Ухвала суду № 91359960, 07.09.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

07.09.2020 року Провадження №2/425/630/20

Справа №425/2385/20

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Овчаренко О.Л., розглянувши в приміщенні суду в м. Рубіжному позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та повернення сторін у попередній стан, зобов`язання не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до Рубіжанської міської ради Луганської області, в якій просить визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 січня 2002 року приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Білоус З.В., недійсним; скасувати рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права власності та повернути сторони у попередній стан; зобов`язати не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою. Розглянувши подану позовну заяву, суд вважає за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Однак, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно; зобов`язання не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою. В позовній заяві не зазначені та до позовної заяви не додані докази, що підтверджують вказані обставини. В позові взагалі не зазначено дату, номер та орган, що видав (прийняв) рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, які просить скасувати позивач. До позовної заяви копії рішення та свідоцтва не додані.

В обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору дарування позивач посилається, зокрема, на стан здоров`я, потребу у зв`язку з цим у догляді та сторонній допомозі, наявність спірного житла як єдиного. Однак, позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Докази тому до позовної заяви не додані.

При цьому будь-яких відомостей про те, що які-небудь докази не можуть бути подані позивачем або вона потребує допомоги суду (у зв`язку із доведеною неможливістю їх самостійного отримання), позовна заява не містить.

Також, в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, всупереч вимогам вищевказаної норми права, позивачем не було додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за подання позову. При цьому, позивач просила звільнити її від сплати судового збору відповідно до ст.ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є ветераном війни, має в якості доходу тільки пенсію, є особою похилого віку, проживає одна.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: -учасники бойових дій, -інваліди війни, -учасники війни. У статтях 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено які особи визнаються учасниками бойових дій. У статті 7 цього Закону визначено осіб, які належать до інвалідів війни. У статтях 8, 9 цього Закону визначено статус учасників війни. Згідно доданої до позовної заяви копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.07.1999 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни. ОСОБА_1 не надано доказів наявності у неї відповідного статусу учасника бойових дій, Героя України тощо, а копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.07.1999 року свідчить про статус позивача - учасник війни, що не є тотожним з поняттям учасник бойових дій. У статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» міститься перелік пільг учасникам війни, проте пільг щодо сплати судового збору ця стаття не містить. У статті 22 цього Закону зазначено, що ветерани війни звільняються від плати за оформлення документів, юридичних консультацій, а також від судових витрат, повязаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту. З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позов ОСОБА_1 пред`явлений не з питань щодо її соціального захисту як ветерана війни - учасника війни.

Також підставою для звільнення від сплати судового збору позивач зазначила те, що вона в якості доходу має тільки пенсію, є особою похилого віку та проживає одна.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач ОСОБА_1 не надала доказів того, що має скрутне матеріальне становище, яке унеможливлює сплату нею судового збору. Суд зазначає, що похилий вік позивача та той факт, що вона проживає одна, не свідчить про її скрутне матеріальне становище.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В позовній заяві позивач об`єднала кілька самостійних вимог немайнового характеру, а саме просила: 1) визнати недійсним договір дарування; 2) скасувати рішення; 3) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно; 4) скасувати державну реєстрацію права власності; 5) зобов`язати не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою.

Отже, враховуючи, що до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні (5?840,80 грн.) за такими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Рубіжному/М. РУБІЖНЕ/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37904431; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313121206000012071; Код класифікації доходів бюджету 22030101. У графі платіжного доручення «Призначення платежу» потрібно зазначити: «Судовий збір за позовом ОСОБА_3 , Рубіжанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381449», та надати до суду документ, що підтверджує його оплату.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки встановлено, що вказану позовну заяву подано без належного дотримання вимог, передбачених діючим законодавством, суддя вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, які мають бути усунуті шляхом подання до Рубіжанського міського суду Луганської області нової редакції позовної заяви і додатків до неї (з копіями для всіх учасників справи) та документу про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання договору дарування не дійсним, скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та повернення сторін у попередній стан, зобов`язання не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута. Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Л.Овчаренко