Ухвала суду № 91356530, 07.09.2020, Березанський районний суд Миколаївської області

07.09.20

Справа № 469/221/18 4-с/469/2/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанція "Позика" на рішення старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца Віктора Степановича, заінтересована особа Державна судова адміністрація України, -

в с т а н о в и в :

Скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанція "Позика" 13 листопада 2019 року звернувся до суду із зазначеною скаргою, у якій просив визнати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца В.С. (далі - державного виконавця) від 09 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 60253668 неправомірною та зобов"язати державного виконавця повернути без прийняття до виконання виконавчий лист №469/221/18, виданий 03 вересня 2019 року Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ "ФК "Позика" в дохід держави недоплаченого судового збору в сумі 3447,88 грн., посилаючись на те, що виконавчий лист не містить відомостей про найменування та місцезнаходження стягувача.

У зв"язку з касаційним переглядом цивільної справи № 469/221/18, перебуванням головуючого судді у відпустці та відсутності у суді поштових марок для відправлення кореспонденції скаргу розглянуто після закінчення дії вказаних обставин.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №469/221/18, 2/469/108/19, заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог ТОВ “ФК “Позика” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено; стягнуто з ТОВ в дохід держави недоплачений судовий збір в сумі 3447,88 грн. (а.с.69-71).

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року та постановою Верховного Суду від 18 травня 2020 року рішення Березанського районного суду від 21 травня 2019 року залишено без змін (а.с.129-134, 170-172).

03 вересня 2019 року Березанським районним судом видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ “ФК “Позика” в дохід держави недоплаченого судового збору в сумі 3447,88 грн. (а.с.178-179)/

Відповідно до ч.2 ст.129 Конституції України, обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник; стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України (ч.4 ст.15 вказаного Закону).

Вимоги до виконавчого документа визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності). У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Отже, метою зазначення у виконавчому документі даних про стягувача є ідентифікація такої особи.

Разом з тим, виходячи з положень ч.4 ст.15 вказаного Закону, Державна судова адміністрація України як стягувач за виконавчим листом №469/221/18, виданим 03 вересня 2019 року Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ "ФК "Позика" в дохід держави недоплаченого судового збору в сумі 3447,88 грн., визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто визначення стягувача за даним виконавчим листом не віднесено до розсуду суду чи державного виконавця, що свідчить про правомірність рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у якому стягувачем зазначено Державну судову адміністрацію України.

Відповідно до статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки у виконавчому листі, виданому Березанським районним судом Миколаївської області у справі №469/221/18, 2/469/108/19 зазначено про стягнення з ТОВ “ФК “Позика” в дохід держави судового збору, старшим державним виконавцем Процом В.С. на підставі п.1 ч.4 ст.15 Закону України “Про виконавче провадження” стягувачем правомірно зазначено Державну судову адміністрацію України, у зв`язку з чим у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 07 вересня 2020 року.

Суддя: