Рішення № 91361153, 03.09.2020, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/377/20

Провадження №2/649/113/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Гапоненко Р.В.

секретаря судового засідання Філімоненко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 10.12.2013 року. 14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розмішені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 31.03.2020 року має заборгованість - 85308,19 грн., яка складається з наступного: 847,58 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 78180,03 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками в т.ч.: 1742,09 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4038,49 грн. - штраф (процентна складова). На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав і інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК». На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 19, 28, 184 ЦПК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 10.12.2013 року у розмірі 85308,19 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Великолепетиського районного суду Херсонської області від 23.07.2020 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

31.07.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просить суд позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення у зв`язку із пропуском строків позовної давності та необґрунтованістю.

У відкрите судове засідання представник позивача за довіреністю Гребенюк О.С. не з`явився, зазначив у позовній заяві, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку.

У відкрите судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Свої заперечення, викладені у відзиві на позов, він підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а саме: відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обов`язків публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», у зв`язку з чим було змінено найменування з Публічного акціонерного товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", про що зазначено у п. 2. Статуту АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Як вказав представник позивача у своїй позовній заяві, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 10.12.2013 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді.

До кредитного договору про надання банківських послуг банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті www.рrіvatbank.uа та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. При цьому ст. 1050 ЦК України визначає наслідки порушення договору позичальником: «якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому».

Так, позивачем пред`являються вимоги про стягнення із відповідача на свою користь заборгованості за вказаним кредитним договором про надання банківських послуг станом на 31.03.2020 року у розмірі 85308,19 грн., яка складається з наступного: 847,58 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 78180,03 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками в т.ч.: 1742,09 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4038,49 грн. - штраф (процентна складова).

На підтвердження своїх позовних вимог, а саме, наявності такої заборгованості у відповідача позивач надав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанк, розрахунок заборгованості, виписку по картковому рахунку.

Однак, суд не може взяти до уваги вищевказані докази як такі, що є належними та достатніми для підтвердження позовних вимог з огляду на наступне.

Надаючи оцінку анкеті-заяві суд встановив, що вона не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, окрім персональних даних відповідача, його адреси реєстрації та проживання, контактний номер телефону.

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано виписку по картковому рахунку, номер картки НОМЕР_1 . Із даної виписки неможливо встановити, чи відповідачем здійснювалися операції по зняттю кредитної готівки. Зокрема, неможливо встановити, які саме кошти зняті з картки, власні чи кредитні, оскільки позивачем не надано доказів того, що карта із номером НОМЕР_1 є саме кредитною карткою.

У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту у розмірі 900 грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.

Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування наслідків пропущення позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Зокрема, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Верховний Суд в своїх постановах від 08 серпня 2018 року у справі №135/1411/16-ц, від 06 грудня 2018 року у справі №303/4347/16-ц та багатьох інших висловив правовий висновок, що якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування, право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Оскільки відповідач з певного часу припинив виконувати щомісячні зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, то з цього часу банк мав можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд щодо повернення кредиту, проте до суду звернувся поза межами позовної давності, про застосування якої просив відповідач, а тому місцевий та апеляційний суди правильно відмовили в задоволенні позову в цілому.

Крім цього, Верховний суд в своїй постанові від 19 вересня 2018 року у справі 723/787/17 вказав на те, що Умови і правила надання банківських послуг, в яких установлено збільшену позову давність та які не містять підпису позичальника, не вважаються письмовою угодою сторін про збільшення позовної давності.

З розрахунку боргу та виписки з рахунку позичальника вбачається, що ОСОБА_1 востаннє користувався карткою 20.10.2016 року (зараховував кошти у сумі 312,00 грн.), а 12.10.2018 року грошові кошти у сумі 147,90 грн. були автоматично списані банком з картки.

При цьому, суд не приймає до уваги платіж від 12.10.2018 року в розмірі 147,90 грн., оскільки він здійснений не позичальником, а банком самостійно в порядку автоматичного погашення заборгованості за кредитом (виписка з рахунку позичальника).

Таким чином, оскільки відповідач припинив виконувати щомісячні зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом з 20.10.2016 року, то з цього часу банк мав можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд щодо повернення кредиту, проте до суду звернувся з позовом лише 12.05.2020 року, тобто поза межами встановленого законом трирічного строку позовної давності. Відповідача надано суду письмову заяву про застосування наслідків пропущення позовної давності.

За встановлених обставин, оскільки позивачем не доведено розмір заборгованості та заявлено вимогу про її стягнення поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 253, 256, 257, 261, 525, 526, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий підпис