Рішення № 91349661, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 640/7183/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доПетропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської областіпро скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, якому просить:

- скасувати рішення № 53 від 19.03.2019 року Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- зобов`язати Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії сільської ради клопотання ОСОБА_1 від 08.02.2019 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, внаслідок чого суд вважає за правильне розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, орієнтовною площею 0,1 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

До заяви позивачем додано копії: паспорта; РНОКП; посвідчення учасника бойових дій; графічних матеріалів; ІПН.

19.03.2019 року Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було прийнято рішення № 53 «Про погодження висновку постійної комісії з питань використання земельних та водних ресурсів, екології і охорони навколишнього середовища, відмовити у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Відповідно до вказаного рішення, розглянувши звернення гр. ОСОБА_1 із земельних питань та рішення депутатської комісії Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області вирішила відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, у зв`язку з тим, що вказана у графічному матеріалі земельна ділянка знаходиться у користуванні іншої фізичної особи, якій надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про що П. Борщагівською сільською радою прийняте відповідне рішення.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаного рішення позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Ст. 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 вказаної статті).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина 3 вказаної статті).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина 4 вказаної статті).

У ст. 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку у селищі площею не більше 0,15 га із земель комунальної власності.

Згідно із ч. 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 7 статті 118).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з рішення (відмови) відповідача, підставою для відмови відповідачем вказано що, вказана у графічному матеріалі земельна ділянка на виділення якої претендує позивач, знаходиться у користуванні іншої фізичної особи, якій надано дозвіл на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, про що П. Борщагівською сільською радою прийняте відповідне рішення.

З даного приводу слід зазначити, що громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 1, 2 статті 116 Земельного Кодексу України).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Водночас, відповідачем в ході судового розгляду даної справи жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що земельна ділянка саме відносно якої позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, належить на праві власності іншій фізичній особі, надано не було.

Суд враховує, що відповідно до висновків постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16).

В даному випадку, як особа, якій ніби то вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, так і позивач мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Тому у відповідача не має підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що свідчить на користь наявності порушеного права позивача.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для відмови у наданні позивачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд не можуть бути визнані обґрунтованими, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним та скасування.

Щодо обраного способу захисту порушеного права - зобов`язання повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії сільської ради клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки - він відповідає вимогам статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до суду надано копію договору про надання правової допомоги №03-ф/19 від 18.03.2019, укладеного позивачем з Адвокатським бюро Татунця, акт здачі-прийняття наданих послуг від 21.06.2019, відповідно до якого позивачу були надані наступні послуги: опрацювання нормативно-правової бази щодо спірних правовідносин - вартість 1000,00 грн; підготовка, складання та друк адміністративного позову від 22.03.2019 - вартість 4000,00 грн; відправка адміністративного позову від 22.03.2019 (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - вартість 60,00 грн; підготовка, складання та друк клопотання про долучення доказів - вартість 300,00 грн; відправка поштою відповідачу клопотання про долучення доказів (вартість конверту, кур`єр до відділення пошти та вартість послуг поштового зв`язку) - вартість 120,00 грн.

На підтвердження фактичності понесення вказаних витрат дол матеріалів справи надано квитанцію TS800172 від 21.06.2019 на суму 5480 грн.

Вказані докази частково відповідають вимогам статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання детального опису виконаних робіт, необхідних для надання правової допомоги, оскільки позов в рамках даної справи датовано 22.04.2019, а не 22.03.2019, як зазначено в розрахунку, а отже витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4060 грн помилково включено до розрахунку, що свідчить на користь відсутності підстав для їх стягнення на користь позивача.

В той же час, витрати в сумі 1420 грн стосуються розгляду даної справи, внаслідок чого клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в цій частині не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не виконано обов`язок доказування в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 53 від 19.03.2019 року Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

3. Зобов`язати Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії сільської ради клопотання ОСОБА_1 від 08.02.2019 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1000 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1420,00 грн (одна тисяча чотириста двадцять грн 00 коп.).

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1-А, код ЄДРПОУ 04362489)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович