Ухвала суду № 91364753, 04.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

04.09.2020

Справа № 522/16951/18

Провадження № 1-кп/522/340/20

УХВАЛА

04 вересня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії:

головуючого – судді Кічмаренко С.М.,

суддів: Єршової Л.С., Бондара В.Я.,

при секретарі – Десятник Д.В.

за участю прокурора Нєганової О.Є.

захисника Хрульової В.Б.

перекладача Скриннік Р.А.

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000078 від 17.04.2018 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000078 від 17.04.2018 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Адвокат Хрульова В.Б. та обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків є безпідставними та необгрунтованими. Прокурор у своєму клопотанні не навів жодних доказів про те, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, у зв`язку з чим просить змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, або на особисте зобов`язання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, а клопотання захисника Хрульової В.Б. задовольнити частково, з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який караються позбавленням волі на максимальний строк до 15 рокі, що свідчить про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, у зв`язку з чим необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а клопотання захисника Хрульової В.Б. підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з чим необхідно визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забеспечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 420 400 грн.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372 КПК України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою – продовжити на 60 днів, тобто до 03 листопада 2020 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забеспечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 420 400 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , провадження по справі № 1-кп/522/340/20.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Направити копію ухвали учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинувачених.

Головуючий: С.М.Кічмаренко

Судді: Л.С. Єршова

В.Я. Бондар