Ухвала суду № 91348870, 04.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2020 року м. Рівне№460/6314/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, перевіривши виконання вимог статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Волинського обласного військового комісаріату

про визнання протиправними бездіяльність та дії, зобов`язання вчинення певних дій та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинського обласного військового комісаріату, за змістом якого просить:

- визнати протиправною бездіяльність Волинського обласного військового комісаріатущодо недотримання встановленого закном п`ятиденного строку надання відповіді на запит від 10.08.2020 відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- визнати протиправними дії Волинського обласного військового комісаріату щодо несвоєчасного надання інформації на запит від 10.08.2020 відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу військового комісара Волинського обласного військового комісаріату від 31.05.2013 №126 в частині утримання поза штатом Горохівського-Локачинського об`єднаного районного військового комісаріату;

- визнати протиправними дії Волинського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2009 по 31.03.2010 та з 01.05.2013 по 08.06.2013;

- визнати протиправними дії Волинського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2010 по 30.04.2013 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця;

- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення своєчасного повного розрахунку грошового забезпечення;

- зобов`язати Волинський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2009 по 08.06.2013 із урахуванням січня 2008 року як базового місяця та раніше виплачених сум;

- зобов`язати Волинський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013 із урахуванням окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за посадою заступника військового комісара Горохівсько-Локачинського об`єднаного районного військового комісаріату із урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Волинського обласного військового комісаріату середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу частини за період з 09.06.2013 по день розгляду справи, з розрахунку середнього заробітку в сумі 127,15грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону №3674-VI).

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00грн.

За змістом приписів ч.2 ст.4 Закон №3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем фактично заявлено чотири вимоги немайнового характеру.

Частиною 3 статті 6 Закону №3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 3363,20грн.

Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Поряд з цим, у позовній заяві позивач, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, посилається на п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, додавши посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 12.05.2015.

Суд зазначає, що позивач безпідставно стверджує про наявність у нього такої пільги у даній справі, оскільки спір в ній не пов`язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, виходячи з наступного.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Конструкція п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

При цьому п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI кореспондується із положеннями ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Таким чином, за змістом п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, наявність в особи статусу учасника бойових дій надає пільгу тільки у справах, предметом позову яких є захист прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.

Враховуючи те, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та дії відповідача щодо своєчасності надання відповіді на запит у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VІ, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не стосуються захисту прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в ухвалах від 26.03.2018 у справі № 805/3967/17-а, від 03.04.2018 у справі № 814/2000/17, від 07.08.2018 у справі № 826/14550/17, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23.08.2018 у справі № 800/416/17.

Позивач у позовній заяві також зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI у зв`язку зі стягненням заробітної плати (грошового забезпечення).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, вказаною нормою визначено вичерпний перелік справ, у яких позивачі у всіх інстанціях звільняються від сплати судового збору і який розширеному тлумаченню не підлягає.

Системний аналіз норм ст.ст.94, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст.1, 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР, дає підстави для висновку про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати), тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та повновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі, судовий збір за подання адміністративного позову підлягає сплаті на загальних підставах.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху.

Керуючись статтями 169, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про визнання протиправними бездіяльність та дії, зобов`язання вчинення певних дій та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:

- документа про сплату судового збору у сумі 3363,20грн за наступними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012714; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA688999980313111206084017002; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.М. Дудар