Рішення № 91349119, 07.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2069/20

07 вересня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.04.2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 05.03.2019 ним подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У відповідь на дану заяву 18.06.2019 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку із не зарахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 через відсутність у трудовій книжці на печатці у записі про звільнення з роботи ідентифікаційного коду підприємства. Дана відмова була оскаржена до суду. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду по справі № 500/2597/19 від 16.01.2020 позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, зобов`язано зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 у КП «Чайка».

Однак, після вступу в законну силу вищевказаного рішення суду пенсію йому не було призначено, у зв`язку з чим 13.04.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та подав заяву, з дати якої відповідач і призначив йому пенсію.

Згодом листом від 09.06.2020 №1055-1047/Ш-02/8-1900/20 відповідач повідомив, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/2597/19 від 16.01.2020 зобов`язано зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 у КП «Чайка», проте не зазначено, з якої дати призначити пенсію.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призначення йому пенсії за віком з 13.04.2020, тоді як він має право на перерахунок пенсії з дати звернення із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, тобто з 05.03.2019, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2020 клопотання представника позивача - адвоката Джус О.В. про звільнення позивача від сплати судового збору задоволено та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

28.08.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.26-27), у якому останній вказує, що у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі 500/2597/19 не вказано, з якої дати призначити пенсію позивачу, так як судом не приймалось рішення з приводу зобов`язання відповідача призначити пенсію.

При цьому, як зазначено в описовій частині рішення, суд встановив, що листом Головного управління від 18.06.2019 відмовлено позивачу у призначені пенсії за віком через не зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997. Тобто не зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу ОСОБА_1 мало місце саме при призначенні пенсії за заявою про призначення пенсії позивача від 05.03.2019.

Відповідач зазначає, що згідно з пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Днем звернення за пенсією вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

12.04.2020 позивач вдруге звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. На підставі поданої заяви, із врахуванням вищезазначеного рішення суду, з 13.04.2020 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, відповідач стверджує, що пенсію призначено відповідно до чинного законодавства та наявних документів на час звернення за призначенням пенсії, відтак просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.03.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 18.06.2019 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із не зарахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997. Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №500/2597/19, яке набрало законної сили 23.03.2020, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 у Тернопільському державно-комунальному підприємстві сфери послуг «Чайка» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 у Тернопільському державно-комунальному підприємстві сфери послуг «Чайка». (а.с.11-14).

27.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій повідомив, що йому було нараховано пенсію лише за половину квітня і травень 2020 року, а за 2019 рік нарахувань не здійснено, не зважаючи на вищевказане рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (а.с.9).

У відповідь на згадану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 09.06.2020 №1055-1047/Ш-02/8-1900/20 повідомило позивача, що 05.03.2019 він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. За результатами її розгляду йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, про що було повідомлено листом від 18.06.2019 №9083/05.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №500/2597/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 у Тернопільському державно-комунальному підприємстві сфери послуг «Чайка». Однак, у вказаному рішенні не зазначено з якої дати призначити пенсію.

Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

У листі вказано, що позивач 13.04.2020 вдруге звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. На підставі поданої заяви, із врахуванням вищевказаного рішення суду, з 13.04.2020 відділом з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.10).

Не погодившись з призначенням йому пенсії з 13.04.2020, а не з дати первинного звернення із заявою від 05.03.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга статті 44 Закону №1058-IV).

За змістом пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд зазначає, що позивач досягнув пенсійного віку 26.01.2019, а відповідну заяву з повним пакетом документів до органу Пенсійного фонду подав 05.03.2019, тобто в межах вказаних норм пенсійного законодавства - не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спір у цій справі виник з приводу того, що відповідач вважає днем звернення за призначенням пенсії повторне звернення 13.04.2020 ОСОБА_1 до пенсійного органу, після оскарження останнім у судовому порядку відмови у такому призначенні за результатами розгляду його первинної заяви від 05.03.2020, в результаті чого судом прийнято рішення від 16.01.2020 про зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 у Тернопільському державно-комунальному підприємстві сфери послуг «Чайка». Однак, це призвело до того, що фактично за період судового розгляду згаданої справи позивач не отримав належні йому пенсійні виплати.

Суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 набрало законної сили 23.03.2020 на підставі частини другої статті 255 КАС України. Вказаним рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 у Тернопільському державно-комунальному підприємстві сфери послуг «Чайка».

Судом не приймалось рішення з приводу зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію.

При цьому, як зазначено в мотивувальній частині рішення, суд встановив, що «розглянувши заяву позивача, Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 18.06.2019 №9083/05 повідомило йому про відмову у призначенні пенсії за віком. Таку відмову обґрунтовано тим, що період роботи з 05.11.1996 по 31.12.1997 не може бути зарахований до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці запис про звільнення працівника за цей період скріплений печаткою, на якій немає коду підприємства, який є обов`язковим на печатках та штампах». Тобто не зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу позивача мало місце саме при первинному його зверненні із заявою про призначення пенсії від 05.03.2019, про що також зазначено у відзиві відповідача на позовну заяву.

Крім того, у вищевказаному рішенні суду, судом було встановлено, що «записи трудової книжки ОСОБА_1 № 15, №16 містять повні і точні відомості (без виправлень), які дають підстави зарахувати період роботи позивача з 05.11.1996 по 31.12.1997 у Тернопільському державно-комунального підприємстві сфери послуг «Чайка» до трудового стажу».

Отже, страховий стаж позивача з 05.11.1996 по 31.12.1997 підтверджено записами в трудовій книжці ОСОБА_1 , яка в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи, та яка була подана 05.03.2019 до пенсійного органу разом із заявою про призначення пенсії, а тому у територіального органу Пенсійного фонду України на момент первинного звернення позивача із заявою 05.03.2019 - в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, були всі підстави для зарахування вищевказаного періоду до стажу роботи і призначення позивачу пенсії за віком, оскільки у позивача був наявний необхідний страховий стаж для призначення такої пенсії.

Таким чином, право позивача на отримання належних йому пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення позивача із первинною заявою, та викликали сумнів у пенсійного органу, та таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення, з врахуванням первинного звернення до пенсійного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17 (2-а/172/23/17), яку суд відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує при вирішенні даної справи.

Таким чином, призначення відповідачем пенсії позивачу з 13.04.2020, тобто з дня повторного звернення з заявою про призначення пенсії є помилковим, а тому з метою належного захисту прав позивача такі дії пенсійного органу слід визнати протиправними.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, одержання особою бажаного результату та бути адекватним наявним обставинам. Водночас, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.

Як вже було зазначено, за приписами пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсійного віку позивач набув 26.01.2019. Із заявою про призначення пенсії звернувся 05.03.2019, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.

З огляду на вказане, враховуючи положення частини першої статті 45 Закону №1058-ІV та на підставі частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, для реалізації ним у повній мірі гарантованого Конституцією України права на належне пенсійне забезпечення, порушеного протиправними діями відповідача, суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 27.01.2019, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на момент розгляду справи не довів правомірності та обґрунтованості своїх дій. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки ухвалою суду від 13.08.2020 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.04.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.01.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, Майдан Волі, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020.

Суддя Чепенюк О.В.