Рішення № 91365967, 07.09.2020, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/350/20 Справа № 734/441/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 вересня 2020 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бузунко О.А.,

при секретарі судового засідання Галюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Козелець справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейник Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позовні вимоги мотивує тим, що 07 грудня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, було видано виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 7323, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» коштів в сумі 32 956 грн. 72 коп., що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору № ВL_ЖГ00005669 від 20 грудня 2010 року згідно якого Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (скорочена назва: ПАТ «ВіЕйБі Банк»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» згідно Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 41448 від 28.05.2019 року, надав позивачу кредит на поточні потреби в розмірі 10 000 грн. 00 хв. строком на 36 місяців.

Позивач вважає дії відповідача незаконними, необґрунтованими з тих підстав, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм законодавства, він не відповідає вимогам закону, тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин просила суд визнати виконавчий напис від 07 грудня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 7323, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача та позивач в судові засідання не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в судові засідання не з`являвся, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи. Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом та відзив не подав.

Третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. у клопотанні від 24 березня 2020 року просив суд розглядати справу за його відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович в судові засідання не з`являвся, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 грудня 2010 року між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» був укладений договір банківського обслуговування № ВL_ЖГ00005669, відповідно до якого позивачу наданий кредит в розмірі 10 000 грн. 00 коп. з терміном його повернення 20 грудня 2013 року.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» /в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису/ встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Вимоги статті 18 ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Як вбачається з виконавчого напису, він вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 07 грудня 2019 року і стосується звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № ВL_ЖГ00005669, укладеним з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 41448 від 28 травня 2019 року, є ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС», заборгованості за кредитним договором № ВL_ЖГ00005669 від 20 грудня 2010 року. Сума заборгованості складає 32 156,72 грн.: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 021,64 грн., за комісією - 4 014,42 грн., по несплаченим відмоткам за користування кредитом - 3 056,42 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 17 064,24 грн.

Як вказано вище, договір банківського обслуговування був укладений 20 грудня 2010 року. Термін повернення кредиту визначений 20 грудня 2013 року. Тобто, право вимоги у кредитодавця виникло 21 грудня 2013 року стосовно стягнення заборгованості за сумою кредиту та несплаченим відсоткам. Посилання в виконавчому написі стосовно стягнення заборгованості за період з 28 травня 2019 року по 11 листопада 2019 року судом не сприймається, так як заборгованість за сумою кредиту та відсотками виникла за період до 20 грудня 2013 року.

Щодо звернення стягнення за комісіями, штрафами та пенями та додатково щодо стягнення заборгованості за сумою кредиту та несплаченим відсоткам суд зазначає наступне.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

При винесенні виконавчого напису нотаріус керується главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та п. 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою KM України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

- оригінал кредитного договору;

- засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання не чинною постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Отже, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не врахував тієї обставини, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі вже не чинні.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

- оригінал нотаріально посвідченої угоди;

- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 5 липня 2017 року у справі № 6-887 цс 17, яка підлягає врахуванню судом, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як встановлено судом, договір банківського обслуговування було укладено в простій письмовій форі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірний виконавчий напис вчинений з порушенням вищевказаного Порядку та статей 88, 89 Закону України «Про нотаріат», а відтак обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати виконавчий напис № 7323 від 07 грудня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус» заборгованості за кредитним договором № ВL_ЖГ00005669 від 20 грудня 2010 року у розмірі 32 956 грн. 72 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Відомості про учасників провадження:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», ЄДРПОУ: 41661563, 79005, м. Львів, вул. М. Вороного, буд. 2.

Треті особи:

Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейник Володимир Вікторович, 07401, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 15, оф. 6.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович /14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 139, оф. 213/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області О.А. Бузунко