Рішення № 91347967, 07.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 вересня 2020 року Справа № 280/3353/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), діючої від себе особисто та в інтересах малолітньої доньки, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

до Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області (Відділ реєстрації) (вул. Михайла Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 02140811)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , діючої від себе особисто та в інтересах малолітньої доньки, ОСОБА_2 (далі - позивачі) до Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області (Відділ реєстрації) (далі - відповідач), в якій позивачі просять суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 18.12.2019 про відмову у знятті реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача прийняти рішення про зняття з реєстрації місця проживання.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що починаючи з 2016 року позивачі виїхали на постійне місце проживання до с. Піонерське Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, яка на теперішній час є тимчасово окупованою територією. У зв`язку із тим, що позивачі виїхали на постійне місце проживання до АРК, вони вирішили продати 21/50 часток житлового будинку АДРЕСА_2 , та знятися з реєстраційного обліку за цією адресою. З цією метою позивачі через свого представника за довіреністю, посвідченою нотаріально, подали до Відділу реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради 17.12.2019 року письмові заяви про зняття з реєстрації місця проживання, до яких були подані оригінали паспортів громадян України, свідоцтво про народження дитини, довіреність та картки реєстрації особи, копії додаються. Однак, відповідно до рішень Відділу реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.12.2019 року у знятті з реєстрації місця проживання позивачам було відмовлено на підставі абз. 9 ст. 13 та на підставі абз. 2 ст. 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», що підтверджується відмітками про відмову у знятті з реєстрації місця проживання у заявах позивачів про зняття з реєстрації місця проживання. Відмови у знятті з реєстраційного обліку були зумовлені тим, що у паспорті позивачки маються відомості про отримання нею посвідки на тимчасове місце проживання на непідконтрольній Україні - тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Однак, у даній ситуації немає вини ОСОБА_1 , яка бажає розпорядитись своєю власністю та знятись з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою, але зробити цього не може через викладені обставини. Позивачі вважають протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Відділу реєстрації від 18.12.2019 року про відмову у знятті з реєстрації місця проживання, у зв`язку з чим звернулись до суду із даною позовною заявою до суду.

Ухвалою суду від 19.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 20.07.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

09.07.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31641), в якому представник просив суд відмовити позивачам у задоволенні позовної заяви та вказав, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вважає, що приймаючи рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання працівники органу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області діяли виключно в межах та спосіб, які передбачені законодавством.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 18.12.2019 до відділу реєстрації була передана заява представника за довіреністю Дарчик Тетяни Олександрівни про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . До заяви було додано паспорт громадянина України ОСОБА_1 та довіреність від неї на ім`я Дарчик Т.О .

Також 18.12.2019 до відділу реєстрації була передана заява представника за довіреністю Дарчик Тетяни Олександрівни про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . До заяви було додано нотаріально посвідчену згоду батька дитини ОСОБА_4 на зняття з реєстраційного обліку його малолітньої доньки.

18.12.2019 працівником органу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області було прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі абзаців 2,3 статті 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію, а саме: особа не подала квитанцію про сплату адміністративного збору; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними - поданий паспорт є недійсним та підлягає обміну.

18.12.2019 працівником органу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області було прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вимогами абзацу 9 статті 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, які не досягли 14-річного віку, а також на підставі абзацу 2 статті 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію, а саме: особа не подала квитанцію про сплату адміністративного збору.

У відзиві відповідач обґрунтував правомірність відмови тим, що паспорт громадянина України ОСОБА_1 не відповідає п. 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р., а саме у зв`язку із забороною вносити до паспорта записи не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України. Крім того, особа не подала квитанцію про сплату адміністративного збору.

Незгода позивачів із вищевказаними рішеннями та діями відповідача, обумовила їх звернутися до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Законому України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV (далі - Закон №1382-IV) передбачено, що вільний вибір місця проживання чи перебування це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Місце проживання це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно ч. 1, 3 ст. 6 Закону №1382-IV, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається: свідоцтво про народження; квитанція про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Статтею 9-1 Закону №1382-IV, визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Так, з матеріалів справи вбачається, що однією з підстав для відмови в знятті з реєстрації місця проживання позивачів стала, позиція відповідача, що паспорт громадянина України ОСОБА_1 не відповідає п. 6 Положення про паспорт Громадянина України і як встановлено вже судом, такого висновку відповідач дійшов із-за наявності у паспорті громадянина України ОСОБА_1 відмітки на сторінці 9,12 про дозвіл на тимчасове проживання її на території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до абз. 8 п. 6 Положення (на який посилається відповідач), вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.

З огляду на вищезазначене, вбачається, що підстава «не відповідність п. 6 Положення про паспорт громадянина України» відсутня у ст. 9-1 Закону №1382-IV. Крім того, навіть не відповідність паспорта громадянина України п. 6 Положенням не свідчить про недійсність цього паспорта, як у випадку не вклеювання фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку, де Положенням прямо передбачено про його недійсність.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року (справа № 1-31/2001) зазначено, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (стаття 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (стаття 33 Конституції України). Допустимість обмеження свободи пересування, вільного вибору місця проживання в межах держави та права вільно залишати територію країни визнається і міжнародним правом. Зокрема, стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року закріплює правило, за яким здійснення права на свободу пересування і свободу вибору місця проживання, вільно залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, не може зазнавати жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Норми закону не містять прямої заборони змінити місце проживання, що навіть, у разі неподання особою документа, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання, а інформація про зняття з реєстрації одночасно вноситься до реєстру територіальної громади, із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку

Вказаний висновок відповідає правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №1340/4559/18.

Таким чином, дії відповідача що пов`язані з відмовою у знятті з реєстрації місця проживання на підставі п. 6 Положення про паспорт, у зв`язку із зазначенням у нього відміток щодо права на тимчасове проживання на території втономної Республіки Крим є протиправними, оскільки така підстава не передбачена Законом №1382-IV.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що ненадання квитанції про сплату адміністративного збору за надання адміністративної послуги при знятті з реєстрації місця проживання (перебування), відповідно до приписів ст. 7 та ст. 9-1 Закону №1382-IV, не є підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання, оскільки її надання, згідно вимог ст. 6 вказаного Закону, передбачено за надання адміністративної послуги у разі реєстрації місця проживання особи.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про протиправність рішень Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 18.12.2019 у знятті з реєстрації місця проживання, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 18.12.2019 про відмову у знятті позивачів з реєстрації місця проживання прийняті на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а відтак позовна вимога про визнання протиправними та скасування зазначених рішень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просить зобов`язати відповідача вчинити дії щодо зняття з реєстрації місця проживання, однак зі змісту Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що розгляд питань про зняття з реєстрації місця проживання та прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації віднесено до виключної компетенції органів реєстрації. Відтак суд вважає, що правильним способом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивачів про зняття з реєстрації місця проживання з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), діючої від себе особисто та в інтересах малолітньої доньки, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області (Відділ реєстрації) (вул. Михайла Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 02140811) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 18.12.2019 про відмову у знятті ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке викладене у заяві про зняття з реєстрації місця проживання від 17.12.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 18.12.2019 про відмову у знятті ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке викладене у заяві про зняття з реєстрації місця проживання від 17.12.2019.

Зобов`язати Відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зняття з реєстрації місця проживання від 17.12.2019 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

Зобов`язати Відділ реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про зняття з реєстрації місця проживання від 17.12.2019 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), діючої від себе особисто та в інтересах малолітньої доньки, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 02140811).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.09.2020.

Суддя А.В. Сіпака