Ухвала суду № 91360577, 07.09.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/11510/13-ц

Провадження № 6/591/236/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Терещенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

26 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30 січня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 5928 грн 09 коп. заборгованості за кредитним договором № 001-18966-151107 від 15 листопада 2007 року та 229 грн 40 коп. судових витрат.

07 травня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого АТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належні банку, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги банку до позичальників – фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 001-18966-151107 від 15 листопада 2007 року, укладеним з АТ «Дельта Банк».

Посилаючись на вказані обставини, а також на обставини того, що заочне рішення суду від 30 січня 2014 року про стягнення з відповідача заборгованості на сьогоднішній день залишається невиконаним, так як ОСОБА_1 не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання цього рішення суду, заявник просить замінити стягувача – ПАТ «Дельта Банк» за виконавчим листом, виданим на підставі заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 січня 2014 року у справі № 591/11510/13-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 001-18966-151107 від 15 листопада 2007 року на його правонаступника – ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено судове засідання на 07 вересня 2020 року.

В зазначене судове засідання представник заінтересованої особи ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача ПАТ «Дельта Банк» та відповідач ОСОБА_1 не з`явились, про дату, час і місце розгляду заяви відповідно до вимог п.п. 1, 3 ч. 8 ст. 128, ч.ч. 1, 4 ст. 130 ЦПК України повідомлені належним чином.

Від заінтересованої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30 січня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 5928 грн 09 коп. заборгованості за кредитним договором та 229 грн 40 коп. судових витрат.

07 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір про відступлення прав вимоги за № 2242/К, відповідно до умов якого АТ «Дельта Банк» відступило новому кредитору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» належні банку, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами тощо), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (а.с. 37-39).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № 2242/К про відступлення прав вимоги від 07 травня 2020 року ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-18966-151107 від 15 листопада 2007 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк» в сумі 5928 грн 09 коп., з яких: 5928 грн 09 коп. – основна заборгованість за тілом кредиту; 0 грн – заборгованість за нарахованими процентами за кредитом; 0 грн – заборгованість по комісії (а.с. 40).

Відповідно до частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

З аналізу вимог статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з наведених норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Саме таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов також Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, а також Верховний Суд у постанові від 27 грудня 2018 року у справі № 288/209/13-ц, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України мають враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України (в редакції, чинній на час видачі виконавчих листів) судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини третьої статі 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником – вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» шляхом ініціювання відкриття виконавчого провадження. Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що до ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як нового кредитора, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-18966-151107 від 15 листопада 2007 року в сумі 5928 грн 09 коп., що підтверджуються наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами, а саме: договором про відступлення прав вимоги від 07 травня 2020 року № 2242/К та додатком до нього.

Таким чином, на думку суду, факт того, що стягувач ПАТ «Дельта Банк» вибув з виконавчого провадження у зв`язку з передачею ним прав вимоги за кредитним договором правонаступнику – ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі правочину знайшов своє підтвердження матеріалами справи.

Отже, суд вважає, що новий кредитор ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось із заявою про заміну сторони виконавчого провадження – стягувача на законних підставах. Відтак, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому провадженні щодо виконання заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 січня 2014 року у справі № 591/11510/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 001-18966-151107 від 15 листопада 2007 року.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2020 року.

Суддя А.С. Северинова