Рішення № 91349659, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 640/8357/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови про призначення пенсії за віком учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2А;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві призначити пенсію за віком з 13.03.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що у відповідача не було законодавчо визначених підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач в позовній заяві, після досягнення віку з якого виникає право на отримання пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він звернувся в березні 2018 року до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії розписки-повідомлення, яка підписана спеціалістом органу пенсійного фонду Вавілкіною Н.М., 13.03.2018 від позивача було прийнято для призначення пенсії наступні документи:

- довідка про присвоєння ІН;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- заява про призначення /перерахунок пенсії;

- паспорт/посвідка;

- трудова книжка або документи про стаж;

- військовий квиток;

- довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000;

- довідки що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників;

- посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС;

Листом від 22.01.2018 №117355/03 в призначенні пенсії позивачу відмовлено з тієї підстави, що в наданих ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» особових рахунках не вбачається підвищеної оплати праці за час перебування в зоні ЧАЕС, внаслідок чого відповідач прийшов до висновку, що позивач взагалі не перебував в зоні ЧАЕС під час ліквідації наслідків катастрофи.

При цьому, подана позивачем довідка ф.122 посвідчення ліквідатора органом пенсійного фонду до уваги прийняті не були.

Не погоджуючись з правомірністю відмови УПФУ у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення (далі - Закон №796-ХІІ).

Відповідно до статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

За змістом абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 55 Закону України №796-XII, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.

Разом з тим, ч.3 ст.65 Закону України №796-XII визначено, що посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку, що необхідними документами для призначення пенсії позивачу на підставі статті 55 Закону України №796-XII, є: 1) посвідчення учасника ліквідації; 2) довідка ф.122.

Матеріалами справи, зокрема, довідкою ф.122 від 09.02.2018 №71, яка видана ПАТ «НСТУ» підтверджується, що ОСОБА_1 з 26.06.1986 по 26.06.1986 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР І ВЦСПС від 6 червня 1986 року № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (категорія А), копія якого долучена до матеріалів справи.

Посилання відповідача в листі від 22.11.2018 №117355/03 на те, що в наданих ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» особових рахунках не вбачається підвищеної оплати праці за час перебування позивача в зоні ЧАЕС, судом відхиляються, оскільки наведеними вище нормами, які регулюють спірні правовідносини, питання призначення пенсії на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не ставиться в залежність від підвищеної оплати праці за час перебування особи в зоні ЧАЕС.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушено гарантоване державою право його на пенсійне забезпечення, внаслідок чого позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у призначення позивачу пенсії за віком, як учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2А є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити дії, суд зазначає наступне.

Пунктом 10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може застосувати спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Лист відповідача від 22.11.2018 №117355/03 про відмову в призначенні пенсії не містить в собі ґрунтовних претензій до поданих позивачем документів, окрім відсутності відомостей про підвищену заробітну плату, а отже, з урахуванням встановленого судом протиправного висновку відповідача в цій частині, є можливим дійти висновку про те, що позивачем надано повний пакет належним чином оформлених документів для призначення пенсії.

Відтак, з урахуванням встановлення судом обставин протиправної відмови у призначенні пенсії позивачу, оскільки позивачем було подано весь пакет документів для призначення пенсії, у відповідача при розгляді заяви від 13.03.2018 був лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки, а саме: призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.03.2018 року, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2А, чого однак відповідачем зроблено не було.

За таких обставин належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання відповідача вчинити дії в цій частині.

При цьому суд зазначає, що втручання, в даному випадку, у виключні повноваження УПФУ, як суб`єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший законодавчо-визначений дієвий спосіб захисту порушеного права позивача, враховуючи, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено існування підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2А.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.03.2018 року, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2А.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса 04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя П.О. Григорович