Рішення № 91348741, 07.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1255/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Департаменту патрульної поліції в особі Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 138607,79 грн.

Підставою звернення до суду з цим позовом є невідшкодування відповідачем завданої Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди. Роз`яснено позивачеві, що спір підлягає розгляду та вирішенню загальним місцевим судом в порядку цивільного судочинства.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

05 червня 2020 року справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду та в порядку, визначеному статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передана головуючому судді Чесноковій А.О.

09 червня 2020 року позовну заяву ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду залишено без руху.

23 липня 2020 року на запит суду від 22 червня 2019 року щодо доступу до персональних даних Автозаводською районною державною адміністрацією виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надано інформацію про місце проживання (перебування) гр. ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19 червня 2018 року № 603 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, в звані лейтенант поліції.

28 грудня 2018 року згідно з розстановкою сил та засобів роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП екіпаж Залік-114 у складі лейтенанта поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_2 заступили на службу в нічну зміну на службовому автомобілі "Toyota Prius", д.н.з. НОМЕР_1 .

28 грудня 2018 року близько 22 год. 30 хв. по проспекту Лесі Українки в місті Кременчук інспектор роти № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи службовим автомобілем "Тоуота Prius", д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем "Daewoo Lanos" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, водій "Daewoo Lanos" та його пасажири отримали тілесні ушкодження.

За даним фактом 29 грудня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170090004774 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

Постановою про закриття кримінального провадження від 04 лютого 2019 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018170090004774 від 29 грудня 2018 року закрите у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Копію постанови направлено до БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП для вирішення питання про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.

11 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 складено протокол серії БД № 203990 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП; матеріали справи направлено до суду.

24 квітня 2019 року постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 524/1790/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

За фактом скоєного ДТП начальником УПП в Полтавській області ДПП призначено проведення службового розслідування. Висновком службового розслідування від 28 січня 2019 року службове розслідування, призначене за фактом ДТП за участі службового автомобіля "Toyota Prius" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням інспектора роти № 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що мало місце 28 грудня 2018 року завершено. Питання про можливу вину інспектора роти № 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності вирішити після прийняття відповідного рішення за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018170090004774, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 286 КК України.

Відповідно до доповідної записки за вих. № 15841/41/26/1/02-19 від 31 липня 2019 року Дисциплінарне стягнення до інспектора роти № 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_1 застосувати неможливо у зв`язку із закінченням строку передбаченого частиною першою статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Згідно з висновком експертного дослідження № 1 від 30 березня 2019 року, проведеного Полтавським науково-дослідним експертна-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "Toyota Prius", д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 в результаті дорожньо- транспортної пригоди, на момент огляду складає 138607,79 грн.

Службовий автомобіль "Toyota Prius" номерний знак НОМЕР_1 згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 22 травня 2018 року належить Департаменту патрульної поліції.

На переконання позивача відповідач зобов`язаний відшкодувати власнику автомобіля "Toyota Prius", д.н.з. НОМЕР_1 завданий матеріальний збиток у розмірі 138607,79 грн., що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до преамбули Закону України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон № 580-VIII) цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, тобто він є спеціальним нормативним актом, який регулює проходження служби в поліції. Норми, які б регулювали матеріальну відповідальність працівників поліції, заподіяну ними під час виконання службових обов`язків станом на час виникнення спірних правовідносин в ньому відсутні.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (стаття 56 Закону № 580-VIII).

Відповідно до статті 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 23 Положення "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Таким чином спеціальний закон допускає застосування до правовідносин, які ним не врегульовані, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктами 1 та 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. Дія цього Положення поширюється також на осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Таким чином, відповідач, перебуваючи на посаді, що належить до посад публічної служби, завдав шкоди Департаменту патрульної поліції, а тому до спірних правовідносин мають бути застосовані саме норми цього Положення, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (грудень 2018 року).

Пунктом 5 Положення № 243 передбачено, що час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.

Оскільки спеціальним законодавством це питання не врегульоване, суд вважає за можливе застосувати субсидіарні норми законодавства, якими є норми КЗпП України, якими врегульовані питання покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.

Відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установу, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Матеріалами справи підтверджено, відповідач є працівником Національної поліції, протиправні дії якого під час виконання службових обов`язків 28 грудня 2018 року призвели до дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої службовий автомобіль "Toyota Prius" зазнав механічних пошкодження. Зазначені обставини встановлені висновком службового розслідування від 01 лютого 2019 року, проведеного позивачем за фактом ДТП; вина відповідача встановлена постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2019 року у справі № 524/1790/19, а розмір завданої відповідачем матеріальної шкоди - висновком експертного дослідження № 1 від 30 березня 2019 року.

Таким чином, позивачу про наявність шкоди, заподіяної працівником, остаточно стало відомо 30 березня 2019 року.

До адміністративного суду позивач звернувся 05 березня 2020 року, тобто з дотриманням річного строку звернення до суду з цим позовом.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 4 та 14 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з відшкодування завданої Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди в розмірі 138607,79 грн.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що станом на дату розгляду справи судом завдана позивачу матеріальна шкода відповідачем не відшкодована, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, в зв`язку з чим клопотання позивача про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції в особі Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області (проїзд 40 років ДАІ, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) матеріальну шкоду в розмірі 138607 (сто тридцять вісім тисяч шістсот сім) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова