Ухвала суду № 91367378, 07.09.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12441/20

Провадження № 2/755/5272/20

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

"07" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За замістом позовної заяви убачається, що предметом спору є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За змістом ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

При цьому, при подані позовної заяви позивач скористався наданим йому правом стосовно підсудності справи за вибором позивача, обравши альтернативну підсудність у відповідності до положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України - за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

Разом з тим, місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. перебуває виконавче провадження №60800465 щодо боржника ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. від 26 лютого 2020 року в межах виконавчого провадження №60800465 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 та направлено копію постанови на виконання до ФОП ОСОБА_2 , ЄДРПОУ/ІПН: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до Дніпровського районного суду із цим позовом, позивач помилково виходив з того, що місцем виконання виконавчого напису є місце відкриття виконавчого провадження (за місцем знаходження офісу приватного виконавця), яке відноситься до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи та враховуючи, що при поданні позовної заяви позивачем обрано альтернативну підсудність даної справи - за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до Дружківського міського суду Донецької області, як суду на територіальній юрисдикції якого виконується спірний виконавчий напис нотаріуса.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - передати за підсудністю на розгляд до Дружківського міського суду Донецької області (84205, м. Дружківка, вул.Енгельса, 45).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: