Рішення № 91357069, 02.09.2020, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/970/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н, укладеним 07 жовтня 2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем, посилаючись на те, що у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який згодом було збільшено до 2500,00 грн. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 31 березня 2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 139884,28 грн., з яких 2219,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 128527,38 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2000,00 грн. - заборгованість за пенею; штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 6637,35 грн. - штраф (процентна складова), а також понесені судові витрати.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Від нього поступила письмова заява, в якій просить справу слухати у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, викликалася шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за адресою місця проживання.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

07 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", та відповідачем на підставі заяви відповідача укладено договір про надання банківських послуг.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, вказав, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір надання банківських послуг, що підтверджується підписом у його заяві.

Позивач посилається на те, що згідно з умовами даного кредитного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який згодом було збільшено до 2500,00 грн.

До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно умов вищезазначеного договору, зокрема довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду пільговий період діє до 55 днів за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; розмір щомісячних обов`язкових платежів становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Базова процентна ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості становить 2,5 % (що становить 30,00% в рік).

У випадку несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку у вигляді пені, яка складається з добутку пені (1) (базова процентна ставка по договору / 30 нараховується за кожен день прострочки) та пені (2) (1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, яка нараховується 1 раз в місяць при наявності прострочки по кредиту чи процентам 5 чи більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором станом на 31 березня 2020 року в розмірі 139884,28 грн., з яких 2219,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 128527,38 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2000,00 грн. - заборгованість за пенею та штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 6637,35 грн. - штраф (процентна складова).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а отже позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Виходячи з вищенаведеного, суд встановив, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача 2219,55 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2000,00 грн. - заборгованості за пенею підтверджуються відповідним розрахунком і підлягають до задоволення.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ ПриватБанк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, окрім наданого розрахунку заборгованості, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ ПриватБанк, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору та відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року №342/180/17.

Разом з тим, пред`являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, також послався на довідку про умови кредитування від 07 жовтня 2011 року, яка підписана відповідачем, та надав розрахунки заборгованості відповідача за спірним кредитним договором.

У наданій банком довідці про умови кредитування від 07 жовтня 2011 року, яка підписана відповідачем ОСОБА_1 , зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.

Враховуючи вказане, суд вважає, що підписана відповідачем заява та довідка свідчать про обізнаність відповідача щодо умов кредитування та узгодження з ним саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, зокрема, процентної ставки за кредитом, сплати неустойки (пені, штрафів).

Із змісту розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором , виписки по рахунку ОСОБА_1 видно, що відповідач здійснював зняття кредитних коштів через банкомат, оплачував товари, здійснював поповнення картки.

Проте, суд не може погодитися із наданим позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунком заборгованості за процентами за користування кредитом.

Так, із урахуванням позиції, викладеної у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № справи 444/9519/12-ц, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідач отримав кредитні картки № НОМЕР_1 з терміном дії по липень 2015 року та № НОМЕР_2 з терміном дії по січень 2016 року.

Отже, суд приходить до висновку, що у період строку дії кредитного договору, що відповідає строку дії картки, тобто з 07 жовтня 2011 року по 31 січня 2016 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» має право на отримання від відповідача відсотків за користування кредитними коштами, передбачених умовами укладеного договору, які за даними розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07 жовтня 2011 року станом на дату закінчення строку дії картки 31 січня 2016 року становлять 3434,50 грн., що і підлягає до стягнення з відповідача в користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій, зокрема штрафів: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 6637,35 грн. - штраф (процентна складова), то в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК).

За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час кредитним договором передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічні правові позиції висловлені ВСУ у постановах від 21.10.2015 №6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року №347/1910/15-ц, які в силу вимог ст.263 ЦПК України мають враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.

Судові витрати у відповідності до статті 141 ЦПК України, слід розподілити між сторонами пропорційно до задоволених вимог.

Позовні вимоги задоволені частково: 2219,55+3434,50+2000,00 грн. х 100 % : 139884,28 грн. = 5,47 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 114,98 грн сплаченого судового збору.

На підставі ст.61 Конституції України, ст.ст. 207, 526, 626,628, 633, 634, 638, 1048, 11049, 1050, 1054 1055, 1056-1 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2011 року в сумі 7654 (сім тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн.05 коп., яка складається з 2219,55 грн - заборгованості за тілом кредиту; 3434,50 грн - заборгованості за процентами; 2000,00 грн - заборгованості за пенею.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 98 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 07 вересня 2020 року.

Головуючий