Ухвала суду № 91364859, 07.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11072/20

Провадження № 2-з/522/476/20

У Х В А Л А

07 вересня 2020 року Приморський районний суду м. Одеси в складі:

головуючого-судді Домусчі Л.М.,

за участю секретаря судових засідань – Лисенко А.О.,

розглянувши заяву представника позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача – Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

встановив:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси із 30.07.2020 року знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача – Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

До суду 20.08.2020 року надійшла заява представника позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заявник просить: 1) Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 по 1/4 кожному. 2) Заборонити ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо відчуження чи у будь-який спосіб передачі на користь третіх осіб квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що одними із позовних вимог є визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності, а також усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом знесення самочинно збудованої споруди. Спір стосується квартири за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що потенційна можливість постановлення відповідного судового рішення про задоволення позовних вимог, є причиною ймовірного вживання відповідачами заходів, спрямованих на відчуження вказаної квартири із метою ухилення виконання рішення суду. Вважає, що зазначене унеможливе притягнення до відповідальності винних осіб за порушення норм законодавства.

З 03.08.2019 року по 04.09.2020 року суддя перебувала у відпустці, матеріали заяви суддя отримала 07.09.2020 року.

Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, подане клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до пп. 1, 2 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала. щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, 10 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Позивач просить:

1.Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 15.03.019 року № 251045.

2.Визнати недійсним Свідоцтво про прав власності від 15.03.2019 року зареєстроване і записано в реєстрову книгу за № 8-26135, видане Департаментом міського господарства Одеської міської ради.

3.Визнати незаконним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 46617934 від 23.04.2019року державного реєстратора Байлової Наталі Вікторівни Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» (код ЄДРПОУ 40404060).

4.Визнати незаконним і скасувати запис про право власності № 31318848 від 17.04.2019 року Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5.Зобов`язати відповідачів за власний рахунок усунути перешкоду у користуванні майном шляхом знесення самочинної споруди за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі, що перевищує площу квартири 33,80 кв.м..

Таким чином, із огляду на підстави та предмет позовних вимог, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між тим, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача та відмовляє в частині щодо заборони ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії передачі на користь третіх осіб квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки така вимога стосується не визначеного кола осіб, а отже є неконкретизованою. Окрім того, оскільки питання щодо права власності відповідачів на спірне приміщення буде розглядатись судом у межах даної справи, суд не вбачає підстав для обмеження відповідачів в праві користуванні спірним майном.

Поміж тим, згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Із урахуванням ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

У зв`язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову – задовольнити частково.

До розгляду справи по суті забезпечити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департаменту Міського господарства Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача – Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 по 1/4 кожному;

- заборони ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову, і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 07.09.2020 року.

Суддя: Л.В. Домусчі