Ухвала суду № 91349766, 03.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 вересня 2020 року м. Київ № 640/18456/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та залучення співвідповідача:

за позовомОСОБА_1 до треті особи:Ліквідаційної комісії Верховного Суду України Державна казначейська служба України, Верховний Суд України Верховний Суд про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 із позовом до Ліквідаційної комісії Верховного Суду України, треті особи: Державна казначейська служба України, Верховний Суд України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні відповідача Верховний Суд.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та залучення до участі у справі співвідповідачем Верховний Суд України, виключивши його зі складу третіх осіб.

Клопотання мотивоване тим, що позивач перебуває в трудових відносинах з Верховним Судом України. Відповідно, розгляд зазначеної справи в частині заявлених вимог про стягнення заборгованості заробітної плати є неможливим без залучення до участі у справі співвідповідача - Верховного Суду України.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Водночас, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, відповідачем у адміністративній справі зазначається суб`єкт владних повноважень, рішенням, дією або бездіяльністю якого порушено права та законні інтереси позивача.

За змістом частин третьої-шостої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

На переконання суду, розгляд даної справи в частині заявлених вимог про стягнення заборгованості заробітної плати є неможливим без залучення до участі у справі в якості співвідповідача роботодавця позивача - Верховного Суду України, виключивши останнього зі складу третіх осіб.

Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не зазначено жодної обставини, яка б перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши зазначене клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та приходить до висновку, що клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 48, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Верховного Суду України задовольнити.

Залучити Верховний Суд України до участі у справі в якості співвідповідача, виключивши зі складу третіх осіб.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і осадженню не підлягає.

Суддя А.С. Мазур