Ухвала суду № 91367983, 02.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6857/20

Провадження № 2/638/3517/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 рокуДзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Куценко К.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачем заявлено відвід головуючому судді Цвірюку Д.В. від участі у даній справі. На думку ОСОБА_1 обставиною, що свідчить про упередженість судді є відмова в задоволенні клопотання.

Розглянувши заяву про відвід, заслухавши думку представника відповідача, який вважав заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.05.2020 року в Дзержинському районному суді м.Харкова для розгляду даної справи був визначений головуючий суддя Цвірюк Д.В.

Ухвалою від 25.06.2020 року після усунення допущених недоліків, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження .

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.36 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 39 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити відвід судді.

Разом із цим відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд зазначає, що заявник в якості підстав для відводу судді по суті посилається на незгоду з процесуальним рішенням судді, а саме відмова в задоволенні клопотання.

Однак, суд вважає зазначене посилання в обґрунтування підстав для відводу судді безпідставним, оскільки згідно з частиною 4 ст.36 ЦПК України незгода з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивачем заявлено відвід судді безпосередньо в судовому засіданні, з підстав незгоди з процесуальним рішенням, що не є підставою для відводу, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви про відвід головуючого у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.36-38, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст хвали складено 03.09.2020 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк