Рішення № 91349529, 07.09.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2560/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 16.06.2020 №35/25-01-53-05-38 про анулювання реєстрації платника єдиного податку; зобов`язати ГУ ДПС у Чернігівській області відновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку III групи (без ПДВ), із ставкою 5%, з 30.06.2020; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області судові витрати.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що сума єдиного внеску була помилково сплачена ним на невідповідний рахунок, однак у встановленому розмірі та строки, що не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до бюджету. На думку позивача зазначене не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Також зазначив, що оскаржуване рішення складене без проведення перевірки та складання акта, що є порушенням вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України. Крім того вказав, що оскаржуване рішення, всупереч вимогам чинного законодавства України, прийняте відповідачем передчасно - 30.06.2020. Враховуючи наведене, вважає, що оскільки несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом не на підставі документальної перевірки, яка, в свою чергу, відповідачем і не проводилась, акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийняте рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, податковим органом не складено, то відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, що є підставою для визнання рішення протиправним.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.07.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

ГУ ДПС у Чернігівській області, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що згідно даних інтегрованих карток платника, що ведуться органами Державної податкової служби, по платнику ОСОБА_1 був наявний податковий борг у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів - на 01.01.2020 - 13425,16 грн., на 01.02.2020 - 13425,16 грн., на 01.03.2020 - 13425,17 грн., на 01.04.2020 - 13425,17 грн., на 01.05.2020 - 13425,17 грн., на 01.06.2020 - 13425,17 грн. Згідно наданої копії квитанції AT «Приватбанк» від 19.11.2019 позивачем суму єдиного податку з фізичних осіб по строку 19.11.2019 сплачено на розрахунковий рахунок UA258999980000033117340025667 (КБК 11010100 - Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати), у зв`язку з чим сума задекларованих податкових зобов`язань по податковій декларації єдиного податку з фізичних осіб за 3 квартал 2019 року по строку 19.11.2019 не була сплачена на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Тупичівської ОТГ, передбачений для зарахування коштів платниками єдиного податку фізичними особами. Враховуючи наведене, контролюючим органом, в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, в подальшому було зараховано всі платежі по єдиному податку з фізичних осіб в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, в результаті чого у позивача виникав податковий борг на 01.01.2020, на 01.02.2020, на 01.03.2020, на 01.04.2020, на 01.05.2020, на 01.06.2020 по єдиному податку з фізичних осіб. Вважає правомірним оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Крім того, щодо стягнення судових витрат, зазначив, що, на його думку, розмір витрат на правничу допомогу є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та не є співмірним з розміром витрат на оплату послуг адвоката з огляду на обсяг викладеного у позові правового обґрунтування позиції позивача та складність справи, оскільки загальний обсяг позову займає 5 сторінок, з яких безпосередньо правове обґрунтування займає не більше, ніж півтори сторінки, а справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 28.10.2017, основний вид діяльності: КВЕД 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9).

Як вбачається з витягу з Реєстру платників єдиного податку, з 28.10.2017 позивач перебував на податковому обліку як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою єдиного податку 5% без реєстрації ПДВ (а.с.10).

Рішенням комісії ГУ ДПС у Чернігівській області від 16.06.2020 №35/25-01-53-05-38 з 30.06.2020 анульовано реєстрацію позивача платником єдиного податку (а.с.11-13,36-37).

Підставою для прийняття зазначеного рішення вказано порушення позивачем вимог статті 291 Податкового кодексу України щодо перебування на спрощеній системі оподаткування та вимог підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України щодо зобов`язання перейти на сплату інших податків і зборів, у зв`язку з наявністю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

25.06.2020 позивачем подано до ГУ ДПС у Чернігівській області заяву, в якій останній зазначив, що ним 19.11.2019 на р/р UA258999980000033117340025667 помилково сплачена сума 13425,30 грн., яку позивач у вказаній заяві просив зарахувати на р/р НОМЕР_3 (єдиний податок з фізичних осіб) (а.с.17).

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення податкових зобов`язань регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Відповідно до пункту 294.2 статті 294 ПК України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У свою чергу пунктом 59.1 статті 59 ПК України перебачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 299.1. статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

У той же час, враховуючи, що встановлена відповідачем сума боргу позивача перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то відповідач, всупереч приписам пункту 59.1. статті 59 ПК України, не надіслав позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений ПК України.

Також, всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України, перевірку зі спірного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався, що не заперечується відповідачем у поданому відзиві на позов.

Суд звертає увагу відповідача, що ПК України закріплена чітка послідовність дій, які мають бути обов`язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку; виявлення допущення ним порушення, зокрема, встановлення факту наявності податкового боргу; складання акту перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.

Таким чином, враховуючи той факт, що податковий борг за позивачем на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів встановлений контролюючим органом на підставі аналізу даних інтегрованих карток платника, а не на підставі акту перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, то відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Отже контролюючий орган, при прийнятті рішення від 16.06.2020 №35/25-01-53-05-38 про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку з 30.06.2020, діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України.

Суд враховує, що позивачем 19.11.2019 помилково було сплачено єдиний податок з фізичних осіб у сумі 13425,30 грн. на р/р UA258999980000033117340025667 замість р/р UA638999980314060699000025667 , та звертає увагу відповідача на таке.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України (станом на день сплати позивачем єдиного податку з фізичних осіб на інший казначейський рахунок - 19.11.2019) казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (частини 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19.11.2019 було сплачено 13425,30 грн. на р/р UA258999980000033117340025667 (Казначейство України), призначення платежу - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів (а.с.14).

Також позивачем було сплачено 18.02.2020 суму 15172,38 грн. та 18.05.2020 суму 10611,94 грн. на р/р UA638999980314060699000025667 (Казначейство України), призначення платежу - єдиний податок з фізичних осіб (а.с.14).

Крім того судом встановлено, що позивач, виявивши допущену ним помилку у зазначенні розрахункового рахунку, 25.06.2020 подав до ГУ ДПС у Чернігівській області заяву, в якій вказав, що ним 19.11.2019 на р/р UA258999980000033117340025667 помилково сплачена сума 13425,30 грн., яку позивач у вказаній заяві просив зарахувати на р/р НОМЕР_3 (єдиний податок з фізичних осіб) (а.с.17).

Водночас, як випливає з матеріалів справи, вищевказана заява позивача залишена без виконання, оскільки відповідачем не подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Суд враховує, що позивачем під час зазначення у вказаній заяві вірного розрахункового рахунку допущено технічну помилку ( НОМЕР_3 замість UA638999980314060699000025667 ), однак вказано призначення платежу - єдиний податок з фізичних осіб.

Отже з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов`язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб. При цьому факт сплати позивачем суми вказаного податку на інший рахунок Державного бюджету не може бути підставою для анулювання реєстрації його платником єдиного податку, оскільки відповідні кошти були сплачені та зараховані до Державного бюджету вчасно.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 27.02.2020 у справі №П/811/920/16 (адміністративне провадження №К/9901/35530/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За таких обставин відсутні підстави стверджувати про наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Суд враховує, що в силу підпункту 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Оскільки судом встановлено, що позивачем вчасно сплачено єдиний податок з фізичних осіб, та не порушено норм ПК України, то відсутні підстави для анулювання реєстрації його платником єдиного податку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 16.06.2020 №35/25-01-53-05-38 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

При цьому позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Чернігівській області відновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , як платника єдиного податку III групи (без ПДВ), із ставкою 5%, з 30.06.2020 також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основної позовної вимоги, яку задоволено судом.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до КАС України, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У свою чергу, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Радченком Олександром Олексійовичем було надано суду договір про надання правової допомоги від 29.06.2020; ордер на надання правової допомоги від 29.06.2020; акт здачі-прийняття наданих послуг від 06.07.2020; рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 10.01.2020 №84; квитанцію до прибуткового касового ордера від 06.07.2020 №37 (а.с.18-23).

Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 29.06.2020, укладеного між адвокатом Радченком Олександром Олексійовичем (Адвокат) та ОСОБА_1 (Замовник), Замовник доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу та представляти інтереси Замовника у судах України всіх рівнів в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а Замовник зобов`язується сплатити гонорар за дії Адвоката по наданню професійної правничої допомоги, а також відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору (пункт 1.1 договору).

Розмір гонорару по даному договору становить суму 5000,00 грн. Розрахунки за цим договором здійснюються готівко (пункти 3.2 та 3.4 договору).

У свою чергу, згідно з актом здачі-прийняття наданих послуг від 06.07.2020, адвокатом Радченком Олександром Олексійовичем, на виконання умов договору про надання правової допомоги від 29.06.2020, позивачу була надана професійна правнича допомога на загальну суму 5000,00 грн. (6 годин), яка включає в себе: юридична консультація - 1 година; складання тексту позовної заяви - 3 год.; формування доказової бази, систематизації, групування доказів, додатків до позовної заяви - 1 год.; орієнтовний час, затрачений у судових засіданнях по справі - 1 год. Розрахунок 1 год. - 2102,00 грн. (прожитковий мінімум) х 40% = 840,80 грн.; загальний розрахунок - 6 год. х 840,80 грн. = 5000,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 06.07.2020 №37 адвокатом Радченком Олександром Олексійовичем прийнято від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правової допомоги від 29.06.2020, кошти у сумі 5000,00 грн. (а.с.22).

Враховуючи, що судові засідання за участю сторін у даній справі не проводились, оскільки справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, то адвокатом документально доведено факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4159,20 грн. (5000,00 грн. - 840,80 грн. (1 год. затрачена у судових засіданнях).

Також суд враховує, що частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6, 7 статті 134 КАС України).

З аналізу вищевикладеного випливає, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони у справі, яка заявляє про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката і яка зобов`язана довести неспівмірність вказаних витрат.

Разом з тим представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з доказами не співмірності вказаних витрат, що свідчить про відсутність у суду підстав, за яких він може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Посилання представника відповідача у відзиві на позов на той факт, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та не є співмірним з розміром витрат на оплату послуг адвоката з огляду на обсяг викладеного у позові правового обґрунтування позиції позивача та складність справи, оскільки загальний обсяг позову займає 5 сторінок, з яких безпосередньо правове обґрунтування займає не більше, ніж півтори сторінки, а справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, на переконання суду, не є належним та допустимим доказом не співмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.

Також позивачем за подання до суду адміністративного позову у даній справі сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., що підтверджується квитанцією від 08.07.2020 №0.0.1760709998.1 (а.с.8).

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин та з урахуванням задоволення адміністративного позову у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ГУ ДПС у Чернігівській області на користь позивача судових витрат на загальну суму 6261,20 грн., а саме: витрати на оплату судового збору у сумі 2102,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 4159,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.06.2020 №35/25-01-53-05-38 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області відновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку III групи (без ПДВ), із ставкою 5%, з 30.06.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 6261 (шість тисяч двісті шістдесят одна) грн. 20 коп., а саме: витрати на оплату судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 4159 (чотири тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Суддя В.В. Падій