Рішення № 91348507, 07.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 р. справа № 477/253/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

12.02.2020 р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком з підстав передбачених статтею 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надані - Закон № 1788);

- зобов`язати відповідача призначити з 25.11.2019 р. пенсію за віком та здійснити відповідні виплати.

Ухвалою від 16.03.2020 р. Жовтневий районний суд Миколаївської області постановив передати справу за підсудністю на розгляд Миколаївському окружному адміністративному суду.

Ухвалою від 06.04.2020 р. Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв справу до свого провадження.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 66-69).

На усунення недоліків, позивач подав нову позовну заяву, в якій змінив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.01.2020 р. № 61/03.20-р щодо відмови в призначенні пенсії за віком; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі "Шлях до нового життя" з 08.05.1991 р. по 01.04.1999 р.; зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком з 25.11.2019 р. (а. с. 79-83).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак отримав рішення про відмову, мотивоване відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки в наданій архівній довідці містяться неточності. Позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, відповідачу була надана трудова книжка, яка в повній мірі підтверджує право позивача на спірний страховий стаж.

Відповідач подав відзив, в якому послався на те, що позивача поінформовано про те, що в архівній довідці від 19.07.2019 р. його ім`я та по батькові зазначено скорочено та невірно, у зв`язку з чим йому запропоновано звернутися до суду для встановлення факту, що має юридичне значення - належності йому архівної довідки від 19.07.2019 р. Позивач такого рішення суду не надав, у зв`язку з чим йому відмовлено у призначенні пенсії за віком. У трудовій книжці позивача не зазначено підстави внесення відомостей про кількість відпрацьованих днів з 1991 по 1999 роки та не завірено підписом (а. с. 35-39).

Позивач клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

05.08.2019 р. позивач досяг 60-ти років (а. с. 6).

25.11.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

До заяви, серед іншого, додавалися трудова книжка від 05.10.1978 р., трудова книжка колгоспника НОМЕР_1 від 07.09.1991 р. та архівна довідка від 19.07.2019 р. № 01-09/М-308.

Розглянувши подані позивачем документи, відповідач рішенням від 28.01.2020 р. № 61/03.20-р відмовив у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 (а. с. 29-31).

Так, страховий стаж позивача, обчислений відповідачем з травня 1978 року по березень 2013 року, склав 24 роки 9 місяців 2 дні. Враховано періоди трудової діяльності згідно з наданими документами, у тому числі, періоди навчання та проходження строкової військової служби, отримання допомоги по безробіттю. Періоди роботи в районах Крайньої Півночі зараховано до страхового стажу в пільговому обчисленні.

До страхового стажу не враховано періоди роботи позивача в колгоспі "Шлях до нового життя" з 08.05.1991 р. по 30.09.1996 р., оскільки згідно з архівною довідкою в первинних документах вказано скорочено ім`я та по батькові російською та українською мовами " ОСОБА_1 ", " ОСОБА_1 ", " ОСОБА_1", " ОСОБА_1 ", "ОСОБА_1", " ОСОБА_1 ", які не відповідають паспортним даним позивача.

Дослідивши архівну довідку Об`єднаного трудового архіву сільських, селищних рад Вітовського району Миколаївської області від 19.07.2019 р. № 01-09/М-308 (а. с. 19), суд встановив наявність вказаних в оскаржуваному рішенні розбіжностей у написанні імені та по батькові позивача.

Однак суд вважає хибною позицію відповідача щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи позивача в колгоспі "Шлях до нового життя" з 08.05.1991 р. по 30.09.1996 р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 чоловіки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років.

За визначенням ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 вказаного закону визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (надалі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку № 637).

Судом встановлено, що в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 07.09.1991 р. міститься запис про роботу позивача в колгоспі "Шлях до нового життя" з 08.05.1991 р. по 30.09.1996 р. (а. с. 7). Інформацію про трудову участь у суспільному господарстві відображено на ст.18-19 трудової книжки (а. с. 10).

Таким чином, період роботи позивача з 08.05.1991 р. по 30.09.1996 р. (5 років 4 місяці 22 дні) відповідачем протиправно не був зарахований до страхового стажу позивача при розрахунку пенсії.

Щодо посилання відповідача на те, що на ст. 19 трудової книжки не зазначено підстави внесення відомостей про кількість відпрацьованих днів з 1991 по 1999 роки та не завірено підписом, суд вважає такий висновок безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 687/975/17.

Таким чином, суд встановив, що зарахований відповідачем стаж роботи позивача складає 24 роки 9 місяців 2 дні, а стаж роботи у період з 08.05.1991 р. по 30.09.1996 р. (5 років 4 місяці 22 дні) підлягає зарахуванню, отже страховий стаж позивача перевищує 26 років, а тому, з урахуванням положень ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, наявні підстави для призначення позивачу пенсії за віком.

Відповідно до ст. 83 Закону № 1788 пенсії призначаються з дня звернення за пенсією. Оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 25.11.2019 р., тому саме з цієї дати й повинна бути призначена пенсія.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанціями від 06.12.2019 р. і від 03.05.2020 р. (а. с. 5, 78), доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.01.2020 р. № 61/03.20-р щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) періоди роботи в колгоспі "Шлях до нового життя" з 08.05.1991 р. по 01.04.1999 р.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) пенсію за віком з 25.11.2019 р.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя А.О. Мороз