Ухвала суду № 91354509, 07.09.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Ухвала

Іменем України

07 вересня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретареві Ратушній Л.М.,

за участю сторін: прокурора Біліченка І.С.,

захисника Сидоренка Р.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

їх представника Боровенського Р.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000526 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України -

встановив:

01 вересня 2020 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040000000526 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, якому під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

02 вересня 2020 року ухвалою судді обвинувальний акт призначений у підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України та підлягає призначенню до судового розгляду за участю сторін. Крім того, заявив письмове клопотання про обрання строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на його думку, не дозволяють застосувати до нього альтернативні види запобіжних заходів.

Захисник Сидоренко Р.А., підтримав позицію прокурора щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду, але заперечував проти клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_1 , під вартою та заявив письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, вказавши, що ризики зазначені стороною обвинувачення на даний час відпали, у його підзахисного відсутні наміри переховуватись від суду, він має міцні соціальні зв`язки. Має намір компенсувати потерпілим матеріальні збитки.

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав позицію свого захисника і просив суд обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою і вибачився перед потерпілими.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підтримали позицію прокурора. Інших клопотань не мали.

Представник потерпілого ОСОБА_5 , - Боровенський Р.Ю., і його довіритель не заперечували щодо призначення справи до розгляду і обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши обвинувальний акт з додатками та обсудивши клопотання сторін, суд дійшов до наступного.

Кримінальне провадження відповідно до ч.1 ст.31, п.5 ч.3 ст.314 КПК України підсудне Дніпропетровському районному суду та підлягає розгляду суддею одноособово.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, суд не вбачає.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, а тому підстави для повернення обвинувального акту відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акту до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право своєю ухвалою обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.

Частиною другою цієї статті передбачено, що підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що …обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; його репутацію та наявність у нього судимостей.

Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що розгляд справи з об`єктивних причин не може бути розпочатий до спливу цього строку, суд вважає реальною наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не змінилися та не дозволяють застосувати альтернативні (інші) види запобіжних заходів, оскільки ступінь цих ризиків, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення і суворості покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 , у разі доведеності його вини за вчинення злочину, є достатніми для обрання у підготовчому засіданні аналогічного запобіжного заходу ще на 60 днів.

Таке судове рішення відповідає вимогам ч.2 ст.177 і ст.178 КПК України та узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У зв`язку з цим клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд заставу не визначає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-316, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000526 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 годину 00 хвилин 16 вересня 2020 року. Резервною датою визначити: 07 жовтня 2020 року о 14 годині.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 листопада 2020 року.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Судове засідання провести за участю прокурора, потерпілих їх представника, обвинуваченого і його захисника.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.

Суддя С.О.Ребров