Ухвала суду № 91349805, 04.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

04 вересня 2020 року м. Київ № 640/7277/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо розгляду адміністративної справи з повідомленням сторін та виклику свідка в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБО Інвест Едженсі»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення - рішення від 21 грудня 2019

року №04092615050101 та №04102615050101,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Небо Інвест Едженсі» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Небо Інвест Едженсі») звернулось До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 грудня 2019 року №04092615050101 та №04102615050101.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

21 травня 2020 року представник ГУ ДПС у м. Києві звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи з викликом сторін по справі , а також викликати у судове засідання та допитати ОСОБА_1 в якості свідка, яке обґрунтовано тим, що вказаний свідок може надати пояснення з приводу проведення господарських операцій з ТОВ «Небо Інвест Едженсі».

При вирішенні зазначених клопотань суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши заяву відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги пункт 20 частину 1 статті 4 та частину 6 статті 12 кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду з викликом сторін, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, показами свідків.

Відповідно до статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Згідно з частиною першою статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, беручи до уваги, що посилання представника позивача у його заяві про виклик свідків на необхідність допиту ОСОБА_1 є безпідставними для встановлення фактичних обставин в цій адміністративній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про виклик та допит свідка.

Керуючись статтями 12, 65, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо розгляду адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом повідомленням сторін відмовити.

2. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо виклику свідка відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов