Рішення № 91348629, 07.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2875/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, треті особи - Одеська обласна організація профспілок атестованих працівників органів внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 140 о/с від 03.02.2020 про його звільнення з Національної поліції; поновити позивача на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору організаційно-аналітичного забезпечення управління кадрового забезпечення на період відпустки по догляду за дитиною, основного працівника старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , та стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату у вигляді грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним наказом ГУ НП в Одеській області № 140 о/с від 03.02.2020 його звільнено з Національної поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою для застосування дисциплінарного стягнення слугувало його з`явлення на роботі в стані алкогольного сп`яніння, що на переконання позивача порушує його право на працю, у зв`язку із чим позивач не згоден зі своїм звільненням. Позивач зазначає, що з`явився на службу не відпочивши як слід, після зустрічі «старого» Нового року, оскільки у нього на роботі були невідкладні питання. Якби не це, то позивач не вийшов би на службу, так як у нього була можливість звернутись до лікаря за станом здоров`я, оскільки у нього був ГРВІ. Позивач допускає, що вчинив якесь правопорушення службової дисципліни, проте вважає покарання занадто суворим. Крім того, з матеріалами службового розслідування позивача не ознайомлено, чим порушено його права.

Ухвалою судді від 06.04.2020 ОСОБА_1 поновлено строк на звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 140 о/с від 03.02.2020, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.04.2020 до суду від ГУ НП в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що 13.01.2020 до чергової частини УАОЗОР ГУНП в Одеській області надійшов рапорт начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції Перчика О.М. про виявлення у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці старшого інспектора СОАЗ УКЗ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 . В ході службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 в ніч з 12.01.2020 на 13.01.2020 брав участь у святкування старого Нового року зі своїми близькими із вживанням великої кількості спиртних напоїв. В подальшому приблизно о 8:00 годині позивач в стані алкогольного сп`яніння прибув до свого робочого кабінету № 357 в будинку АДРЕСА_1 . Безпосередній керівник майора поліції ОСОБА_1 , начальник СОАЗ УКЗ ГУНП в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_4 зайшла до кабінету № 357 та виявила позивача в однострої, який за видимими ознаками перебував у стані алкогольного сп`яніння, про що доповіла своєму безпосередньому керівнику - полковнику поліції ОСОБА_5 , який направив на місце події працівників ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області. За результатами алкотестеру "Drager" було виявлено вміст алкоголю у видихаємому повітрі майора поліції ОСОБА_6 в кількості 2,07 проміле. Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 000017 майор поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 1,76 проміле. Опитаний майор поліції ОСОБА_1 свою провину визнав в повному обсязі. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Ухвалою суду від 27.04.2020 клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено та залучено ОСОБА_2 до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 09.06.2020 заяву представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України, з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в ОВС з 19.08.2002 по 06.11.2015, в Національній поліції з 07.11.2015, остання займана посада з 18.08.2019 - старший інспектор СОАЗ УКЗ ГУНП в Одеській області.

Наказом ГУНП в Одеській області від 03.02.2020 № 140 о/с на підставі наказу ГУНП в д від 31.01.2020 № 277 та подання заступника начальника управління - начальника відділу комплектування управління кадрового забезпечення цього Головного управління від 31.01.2020 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору організаційно-аналітичного забезпечення управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області, який перебував на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , звільнено з 03.02.2020.

Не погодившись із вищезазначеним наказом про звільнення, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ обґрунтованим, а позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, 13.01.2020 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області надійшов рапорт начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції Перчика О.М. (ЄО ГУНП № 54) про виявлення у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці старшого інспектора СОАЗ УКЗ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 .

Наказом начальника ГУ НП в Одеській області № 118 від 17.01.2020 за вищезазначеним фактом призначено службове розслідування, в ході якого встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 в ніч з 12.01.2020 на 13.01.2020 приймав участь у святкуванні «Старого Нового року» зі своїми близькими із вживанням великої кількості спиртних напоїв. В подальшому, приблизно о 08:00 год. майор поліції ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння прибув до свого робочого кабінету № 357, що розташований в адміністративній будівлі ГУНП в Одеській області за адресою вул. Єврейська, 12.

З метою контролю прибуття свого особового складу на роботу безпосередній керівник майора поліції ОСОБА_1 начальник СОАЗ УКЗ ї УНП в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_7 зайшла до кабінету № 357 та виявила майора поліції ОСОБА_1 в однострої, який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. Підполковник поліції ОСОБА_4 відразу доповіла про зазначене своєму безпосередньому керівнику - полковнику поліції ОСОБА_5 , який направив на місце події працівників ВЮС УКЗ ГУНП в Одеській області.

За результатами тесту алкотестера «ОПАСЕН» було виявлено вміст алкоголю у видихаємому повітрі майора поліції ОСОБА_1 у кількості 2,07 проміле.

Працівниками ВЮС УКЗ ГУНП майора поліції ОСОБА_1 було направлено до медичної установи КПП «ООМЦПЗ», де останній пройшов медичний огляд для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп`яніння на предмет встановлення алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння.

Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивиої речовини та стану сп`яніння № 000017 майор поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 1,76 проміле.

Крім того, в ході службового встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 з 18.08.2019 не замінив своє службове посвідчення, а саме посада не відповідає дійсності.

Опитаний майор поліції ОСОБА_1 провину визнав в повному обсязі та зазначив, що на передодні разом з близькими вживав алкогольні напої. Після чого останній прибув на своє робоче місце до кабінету № 357 (вул. Єврейська, 12) та був виявлений своїм безпосереднім керівником підполковником поліції ОСОБА_4 з явними ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого майору поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне обстеження, на яке останній добровільно погодився. Службове посвідчення майор поліції ОСОБА_1 не змінив у зв`язку з великим обсягом роботи та тим, що працівники ВК УКЗ ГУНП не надали йому відповідне направлення на зміну посвідчення.

Опитана підполковник поліції ОСОБА_4 зазначила, що у зв`язку зі службовою необхідністю за вказівкою начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_5 зібрала особовий склад СОАЗ ГУНП в Одеській області об 08.00 год. в кабінеті № 357, де одразу встановила, що майор поліції ОСОБА_1 перебував на робочому місці з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Після чого підполковник поліції ОСОБА_4 невідкладно доповіла обставиш! події полковнику поліції ОСОБА_5 , який, в свою чергу, направив до кабінету № 357 працівників ВІОС УКЗ ГУНП. В подальшому підполковнику поліції ОСОБА_4 , стало відомо, що тест системою «Драгер» та медичний огляд майора поліції ОСОБА_1 встановив алкогольне сп`яніння останнього

Опитані старший інспектор ВІОС УКЗ ГУЖІ в Одеській області капітан поліції ОСОБА_8 та старший інспектор з ОД ВІОС УКЗ ГУНИ майор поліції ОСОБА_9 зазначили, що приблизно об 08:00 год. за вказівкою керівництва УКЗ ГУНП їх було направлено до кабінету № 357 (вул. Єврейська, 12) для перевірки інформації щодо перебування на робочому місці майора поліції ОСОБА_1 у стані сп`яніння. Прибувши на місце події, працівники ВІОС УКЗ ГУНП запропонували майору поліції ОСОБА_1 пройти тест алкотестеру «Drager», за результатами якого виявлено вміст алкоголю у видихаємому повітрі майора поліції ОСОБА_1 у кількості 2,07 проміле. В подальшому, працівники ВІОС УКЗ ГУНП доставили майора поліції ОСОБА_1 до медичної установи КНП «ООМЦПЗ», де останній добровільно пройшов медичний огляд для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп`яніння на предмет встановлення алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння. Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 000017 майор поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 1,76 проміле.

Згідно з п.3 висновку службового розслідування від 28.01.2020, дисциплінарна комісія вважала, що за скоєння дисциплінарного проступку, що проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 14 ч. 1 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, абзацу 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених накатом МВС України від 09.11.2016 № 1179, старшого інспектора СОАЗ УКЗ ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 належить звільнити зі служби в поліції.

На підставі результатів службового розслідування наказом ГУ НП в Одеській області № 277 від 31.01.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УКЗ ГУНП в Одеській області» майора поліції ОСОБА_1 за скоєння дисциплінарного проступку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно з пунктами 6, 10 статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 №1179.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до пункту 3 розділу 5 Правил, керівник підрозділу поліції повинен: бути прикладом у дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані розпорядження і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; заохочувати етичну поведінку.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.

Факт перебування позивача 13.01.2020 на службі в стані алкогольного сп`яніння встановлено службовим розслідуванням і такий факт підтверджується поясненнями осіб, рівно як і не заперечувався в ході службового розслідування самим позивачем, що вбачається з його ж пояснень (а.с. 63-64).

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Стосовно застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення з поліції, суд вважає, що перебування працівника поліції під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни, принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C.v.the» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Більшість доводів сторони позивача, як-то його можливість взагалі не приходити на роботу 13.01.2020 через хворобливий стан, взагалі не мають жодного відношення до підстав його звільнення і в той же час позивачем не наводиться будь-яких спростувань обставин, які були покладені в основу його звільнення. Оцінюючи пропорційність застосованого дисциплінарного стягнення, суд врахував, що перебування працівника поліції під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни, принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірного дозволу.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В даному судовому провадженні відповідач обґрунтував правомірність звільнення позивача зі служби належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачем доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Також суд враховує, що позивач не обіймає посаду, як особа, яка займає відповідальне становище, у зв`язку із чим згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України справа розглянута у спрощеному позовному провадженні. При цьому, за правилами п. 1 ч. 6 ст. 12 для цілей КАС України справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; ЄДРПОУ 40108740), третя особа - Одеська обласна організація профспілок атестованих працівників органів внутрішніх справ України (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 10), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк