Вирок № 91361138, 04.09.2020, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1894/20

№ провадження 1-кп/647/245/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Миргород В. С.

при секретарі - Салєховій О.Ю.

за участю прокурора - Сидоренко О.Д.

захисників - адвокатів Шиліної Т.О., Шиліна Є.Ю.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020230090000208 від 13.04.2020 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Киселівка, Білозерського району, Херсонської області, українця, громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 27.11.2018, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , з базовою середньою освітою, не працюючого, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не є депутатом будь-якого рівня, раніше судимий: 14.04.2015 року Бериславським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим випробуванням 1 рік; 10.02.2020 року Бериславським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Милове, Бериславського району, Херсонської області, українця, громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одружений, зареєстрований та фактично за адресою: АДРЕСА_3 , не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , повторно, 13.04.2020 приблизно о 02 годині 00 хвилин, знаходячись на 58 км автодороги Т 04-03 сполученням Мар`янське-Берислав за попередньою змовою із ОСОБА_2 , з метою викрадення чужого майна, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи спільно та узгоджено, шляхом вільного доступу, викрали майно ТОВ «Шляхове Будівництво «Альтком» (ЄДРПОУ 32794511), а саме: три рулони георешітки «TensarTX170» об`ємом 200 квадратних метрів кожна вартість якої згідно видаткової накладної №228 від 09.04.2020 року становить 118, 39 гривень за 1 квадратний метр на загальну суму 71 034 гривень, 13 конусів дорожніх зі світло відбивною стрічкою вартість яких згідно видаткової накладної №72 від 03.04.2020 року становить 95 гривень 48 копійок за 1 конус на загальну суму 1 244 гривні 24 копійки, які обернули на свою користь та розпорядилися ними на свій розсуд, чим спричинили ТОВ «Шляхове Будівництво «Альтком» (ЄДРПОУ 32794511) матеріальний збиток на загальну суму 72 278 гривень.

ОСОБА_2 , 13.04.2020 приблизно о 02 годині 00 хвилин, знаходячись на 58 км автодороги Т 04-03 сполученням Мар`янське-Берислав за попередньою змовою із ОСОБА_1 , з метою викрадення чужого майна, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи спільно та узгоджено, шляхом вільного доступу, викрали майно ТОВ «Шляхове Будівництво «Альтком» (ЄДРПОУ 32794511), а саме: три рулони георешітки «TensarTX170» об`ємом 200 квадратних метрів кожна вартість якої згідно видаткової накладної №228 від 09.04.2020 року становить 118, 39 гривень за 1 квадратний метр на загальну суму 71 034 гривень, 13 конусів дорожніх зі світло відбивною стрічкою вартість яких згідно видаткової накладної №72 від 03.04.2020 року становить 95 гривень 48 копійок за 1 конус на загальну суму 1 244 гривні 24 копійки, які обернули на свою користь та розпорядилися ними на свій розсуд, чим спричинили ТОВ «Шляхове Будівництво «Альтком» (ЄДРПОУ 32794511) матеріальний збиток на загальну суму 72 278 гривень.

Представник потерпілого Марецький С.М. в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження був повідомлений, в порядку та строки визначені ст. 135 КПК України, до суду надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має, щодо покарання на розсуд суду.

З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без представника потерпілого.

Суд визнав за можливе розглянути кримінальне провадження за відсутності представника потерпілого.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину свою у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнали повністю, у вчиненому щиро зізналися, дали показання у відповідності з встановленими обставинами, згодилися з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорювали їх.

Крім визнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини, їх вина підтверджується наступними доказами:

- заявою ОСОБА_3 , який добровільно видав працівникам поліції 13 аварійних конусів та одну бухту пластикової сітки, яку 13.04.2020 року о 03-30 годині йому привезли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 13.04.2020 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_3 добровільно видав один рулон георешітки за адресою: АДРЕСА_3 ;

- заявою ОСОБА_1 від 13.04.2020 року, згідно якої він добровільно видав працівникам поліції бухту пластикової сітки, яку раніше викрав;

- протоколом огляду місця події від 13.04.2020 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно видав один рулон георешітки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заявою ОСОБА_2 від 13.04.2020 року, згідно якої він добровільно видав працівникам поліції бухту пластикової сітки, яку раніше викрав;

- протоколом огляду місця події від 13.04.2020 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_2 добровільно видав один рулон георешітки за адресою: АДРЕСА_3

- розпискою представника потерпілого ОСОБА_4 , який отримав від працівників поліції 3 (три) рулони георешітки L=5 і конус дорожній - 13 (тринадцять) штук;

- висновками судово-психіатричної експертизи №224 від 12.05.2020 року та №266 від 12.05.2020 року, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період інкримінованого їм діяння на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший стан психіки не страждали і в теперішній час не страждають; Іспитовані у період часу, до якого відноситься інкриміноване їм діяння, могли усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У теперішній час вони також можуть усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не потребують.

- постановою про визнання речовим доказом від 03.05.2020 року - медична картка на ім`я ОСОБА_1 ;

- постановою про визнання речовим доказом від 03.05.2020 року - медична картка на ім`я ОСОБА_2 ;

- постановою про визнання речових доказів від 13.04.2020 року - трьох рулонів георешітки та 13 конусів доріжних

Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до положень ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Оцінюючи досліджені та перевірені докази в їх сукупності, суд виходить з того, що відповідно п .43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець протиУкраїни» від 14.02.2008, при оцінці доказів, як правило, суд, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Докази винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Сукупність цих доказів, суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) в обсязі встановленому судом.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість поза розумним сумнівом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, як - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб. Злочинні дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Мотивів для зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом в ході судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс /StevenWillcox/ та Скот Харфорд /ScottHurford/ проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є згідно ст. 12 КК України ( в редакції чинній на час вчинення злочину) є правопорушенням середнього ступені тяжкості , мотив, спосіб та характер вчиненого злочину, особу винного, який має непогашену судимість, не одружений, має позитивну громадську характеристику, щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв розкриттю злочину, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, суд керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України , без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою, під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого у період іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке є згідно ст. 12 КК України ( в редакції чинній на час вчинення злочину) є правопорушенням середнього ступені тяжкості , мотив, спосіб та характер вчиненого злочину, особу винного, не одружений, має позитивну громадську характеристику, щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв розкриттю злочину, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, суд керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України , без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою, під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого у період іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 349, 369-370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Іспитовий строк рахувати з 04 вересня 2020 року.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 в період іспитового строку: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Іспитовий строк рахувати з 04 вересня 2020 року.

Речові докази по справі, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 03.05.2020 року, медична картка на ім`я ОСОБА_1 , медична картка на ім`я ОСОБА_2 повернути до КНП «Бериславської ЦРЛ».

Речові докази по справі, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 13.04.2020 року, залишити ТОВ «Шляхове Будівництво «Альтком»

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілому та засудженому.

Суддя В. С. Миргород