Ухвала суду № 91348693, 07.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2199/20

УХВАЛА

07 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного у додатку 3 до декларації з ПДВ за грудень 2019 року тривалістю 5 робочих днів, з 24.02.2020 року;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402;

- зобов`язати відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 52123969 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року:

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» (місцезнаходження: площа Грецька, 1, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 43260098) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково;

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402;

- в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено;

- стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» судовий збір в сумі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

14.08.2020 року представником позивача до суду подана заява, вхід. № 31988/20, в якій останній, керуючись ч. 1 ст. 378 КАС України, просить встановити, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року по справі № 420/2199/20 підлягає виконанню в Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДПС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» (ЄДРПОУ 43260098) у розмірі 52 123 969 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З П`ятого апеляційного адміністративного суду до Одеського окружного адміністративного суду справу повернуто 27.08.2020 року.

Учасники справи та/або їх представники в судове засідання 04.09.2020 року не з`явились, про дату час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. (т.4 а.с.207-208)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 2 ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву позивача, вхід. № 31988/20 від 14.08.2020 року, в порядку письмового провадження.

Згідно зі змістом заяви, вхід. № 31988/20 від 14.08.2020 року, її подано з таких підстав:

- платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПК України та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПК України - за результатами перевірки, зазначеної у п. 76.3 ст. 76 ПК України, що проводяться відповідно до ПК України. Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України. Так, відповідно до підпункту «а» пункту 200.12 статті 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки. Відповідно до пп. «г» п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника;

- узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку;

- відповідно до Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Пунктом 3 частиною 7 Порядку передбачено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку. Однак, наразі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеської області не виконується, у зв`язку з відсутністю чіткого встановленого порядку його виконання;

- за таких обставин, з урахуванням встановленого судом права ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» на бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2019 року у розмірі 52 123 969 грн., контролюючий орган зобов`язаний внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» у розмірі 52 123 969 грн., що ним здійснено не було. При цьому, поновлення переплати на ІКП платника ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» не свідчить про повне виконання судового рішення та активну поведінку відповідача, адже з аналізу вищенаведених норм узгодженість суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню має відображатись в Реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, наповнення якого здійснюється територіальними органами ДПС, після скасування податкового повідомлення-рішення. Встановлення способу та порядку виконання судового рішення, яке не виконано, має на меті захист порушеного права позивача у спосіб, що визначений чинним законодавством, тому вважаємо, що встановлення способу виконання судового рішення у тому порядку, який вказано в заяві належним чином захистить права та інтереси товариства. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права;

- Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)). За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, §35)). ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений ст. 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява №803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40);

- оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодованого платнику протягом визначеного законодавством строку, ТОВ «ЛОГІСТИК ТРЕЛ» у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ за грудень 2019 року у розмірі 52 123 969 грн., які охоплюються поняттям "майно" в аспекті ч.1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам;

- враховуючи викладене, обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування платника кореспондується та прямо пов`язаний з моментом узгодження суми, а саме: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим, подання заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення є встановленим КАС України засобом захисту порушених прав позивача від прояву надмірного формалізму та порушенням принципу належного урядування;

- пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Проте, як зауважує Європейський Суд з прав людини, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення від 20.07.2004р. у справі «Шматько проти України», заява № 60750/00);

- слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

20.08.2020 року представником відповідача до суду подані заперечення на заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення, вхід. № 33011/20, в яких останній просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення, з таких підстав:

- для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання, КАС визначає такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим. Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов`язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення. Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 826/8279/16 від 11 лютого 2020 року;

- звертаючись з заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, ТОВ «Логістик Трел» зазначає, що постановляючи рішення про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2020 № 0000350402, № 0000360402 виданих ГУ ДПС в Одеській області, Одеський окружний адміністративний суд підтвердив право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 52 123 969 грн. Однак право позивача на отримання бюджетного відшкодування, для захисту якого він звертався до суду, досі є порушеним. В ході розгляду даної справи, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшли висновку, що перевіряючи Головного управління ДПС в Одеській області передчасно зменшили суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52 123 969 грн. та застосували штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13030992 грн, зменшили розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2019 року у сумі 2680444 грн., оскільки жодних дій під час здійснення перевірки перевіряючими щодо встановлення об`єктивності існування або відсутності первинних документів у позивача, як то направлення запитів до правоохоронних органів з метою одержання достовірної інформації про втрату документів ТОВ «Логістик Трел», викладених у листі поліції, проведення зустрічної звірки контрагента позивача тощо, вчинено не було. Отже, під час розгляду цієї справи судами не досліджувалось та не підтверджувалось право позивача на бюджетне відшкодування;

- ГУ ДПС в Одеській області не є адміністратором Реєстру заяв про поверненням суми бюджетного податку на додану вартість, формування якого здійснюється автоматично. Відповідно до п. 200.7.1 ст. 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

- механізм внесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (зі змінами та доповненнями). Пунктами 1 - 2 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 25 січня 2017 р. № 26, визнається механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою згідно з додатком. Мінфін адмініструє Реєстр як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Надалі, відповідно до п.п. 2, 3 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 25 січня 2017 р. № 26 Мінфін адмініструє Реєстр як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Пунктом 4. Порядку закріплено, що орган ДФС, серед іншого вносить до Реєстру такі дані: суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження;

- п. 10 Порядку передбачає, що внесення даних до Реєстру посадовими особами (уповноваженою особою) ДФС та Казначейства здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу. Таким чином, саме Головне управління ДФС в Одеській області не є адміністратором даного реєстру, не є уповноваженою особою на внесення даних відомостей, не є центральним органом виконавчої влади та слід зазначити, що у Головного управління ДФС в Одеській області не має доступу до вищезазначеного реєстру. Згідно з вимогами пункту 3 визначеного Порядку формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. У відповідності до вимог п. 2 глави 1 Розділу V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, формування первинних показників за результатами контрольно-перевірочної роботи здійснюється завдяки відображенню в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум нарахування (зменшення) грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ, зменшення/збільшення сум податкових зобов`язань, податкового кредиту з ПДВ, сум нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору здійснюється на підставі податкових повідомлень-рішень, форми яких затверджені відповідним нормативно-правовим актом. Згідно з п. 2 гл. 6 Розділу ІІІ Інструкції з метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображаються облікові операції щодо сум, які поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні);

- Головне управління ДПС в Одеській області не є адміністратором Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, формування якого здійснюється автоматично на підставі баз даних ДПС та Казначейства.

Дослідивши позицію сторін, вивчивши матеріали справи в межах розгляду питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12 квітня 2018 року по справі № 759/1928/13-а.

Як убачається з матеріалів справи, суд для відновлення права позивача визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.03.2020 року № 0000350402 та № 0000360402.

Так, відповідно до змісту заперечень на заяву про встановлення способу і порядку виконання рішень відповідач фактично заперечує проти виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що стало підставою звернення позивача до суду з вказаною заявою для встановлення способу і порядку виконання рішення суду від 10.06.2020 року.

При цьому, суд звертає увагу на те, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПК України та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПК України - за результатами перевірки, зазначеної у п. 76.3 ст. 76 ПК України, що проводяться відповідно до ПК України.

У відповідності до пп. “г” п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно з п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Крім того, відповідно до п. 1 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 (далі – Порядок № 26) інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку № 26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

З огляду на вказані норми чинного законодавства обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника кореспондується та прямо пов`язаний з моментом узгодження суми, а саме: з дня визнання протиправним та/або скасування податкових повідомлень-рішень (що було предметом розгляду справи № 420/2199/20).

Таким чином, контролюючий орган повинен внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача, що ним здійснено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у ч.І ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, §35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений ст. 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява №803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача, вхід. № 31988/20 від 14.08.2020 року, та встановити, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року по справі № 420/2199/20, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, підлягає виконанню в Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДПС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» (місцезнаходження: площа Грецька, 1, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 43260098) у розмірі 52123969,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 256, 294, 295, 378, Перехідними положеннями КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел», вхід. № 31988/20 від 14.08.2020 року, – задовольнити.

Встановити, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 420/2199/20, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, підлягає виконанню в Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДПС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» (місцезнаходження: площа Грецька, 1, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 43260098) у розмірі 52123969,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова