Рішення № 91357166, 03.09.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1543/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, у якому просять: визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/7 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/7 частина в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/7 частина, як за членом колишнього колгоспного двору; визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , по 1/7 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кожному, як за членами колишнього колгоспного двору; щодо визнання права власності за померлою 06 листопада 2010 року ОСОБА_6 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 по 1/7 частин житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, які б належали їм, як за членами колишнього колгоспного двору - залишити без розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог, вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_5 , та станом на 1991 рік в ньому проживали та були зареєстровані: її дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , онуки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та її сестра ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема на 1/7 частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель та споруд. Після смерті ОСОБА_5 у Теребовлянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №142 від 17 квітня 2013 року за заявою ОСОБА_1 . Однак, отримати в Теребовлянській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач ОСОБА_1 не може через те, що даний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами зареєстрований за колгоспним двором, який складається з шести членів, головою якого є ОСОБА_5 .

Враховуючи вказані обставини, позивачі звернулися до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 03 вересня 2020 року.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, у поданій позовній заяві просили справу розглядати за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник Теребовлянської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 25 січня 1990 року, виданого виконавчим комітетом Теребовлянської районної Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, що складається з 6-ти членів, головою якого є ОСОБА_5 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Теребовлянської районної Ради народних депутатів № 305 від 11 грудня 1989 року. У вищезазначеному Свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, вказано ім`я голови колгоспного двору як « ОСОБА_8 », замість дійсного « ОСОБА_9 » (а.с.12).

Відповідно до довідки №09-04/12/242, виданої 24 вересня 2019 року виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільської області, домогосподарство, яке знаходиться в АДРЕСА_1 є колгоспним двором та станом на 1990 рік головою двору була ОСОБА_5 і її сім`я складалась з наступних осіб: ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_7 - зять, ОСОБА_2 - онук, ОСОБА_3 - онук, ОСОБА_4 - онук, ОСОБА_6 - сестра (а.с.23).

За даними технічного паспорту, виготовленого 28 серпня 2018 року Теребовлянським бюро технічної інвентаризації житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 має загальну площу 134,9 кв.м., житлову - 90,5 кв.м (а.с.13-16)

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 належало по 1/7 частки житлового будинку кожному.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є батьками ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Довге, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.11).

22 липня 1946 року у с. Довге, Теребовлянського району, Тернопільської області ОСОБА_13 та ОСОБА_12 одружились і після укладення шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_14 », що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого повторно (а.с.11) .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (виданого повторно), ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Довге, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_13 - батько та ОСОБА_5 - мати (а.с. 8).

ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого повторно Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 18 лютого 2020 року (а.с.9).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Довгенською сільською радою Теребовлянського району Тернопільській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Довге, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем Довгенської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 23 липня 2001 року, № 33, за яким належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в селі Довге Теребовлянського району та все інше рухоме та нерухоме майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.17).

17 квітня 2013 року була заведена спадкова справа за №142, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Вказане підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 98/02-14 від 29 січня 2020 року (а.с. 21).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 98/02-14 від 29 січня 2020 року, вбачається, що при розгляді документів, а саме: свідоцтва про смерть, заповіту, довідки, виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації 29 серпня 2018 року за № 281, було встановлено, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 зареєстрований за колгоспним двором, який складається з шести членів, головою якого є ОСОБА_5 (а.с.21).

Відповідно до копії Характеристики будинку, будівель та споруд, інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , станом на 28 серпня 2018 року становить 59382 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят дві) грн (а.с.15).

Оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після її смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема на 1/7 частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок мав статус колгоспного двору, в якому станом на квітень 1991 року, крім померлої голови двору ОСОБА_5 , проживали та були зареєстровані: її дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , онуки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та її сестра ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_5 у Теребовлянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №142 від 17 квітня 2013 року за заявою ОСОБА_1 . Однак, отримати в Теребовлянській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач ОСОБА_1 не може через те, що даний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами зареєстрований за колгоспним двором, тобто відсутні правовстановлюючі документи.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачі не можуть реалізувати своїх прав, їхні права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом: визнання за ОСОБА_1 право власності на 2/7 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/7 частина в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/7 частина, як за членом колишнього колгоспного двору; визнання за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право власності по 1/7 частини кожному житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членами колишнього колгоспного двору.

Вимоги щодо спадкування за померлою 06 листопада 2010 року ОСОБА_6 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 їх частин житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , які б належали їм, як членам колишнього колгоспного двору не охоплюються заявленими у даному позові вимогами.

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/7 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 1/7 частина в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/7 частина, як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/7 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/7 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Теребовлянська міська рада Тернопільської області, місцезнаходження: вулиця Шевченка, 8, місто Теребовля, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058456;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Теребовлянська державна нотаріальна контора Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 108, місто Теребовля, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02900570.

Повний текст рішення суду складено 03 вересня 2020 року.

Суддя А.В.Мельник