Ухвала суду № 91356203, 07.09.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/503/20

Провадження № 2/456/666/2020

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 вересня 2020 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відділу реєстрації Моршинської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

04.02.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати його власником квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до відділу реєстрації міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали. Позовна заява була залишена без руху, з огляду на наступне. Як вбачається з вступної частини позовної заяви, позов пред`явлено до відділу реєстрації міської ради, однак належними відповідачами у спорах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є інші, окрім позивача, спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем знаходження майна. Окрім цього, незважаючи на вказівку місця знаходження органу, повне його найменування відсутнє у позовній заяві. Також позивачем не вказано, чи після смерті ОСОБА_2 є інші спадкоємці, які можуть претендувати на прийняття спадщини, що унеможливлює встановлення кола заінтересованих осіб, на права і обов`язки яких може вплинути постановлене у справі судове рішення. Одночасно суддя звернула увагу на суперечності, які містяться у документах, долучених до позовної заяви, які в подальшому можуть вплинути на постановлене у справі судове рішення. Так з позовної заяви та копії паспорта позивача вбачається, що така подана ОСОБА_1 , і такий згідно свідоцтва про смерть просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід вказати, що в свідоцтві про право власності на квартиру прізвище одного з співвласників вказано – ОСОБА_2 . Одночасно позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію свідоцтва про народження, яка підтверджує родинний зв`язок між ним та батьком, де у графі «батько» зазначено ОСОБА_2 . З наведеного вбачається, що позивачем не підтверджено у належний спосіб, передбачений законом той факт, що померлий ОСОБА_2 є його батьком, оскільки у його свідоцтві про народження вказано ОСОБА_2 . Окрім цього, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання його власником квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач одночасно долучає до матеріалів позовної заяви свідоцтво про право власності на квартиру, з якого вбачається, що померлий ОСОБА_2 володів Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником квартири була ОСОБА_3 . З наведеного незрозуміло, на якій правовій підставі позивач просить визнати його одноосібним власником квартири, за умови, що спадкодавцю належала лише Ѕ частини квартири, і жодного правового обгрунтування позивач у позовній заяві з цього приводу не наводить. Також з позовної заяви вбачається, що позивач постійно проживає по АДРЕСА_2 . Одночасно саме за його підписом до суду надійшла вказана позовна заява, і підпис, який міститься у позовній заяві значно різниться від підпису, виконаного ним у паспорті, який долучено до позовної заяви, що викликає у суду сумніви, що позовна заява подана саме ОСОБА_1 . Усі долучені до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, що суперечить вимогам встановленим до оформлення копій документів. На підставі наведеного, суд позбавлений був можливості вирішити питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі.

20.03.2020 на адресу суду засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 надійшли наступні документи: 1. Роз`яснення та уточнення за змістом позовної заяви у справі №456/503/20 – в 2 екземплярах, до якої долучено документи на 14 арк. в 1 екземплярі; 2. Заява про факти, що мають юридичне значення та визнання права власності на квартиру, в порядку спадкування за законом – в 2 екземплярах; 3. Позовна заява про визнання права власності на квартиру, в порядку спадкування за законом – в 2 екземплярах.

Оглянувши надіслані до суду позивачем документи та перевіривши їх на відповідність вимогам ухвали судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2020 про залишення позовної заяви без руху, суддя прийшла до висновку, що позивач ОСОБА_1 не усунув повністю недоліки, вказані в мотивувальній частині вказаної ухвали, та повторно залишила позовну заяву без руху, з огляду на наступне. Насамперед суддя звернула увагу, що вивчаючи позовну заяву, яка надійшла на адресу суду 04.02.2020 та долучені до неї документи, зокрема копію паспорту позивача, у суду виникли обгрунтовані сумніви у тому, що саме ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 власноручно подав позовну заяву до Стрийського міськрайонного суду Львівської області. Усуваючи недоліки та надсилаючи до суду вищеперелічені документи, позивач ОСОБА_1 не підтвердив факту подання ним позову до суду 04.02.2020, натомість подав уточнення та доповнення до позовної заяви, підпис на яких помітно різниться від підпису, яким було засвідчено позовну заяву від 04.02.2020. Суд вказав, що позивач вправі згідно ухвали судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2020 подати нову /уточнену/ позовну заяву, однак первинно подана позовна заява також повинна містити підпис позивача, а не іншої особи, яка від імені позивача подала до суду позов без достатніх на те правових підстав, оскільки уточнення та доповнення до позовної заяви не містять всіх необхідних даних, які викладено у позовній заяві від 04.02.2020 відповідно до вимог ст.175 ЦПК України. Зважаючи на викладене, суд просив позивача підтвердити факт подання ним позову до суду 04.02.2020. Окрім цього, позивачем не було усунуто і інші недоліки, які містила подана до суду позовна заява від 04.02.2020. Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд вказав на те, що з вступної частини позовної заяви вбачається, що позов пред`явлено до відділу реєстрації міської ради, однак належними відповідачами у спорах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є інші, окрім позивача, спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем знаходження майна. Подаючи нову позовну заяву до суду позивач не вказує територіальну громаду в особі органу місцевого самоврядування як відповідача по справі, а вказує відділ реєстрації міської ради, однак не зазначає, яким саме чином останній порушив його право на спадкування майна після смерті батька, і чому саме вказаний орган повинен бути відповідачем у вказаному спорі. Одночасно суддя звернула увагу на суперечності, які містяться у документах, долучених до позовної заяви, які в подальшому можуть вплинути на постановлене у справі судове рішення. Так з позовної заяви та копії паспорта позивача вбачається, що така подана ОСОБА_1 , і такий згідно свідоцтва про смерть просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід вказати, що в свідоцтві про право власності на квартиру прізвище одного з співвласників вказано – ОСОБА_2 . Одночасно позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію свідоцтва про народження, яка підтверджує родинний зв`язок між ним та батьком, де у графі «батько» зазначено ОСОБА_2 . З наведеного вбачається, що позивачем не підтверджено у належний спосіб, передбачений законом той факт, що померлий ОСОБА_2 є його батьком, оскільки у його свідоцтві про народження вказано ОСОБА_2 . На виконання ухвали в цій частині, позивачем долучено експертний висновок щодо ідентичності документальних засобів від 18.04.2019, до якого всупереч закону не долучено жодного документу, який підтверджує повноваження експерта на виконання вказаного висновку, а також доказів того, що експерт був попереджений про кримінальну відповідальність. Одночасно позивачем долучено рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/1018/17 від 15.06.2017, з якого вбачається, що через розбіжності у написанні прізвища його батько ОСОБА_2 звертався до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин з матір`ю ОСОБА_3 , і встановлення вказаного факту було необхідним для реалізації спадкових прав після її смерті. Звертаючись до суду з позовною заявою 04.02.2020, позивач не просить суд встановити факт родинних відносин з батьком ОСОБА_2 , прізвище якого різниться від прізвища позивача, а подає висновок, до якого не долучає необхідних документів, які підтверджують повноваження експерта на виконання вказаного висновку. Окрім цього, усі долучені до позовної заяви копії документів належним чином не були засвідчені, що суперечить вимогам встановленим до оформлення копій документів. Вказаний недолік позивачем також не усунуто, та належним чином засвідчених документів суду не подано. Натомість позивачем надіслано суду копії документів, які він вважає доказами по справі на 14 арк., які також належним чином не засвідчені, і всупереч вимог закону такі подано в єдиному екземплярі, і копій, які повинно бути надіслано відповідачу, позивачем суду не подано.

Описані вище недоліки позбавили суд можливості застосувати правові приписи ст.ст.175, 177 ЦПК України та відкрити провадження у справі. Суд вважав, що такі недоліки в подальшому сприятимуть неповному розгляду справи, з порушенням строків, встановлених законом і ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.03.2020 позовну заяву було повторно залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які містила позовна заява.

Вказану ухвалу суду позивачем ОСОБА_1 отримано власноручно 04.07.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 13.08.2020.

Станом на день постановлення ухвали, позивачем недоліки, вказані в ухвалі суду від 23.03.2020 не усунуто.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч.5 ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Зважаючи на постійне місце проживання позивача - за адресою: АДРЕСА_2 , судом витримано строк, встановлений законом для отримання документів, необхідних для усунення недоліків позовної заяви, однак таких суду на день постановлення ухвали не подано.

Суд вважає, що безумовною підставою для повернення позовної заяви слід вважати той факт, що позовна заява, яка первинно подана до суду 04.02.2020 не містила підпис позивача, а містила підпис невідомої особи, тобто була подана особою, яка не мала права її підписувати, оскільки в подальшому, всі долучені позивачем документи, в тому числі паспорт містять суттєво відмінний підпис позивача. Двічі, залишаючи позовну заяву без руху, суд просив позивача підтвердити факт подання ним позову до суду, оскільки як вбачається зі змісту позовної заяви, та долучених до неї документів, позивач постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а позовна заява надійшла не засобами поштового зв`язку, а подана особисто невідомою особою до суду.

Ще одним доказом, який підтверджує сумнів у поданні позовної заяви до суду ОСОБА_1 – є заява ОСОБА_4 про долучення до матеріалів позову доказів, які не були долучені до позовної заяви, до якої ОСОБА_5 не долучено жодного документа, який підтверджує повноваження останнього на представництво інтересів ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, вказані документи були повернуті ОСОБА_5 .

Суд також звертає увагу і на той факт, що доповнення та уточнення до позовної заяви, які безпосередньо були надіслані позивачем на адресу суду, не містили повного викладу фактичних обставин справи, а тому вважати їх позовною заявою, поданою позивачем до суду підстави були відсутні. У випадку відкриття провадження у справі, згідно вимог ЦПК України суд зобов`язаний би був надіслати як первинно подану позовну заяву так і уточнення та доповнення до позовної заяви – іншим учасникам процесу, однак підписи на вказаних документах суттєво різняться, і не дають підстави суду вважати, що подані однією і тією самою особою.

Зважаючи на сумніви, які виникли при перевірці матеріалів справи, зокрема у тому, що позовна заява дійсно подана ОСОБА_1 , суд двічі залишав позовну заяву без руху і надавав позивачу строк для усунення вказаного недоліку, однак останній вимоги ухвал суду не виконав.

Наведене дає суду підстави вважати, що позовна заява, яка первинно подана до суду 04.02.2020 не містить підпис позивача, а містить підпис невідомої особи, тобто була подана особою, яка не мала права її підписувати, і позивач факту подання ним позовної заяви до суду 04.02.2020 не підтвердив, що є безумовною підставою для повернення позовної заяви особі, якою від імені ОСОБА_1 подано позов до суду, за адресою, вказаною в позовній заяві на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України.

Слід зазначити, що підставою для повернення позовної заяви слугують також правові приписи ч.3 ст. 185 ЦПК, оскільки вимоги ухвал суду про залишення позовної заяви без руху позивач не виконав.

Інші підстави для залишення позовної заяви без руху, які були вказані в ухвалах від 06.02.2020 і від 23.03.2020, і які не виконано позивачем, не є самостійною підставою, однак в своїй сукупності також слугують підставою для повернення позовної заяви.

У відповідності до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Оскільки позовна заява не відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати і подана особою, яка не мала права її подавати, у встановлений судом строк ОСОБА_1 не усунув недоліки, допущені при поданні позовної заяви, а тому таку слід вважати неподаною і повернути особі, якою від імені ОСОБА_1 подано позов до суду, за адресою, вказаною в позовній заяві.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу реєстрації Моршинської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом повернути особі, якою від імені ОСОБА_1 подано позов до суду, за адресою, вказаною в позовній заяві: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя В. Л. Бучківська