
Справа № 560/49/20
РІШЕННЯ
іменем України
28 серпня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.
за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Свірневської Н.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.11.2019 №55 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що спірне рішення прийняте в об`єднаному дисциплінарному провадженні з розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Щодо скарги ОСОБА_2 повідомив, що в угоді від 01.10.2019 про розірвання договору про надання правової допомоги від 08.04.2018 визначено, що сторони не мають одна до одної жодних претензій. Кошти ОСОБА_2 в сумі 8000,00 грн повернуті, що підтверджується розпискою від 01.10.2019. Щодо скарги ОСОБА_3 повідомив, що 06.08.2018 договір про надання правової допомоги від 04.08.2016 був розірваний за угодою сторін, претензій сторони одна до одної не мають. ОСОБА_3 виплатив гонорар в сумі 30000,00 грн, що підтверджується відповідними розписками. В подальшому останній надав позивачу кошти в позику, що також підтверджується розписками. Вважає, що після 06.08.2018 ОСОБА_3 не був його клієнтом, а їхні відносини перебували в правовому полі боржника та кредитора.
Крім цього, зазначив, що відповідач безпідставно звільнив скаржників від сплати внеску за організаційно-технічне забезпечення розгляду їх скарг та мав повернути вказані скарги без розгляду. Вважає, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області не мала правових підстав для об`єднання 2 дисциплінарних проваджень в одне, порушила його права на захист та ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи. Також вважає, що відповідач пропустив строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності та строк розгляду дисциплінарної справи.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що спірне рішення прийняте у зв`язку з систематичним порушенням ОСОБА_1 правил адвокатської етики. Вказав, що позивач діяв недобросовісно по відношенню як до скаржника ОСОБА_2 так і до скаржника ОСОБА_3 . Не виконав своїх професійних обов`язків щодо ОСОБА_2 , не вчинив будь-яких дій на виконання договору про надання правової допомоги. Змусив підписати невигідний для ОСОБА_3 договір позики, не передавав гроші ОСОБА_4 , як зобов`язувався це робити. Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не повідомляв про хід виконання доручення, оскільки жодних дій на користь клієнтів не здійснював, інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є конфліктними і тому діючи в інтересах ОСОБА_4 в 2015 році не мав права укладати договір про надання правової допомоги з ОСОБА_3 в 2016 році, або мав би взяти письмову згоду на таке посередництво. Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 адвокат не повернув документів отриманих від них, а у випадку із ОСОБА_3 прямо порушив вимоги і не повернув гроші, які отримав від ОСОБА_3 , і які мав передати ОСОБА_4 .
Зазначив, що чинним законодавством не передбачена заборона об`єднувати в одне дисциплінарне провадження декілька скарг щодо одного адвоката для зручності та економії часу. Вважає, що дії ОСОБА_1 щодо відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв`язку з необхідністю отримання правової допомоги та ознайомлення з матеріалами справи є штучним затягуванням розгляду. Останній мав досить часу для ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та отримання правової допомоги. Також вважає, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адвокат-клієнт закінчились 18.02.2019, тому позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності в межах річного строку. Просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач підтвердив доводи, викладені у позові. Просив позовні вимоги задоволити.
Ухвалою від 08.01.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
Ухвалою від 24.01.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 23.03.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд перейшов з спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 23.07.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, повернув без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Протокольною ухвалою від 23.07.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
01.07.2019 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням від 21.08.2019 №31 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області порушила відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу.
06.08.2019 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням від 21.08.2019 №33 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області порушила відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області на засіданні 01.10.2019 вирішила дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 та дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_3 слухати як одну дисциплінарну справу щодо ОСОБА_1 .
Рішенням від 14.11.2019 №55 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі по тексту - Закон №5076-VI) та Правилами адвокатської етики.
Згідно з статтею 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до статті 2 Закону №5076-VI адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
За змістом частини 1 статті 4 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Статтею 33 Закону №5076-VI визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Досліджуючи правомірність дій ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 , суд дійшов до таких висновків.
08.04.2019 адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат надає клієнту правову допомогу у цивільній справі, а клієнт її оплачує.
01.07.2019 ОСОБА_2 звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області з скаргою на дії ОСОБА_1 . В обґрунтування скарги зазначила, що адвокат зобов`язався надати правову допомогу по приватизації квартири по АДРЕСА_1 . Після укладення договору не вчинив жодних дій для надання правової допомоги. Повідомила, що на виконання договору сплатила ОСОБА_1 9000,00 грн гонорару.
Разом з тим, під час розгляду відповідачем дисциплінарної справи за цією скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.10.2019 уклали угоду про розірвання договору про надання правової допомоги від 08.04.2019. У вказаній угоді сторони зазначили, що не мають одна до одної жодних претензій.
Відповідно до розписки від 01.10.2019 ОСОБА_1 повернув ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8000,00 грн.
Тобто, сторони самостійно домовились розірвати договір про надання правової допомоги та підтвердили, що не мають одна до одної жодних претензій. Тому на час розгляду скарги ОСОБА_2 обставини, які слугували підставою такої скарги, самостійно врегульовані сторонами.
За таких обставин, суд вважає, що після підписання угоди від 01.10.2019 у відповідача були відсутні правові підстави для встановлення в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Досліджуючи правомірність дій ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 , суд дійшов до таких висновків.
02.08.2015 адвокат ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 в рахунок погашення його заборгованості перед ОСОБА_4 28000,00 грн.
16.06.2016 діючи в інтересах ОСОБА_4 адвокат Мамрега В.М. переконав ОСОБА_3 укласти з ОСОБА_4 договір позики для розрахунку за автомобільний причіп, яким користувався ОСОБА_3 , що відповідно до матеріалів дисциплінарної справи визнав позивач.
16.06.2016 ОСОБА_4 (кредитор) та ОСОБА_3 (боржник) уклали договір позики, відповідно до умов якого кредитор надала боржнику в позику 476000,00 грн (17000,00 євро), боржник зобов`язався повернути кредитору вказану суму протягом 6 місяців.
Тобто, за вказаним договором ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання перед ОСОБА_4 у строк здійснити розрахунок за причіп, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_4 .
Водночас, 04.08.2016 адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат надає клієнту правову допомогу щодо придбання та державної реєстрації причепу марки BSLT STC 1, що належить ОСОБА_4 .. За виконання умов договору клієнт виплачує адвокату винагороду в розмірі 1000,00 євро.
13.09.2016 адвокат ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 25000,00 грн. 23.09.2019 позивач отримав від ОСОБА_3 5000,00 грн. 26.11.2016 позивач отримав від ОСОБА_3 500,00 євро. 14.06.2017 позивач отримав від ОСОБА_3 8000,00 грн. 04.07.2017 позивач отримав від ОСОБА_3 10000,00 грн.
Вказані обставини підтверджують відповідними розписками ОСОБА_1
06.08.2018 адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали угоду про розірвання договору про надання правової допомоги від 04.08.2016. Відповідно до умов цієї угоди сторони не мають одна до одної жодних претензій.
Крім цього, 18.02.2019 ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 з заявою про повернення коштів в розмірі 2100,00 євро у зв`язку з розірванням договору від 04.08.2016.
Однак, вказані кошти ОСОБА_1 не повернув ОСОБА_3 , мотивуючи свої дії тим, що частина коштів є оплатою гонорару, а інша частина є позикою, що не заперечується позивачем.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що адвокат ОСОБА_1 одночасно діяв в інтересах як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 , що свідчить про наявність конфлікту інтересів.
Разом з тим, частиною 1 статті 21 Закону №5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Положеннями статті 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Правил адвокатської етики адвокат не має права приймати доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний і тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги іншому клієнту.
Згідно з частиною статті 21 Правил адвокатської етики адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, якщо між інтересами клієнтів немає конфлікту або за наявності письмової згоди обох (всіх) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та які є суперечливими.
Аналіз матеріалів дисциплінарного провадження свідчить, що обставини викладені у скарзі ОСОБА_3 підтверджують той факт, що у відносинах кредитор-боржник між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наявний конфлікт інтересів. Водночас, ОСОБА_1 , діючи в інтересах обох осіб, виступав посередником між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо фактичного продажу причепа.
Таким чином, суд вважає, що у діях адвоката ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Також суд враховує, що за змістом статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до статті 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки (статті 12-1 Правил адвокатської етики)
Під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що адвокат, запропонувавши клієнтам такий порядок дій щодо фактичної купівлі ОСОБА_3 причепу у ОСОБА_4 , завдав шкоди їхнім інтересам. В свою чергу, суд вважає, що такі дії адвоката ОСОБА_1 всупереч Правилам адвокатської етики спрямовані лише для задоволення власної вигоди, а не для захисту інтересів ОСОБА_6 .
Тобто, дії позивача фактично призвели до негативних наслідків для ОСОБА_6 у виді відчуження грошових коштів, які на момент розгляду справи не повернуті ОСОБА_1 .
Отже, вказані обставини також свідчать про порушення ОСОБА_1 Правил адвокатської етики та про наявність в діях останнього складу дисциплінарного проступку.
Водночас, досліджуючи правомірність спірного рішення, суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Пунктом 3 частини 1 статті 35 Закону №5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону №5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
У рішенні від 14.11.2019 №55 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області дійшла до висновку про систематичність порушень ОСОБА_1 Правил адвокатської етики, що слугувало підставою для накладення стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Разом з тим, з огляду на той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самостійно домовились розірвати договір про надання правової допомоги та підтвердили, що не мають одна до одної жодних претензій, відповідач під час розгляду справи не довів саме факт систематичності порушень позивачем Правил адвокатської етики.
Вказане свідчить про необґрунтованість рішення від 14.11.2019 №55 в частині встановлення підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Крім цього, відповідно до частини 2 статті 35 Закону №5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Як встановив суд, 06.08.2018 адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали угоду про розірвання договору про надання правової допомоги від 04.08.2016. Відповідно до умов цієї угоди сторони не мають одна до одної жодних претензій.
Тобто, відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як адвоката з клієнтом закінчились 06.08.2018 за взаємною згодою сторін. Вказана угода від 06.08.2018 є чинною.
Отже, відповідно до частини 2 статті 35 Закону №5076-VI строк за вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 сплинув 06.08.2019, тобто через 1 рік.
Посилання відповідача на заяву ОСОБА_3 від 18.02.2019 як на обставину припинення відносин адвокат-клієнт між позивачем та ОСОБА_3 суд вважає безпідставним, оскільки належним доказом закінчення таких відносин є угода про розірвання договору про надання правової допомоги.
За змістом частини 1 статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Рішеннями від 21.08.2019 №31, №33 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області порушила відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарні справи.
Рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняте Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області 14.11.2019. Тобто, з порушенням місячного строку розгляду, визначеного вимогами статті 40 Закону №5076-VI.
Підсумовуючи викладене, незважаючи на наявність у діях ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 складу дисциплінарного проступку, суд дійшов до висновку про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин, рішення від 14.11.2019 №55 є протиправним. Тому позовні вимоги про його скасування слід задоволити.
У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 14.11.2019 №55 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 768,40 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 серпня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області (вул. Зарічанська 5/3, оф. 801, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 25835007)
Головуючий суддя О.Л. Польовий
Судове рішення № 91349276, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/49/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: