Ухвала суду № 91349034, 07.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2020 р. Справа № 480/2280/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у справі №480/2280/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії, відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.03.2020, оформлену листом від 06.04.2020, в проведенні позивачу перерахунку, раніше призначеного і наступній виплаті у збільшеному розмірі, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 та поданої позивачем заяви з цього приводу того ж дня, починаючи з 18.04.2020;

- зобов`язати відповідача здійснити дії та прийняти рішення - перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 18.02.2020 згідно довідки Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 та виплачувати позивачу в подальшому щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 29.05.2020 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20 (провадження №Пз/9901/5/20).

Ухвалою суду від 27.08.2020 (після виходу головуючого судді з щорічної відпустки) поновлено провадження у даній справі.

01.09.2020 представника позивача звернувся до суду із заявою про відвід головуючому у справі судді Кунець О.М., яку мотивував тим, що статтею 291 КАС України передбачено особливості провадження у типовій справі. Так, суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі. Провадження у типовій справі підлягає відновленню з дня набрання законної сили рішенням Верховного Суду у відповідній зразковій справі. Представник позивача в заяві від 01.09.2020р. вказувала на те, що 10.08.2020 позивачем зареєстровано у Сумському окружному адміністративному суді письмову заяву про поновлення провадження у його справі із додатком відповіді Верховного Суду від 07.08.2020 про те, що рішення Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20, провадження №Пз/9901/5/20, набрало законної сили. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 поновлено провадження у даній справі. Проте, на переконання представника позивача вказану заяву про поновлення провадження, яку датовано 07.08.2020 мало бути розглянуто саме 07.08.2020р., як це, на думку представника позивача, передбачено законом. Крім цього, представник позивача звертав увагу на те, що в ухвалі суду про поновлення провадження у справі від 27.08.2020р. міститься помилка, а саме - невірно зазначену дату реєстрації заяви про поновлення провадження у даній справі (замість дати реєстрації заяви - 10.08.2020р. помилково зазначено - 12.08.2020.). Отже, представник позивача вважає, що помилка щодо дати реєстрації заяви позивача про поновлення провадження у даній справі, яка була допущена в ухвалі суду від 27.08.2020р. свідчить про упередженість головуючого судді Кунець О.М. у даній справі. Крім цього, представник позивача наголошує, що суд безпідставно вказав в ухвалі суду про поновлення провадження у справі про те, про набрання законної сили рішення Верховного Суду від 16.06.2020, суду стало відомо з ЄДРСР, а не з документів поданих позивачем.

Крім того, представник позивача в обґрунтування клопотання про відвід головуючого судді Кунець О.М. зазначає, що справу №480/2280/20 призначено до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін на 06.10.2020, що, на думку представника, є порушенням розумних, імперативно визначених законом строків передбачених КАС України.

Також у заяві про відвід представник позивача посилається на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якого судді забезпечуються належним матеріальним та соціальним забезпеченням. Посилаючись на Конституцію та закони України, а також на рішення Конституційного суду від 11 жовтня 2005 року у справі №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), а також на положення діючої Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Мінфіном України, представник позивача просила врахувати, що судді відносяться до категорії громадян, яким пенсія призначається за спеціальними законами. Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень.

Як вказував представник позивача в заяві про відвід 01.09.2020р., про зазначені положення законодавства суддя Кунець О.М. знала, проте відносно позивача ОСОБА_1 не застосувала.

Крім цього, представник у справі №480/2280/20 заявляючи відвід головуючому у справі №480/2280/20 у заяві від 01.09.2020р. зазначила про обставини щодо іншої справи, яка перебуває у провадженні судді Кунець О.М., а саме - щодо справи №480/4257/20. Зокрема, як зазначав представник позивача, у провадженні судді Кунець О.М. знаходиться типова (аналогічна справі ОСОБА_1 ) адміністративна справа № 480/4257/20. Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №480/4257/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії (Номер категорії справи 112000000). Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання у порядку, встановленому ст. ст. 162-167,261 КАС України, відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Тобто, зазначена справа, розглядається судом в порядку ст. 263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи. Ухвалою суду від 14.07.2020 також було зупинено провадження в адміністративній справі №480/4257/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20, провадження №Пз/9901/5/20.

Як стверджує представник позивача - Попруга В.В., ухвалою суду від 28.08.2020 відновлено провадження в адміністративній справі №480/4257/20. Справу призначено до розгляду без виклику сторін (на яку дату призначено до розгляду представник позивача не вказує). Однак, при розгляді заяви про відвід головуючого судді Кунець О.М. представник позивача у справі №480/2280/20 просить врахувати, що інформація щодо справи №480/4257/20 щодо місця, дати і часу судового засідання у цій справі, після відновлення провадження, не оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Отже, з урахуванням викладеного представник позивача у справі №480/2280/20 просить відвести головуючого суддю Кунець О.М. зважаючи на ту «довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості». На переконання представника позивача, надзвичайно важливою є не лише неупередженість та безсторонність судді, а й власне враження неупередженості та безсторонності. Оскільки «навіть видимість може бути важливою», тож «правосуддя повинно не тільки чинитися, необхідно також, щоб було видно, що воно чиниться».

Представник позивача - Попруга В.В. просить врахувати обов`язок судді «справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства» (пункт 1 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Його виконання, поза усяким сумнівом, передбачає дотримання засад рівності перед законом і судом, що є окремим проявом принципу недискримінації. Принцип недискримінації передбачає необхідність рівного поводження з особами в однакових ситуаціях і різного (відмінного) поводження з особами, які перебувають в різних ситуаціях. Необґрунтоване різне ставлення у подібних випадках так само дискримінує, як і однаковий підхід без врахування того, що особи перебувають не в ідентичних, а у відмінних ситуаціях.

При цьому, представник позивача заявляючи заяву про відвід головуючому сідді у даній справі від 01.09.2020р. посилалася на ст.36 КАС України, якою передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Ураховуючи вищенаведені факти та докази представник позивача у справі №480/2280/20 - Попруга В.В. вважала, що принцип недискримінації, який передбачає необхідність рівного поводження суду відповідно до закону, в тому числі і процесуального, з особами в однакових ситуаціях і різного (відмінного) поводження з особами, які перебувають в різних ситуаціях було порушено головуючим суддею щодо позивача у справі №480/2280/20 - ОСОБА_1 . Таким чином, необґрунтоване різне ставлення у подібних випадках до Довірителя так само дискримінує, як і однаковий підхід без врахування того, що особи перебувають не в ідентичних, а у відмінних ситуаціях. Як вказувала представник позивача у заяві від 01.09.2020р., її довіритель зазнає обмежень у реалізації та користуванні правами і свободами в будь-якій формі в процесі розгляду своєї справи, розгляд якої, на переконання представника позивача та позивача, безпідставно розтягнувся майже на шість місяців, замість строку не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі та має легітимний сумнів, що суд у названому складі може бути справедливим та безстороннім та таким, що на погляд розумної людини не викликає побоювання стосовно упередженості суду. Такі побоювання в даному випадку є очевидними."

Вказана обставина дає позивачу підстави для сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 01.09.2020р. виправлено описку в ухвалі суду від 28.08.2020р. про поновлення провадження у даній справі щодо дати реєстрації заяви позивача про поновлення провадження у справі (замість невірної дати 12.08.2020р. виправлено описку з зазначенням вірної дати реєстрації заяви - "10.08.2020р.").

Ухвалою суду від 01.09.2020 головуючий суддя у справі №480/2280/20 - Кунець О.М. визнала відвід необґрунтованим, а заяву про відвід у даній справі було передано на автоматизований розподіл для визначення судді для вирішення питання про відвід в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви, яка була згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Шаповалу М.М .

Після чого, за наслідками розгляду заяви представника позивача про відвід на підставі ст. 40 КАС України ухвалою суду від 03.09.2020 суддею Шаповалом М.М. відмовлено в її задоволенні.

04.09.2020 представник позивача - Попруга В.В. повторно подала до суду заяву про відвід головуючому у справі судді Кунець О.М., яку, крім доводів, викладених у заяві про відвід судді Кунець О.М. від 01.09.2020, мотивує тим, що у провадженні судді Кунець О.М. перебуває шість типових справ, "провадження у 5 справах рухається більш-менш з дотриманням процесуальних строків, що відповідає закону. Провадження у справі довірителя відбувається у 2-4 рази довше за строками, у порівнянні з названими справами без обґрунтування причин, що закону не відповідає. Зазначене підтверджується доказами, що містяться в ЄДРСР".

При цьому, представник позивача у заяві про відвід від 04.09.2020р. вказує на те, що її довіритель твердо притримується позиції, що працюючих суддів у неконституційний спосіб обмежили в заробітній платі. Це положення виправлено рішенням КСУ 28 серпня 2020 року. Однак емоції про те, що працюючі судді на протязі 4,5 місяців отримували грошове утримання можливо в менших сумах, ніж судді у відставці, на переконання представника позивача, не повинні впливати на строки вирішення спору у даній справі. Зважаючи на ту «довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості», надзвичайно важливою є не лише неупередженість та безсторонність судді, а й власне враження неупередженості та безсторонності. Оскільки «навіть видимість може бути важливою», тож «правосуддя повинно не тільки чинитися, необхідно також, щоб було видно, що воно чиниться».

Посилаючись на рішення Європейського Суду з прав людини та на Бангалорські принципи поведінки суддів, а також враховуючи вищенаведені факти та докази, представник позивача вважає, що принцип недискримінації, який передбачає необхідність рівного поводження суду відповідно до закону, в тому числі і процесуального, з особами в однакових ситуаціях і різного (відмінного) поводження з особами, які перебувають в різних ситуаціях було порушено щодо ОСОБА_1 . Таким чином, необґрунтоване різне ставлення у подібних випадках до Довірителя так само дискримінує, як і однаковий підхід без врахування того, що особи перебувають не в ідентичних, а у відмінних ситуаціях.

За таких фактичних обставин, представник позивача у справі №480/2280/20 повторно наголошує на тому, що її довіритель - ОСОБА_1 зазнає обмежень у реалізації та користуванні правами і свободами в будь-якій формі в процесі розгляду своєї справи, розгляд якої безпідставно розтягнувся майже на шість місяців, замість строку не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі та має легітимний сумнів, що суд у названому складі може бути справедливим та безстороннім та таким, що на погляд розумної людини не викликає побоювання стосовно упередженості суду. У сторонніх спостерігачів виникли запитання до ОСОБА_1 щодо того, яка ж причина грубого зволікання з розглядом його справи, чому така непоспішність розгляду справи у порівнянні з іншими справами, які представник позивача вважає, що правильно розглядаються із дотриманням процесуальних строків, і це добре.

На переконання представника позивача попередні ухвали суду про відмову в задоволенні заяви про відвід від 01.09.2020р. є невмотивованими, оскільки про необґрунтоване різне ставлення у подібних випадках до ОСОБА_1 у порівнянні з іншими позивачами у інших справах, де предмет спору аналогічних, а також щодо недотримання строків розгляду справи №480/2280/20 не було сказано. Як вказує представник позивача, її довірителю (позивачу у даній справі) важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, тому підлягають застосуванню висновки Верховного Суду викладені в ухвалах від 17.04.2020р. №800/63/16 та від 27.06.2018р. у справі №800/427/17, в яких йдеться про те, що відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в упередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватися і на розгляд питання щодо відводу. За правилами п.2 та 4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прями чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи або за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Аналіз цих норм права дозволяє зробити висновок про те, що їх метою забезпечення довіри до суду, підтвердження факту незаінтересованості і неупередженості суду, а також у с у н е н н я від розгляду справ суддів, які можуть бути з а і н т е р е с о в а н и м и у результатах розгляду справи.

Представник позивача вказує на те, що зазначені висновки Верховного Суду не були враховані під час розгляду заяви про відвід , яка датована 01.09.2020р., тому просить відвести суддю Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М. від розгляду справи № 480/2280/20.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу судді, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу для відводу судді позивач посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

Відповідно до позиції Верховного Суду, яку викладено в ухвалі Суду від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17, жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу "a priori" не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Наведені представником позивача у справі №480/2280/20 обставини, не можуть свідчити про заінтересованість та упередженість головуючого судді у справі №480/2280/20, тоді як у с у н е н н я від розгляду справ суддів (шляхом відводу або самовідводу) може бути обґрунтованим лише за наявності обґрунтованих підстав, які свідчать про з а і н т е р е с о в а н і с т ь судді у результатах розгляду справи.

Посилання представника позивача на процесуальні заходи, які вживаються судом у інших справах, які, на його думку, є типовими, безпідставними і також не можуть бути підставою для задоволення заяви представника позивача від 04.09.2020р. про відвід головуючого судді у даній конкретній справі і жодним чином не свідчать про дискримінаційне ставлення суду до позивача у справі №480/2280/20 у порівнянні та у відношенні до позивачів у інших справах.

Крім цього, суд вважає недоречними посилання представника позивача у заяві про відвід від 04.09.2020р. на те, що "довіритель твердо притримується позиції, що працюючих суддів у неконституційний спосіб обмежили в заробітній платі. Це положення виправлено рішенням КСУ 28 серпня 2020 року. Однак емоції про те, що працюючі судді на протязі 4,5 місяців отримували грошове утримання можливо в менших сумах, ніж судді у відставці, на переконання представника позивача, не повинні впливати на строки вирішення спору у даній справі».

Дані твердження представника позивача є некоректними і безпідставними.

Будь-яких інших ґрунтовних обставин які б свідчили про наявність правових підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Кунець О.М. представником позивача у справі №480/2280/20 не наведено. Зазначені представником позивача обставини в заяві від 04.09.2020р. не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для відводу головуючого судді у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану заяву у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 236, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача від 04.09.2020 р. про відвід головуючого судді Кунець О.М. у справі №480/2280/20 - визнати необґрунтованою.

Передати заяву у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.М. Кунець