Ухвала суду № 91347749, 07.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2878/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці в Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шкорка Ігоря Михайловича, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці в Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК 367/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-128 винесену Управлінням Держпраці у Закарпатській області від 29 жовтня 2019 року, якою вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 500760 грн.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 частин 3, 4 КАС України, до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до Відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 28 липня 2020 року № 40621, дохід ОСОБА_1 за 12 місяців 2019 року становить 0,00 грн. При цьому, відповідно до Довідки ГУ ДПС у Закарпатській області від 05 серпня 2020 року №7156/к/07-16-50-60-33-08 дохід ФОП ОСОБА_1 за 2019 рік становить 20 000,00 грн., відповідно вона не може сплатити судовий збір. У зв`язку із оскарженням штрафу в розмірі 500 760 грн., то до сплати підлягає судовий збір в розмірі 5 007,60 грн. Водночас розмір судового збору значно перевищує 5% від її заробітку за минулий 2019 рік.

Розглянувши заявлене клопотання, про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Таким чином, для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору, представником позивача подано довідку ГУ ДПС у Закарпатській області про те, що ОСОБА_1 була платником єдиного податку 2-ї групи та згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця сума доходу за 2019 рік становила - 20 000 грн., за 2020 рік становить 0,00 грн. та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Однак, доказів з яких можливо встановити дійсне матеріальне становище позивача та інші дані, які б свідчили про його справжнє матеріальне становище суду не було надано, а також про інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові компенсації, тощо).

Крім того, позивачем у зв`язку з скрутним становищем не було використано права, гарантоване державою на безоплатну правову допомогу, а укладено договір про надання правової допомоги, попередні витрати у відповідності до адміністративного позову складають 19 200 грн.

Таким чином, доводи позивача щодо необхідності звільнення від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. ст.73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого нею клопотання.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі по тексту - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності статті 4 частини 2 Закону № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 2 102,00 грн.

Як слідує із позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

Відтак, за подання до суду даного позову позивачеві необхідно сплатити судовий збір у відповідності до суми штрафу у постанові Управління Держпраці у Закарпатській області від 29 жовтня 2019 року.

Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 161 частини 1 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак позивачем до позовної заяви не додано її копії для відповідача.

Відповідно до статті 161 частини 4 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано жодного доказу, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надано копії постанови про накладення штрафу від 29 жовтня 2019 року.

До позовної заяви не додано належним чином завірені копії картки платника податків, паспорта громадянина України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 161 частини 6 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесену Управлінням Держпраці у Закарпатській області від 29 жовтня 2019 року, якою вирішено накласти штраф на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 . Однак з позовною заявою до суду звернулася тільки 03 вересня 2020 року, що слідує із вхідного номеру Закарпатського окружного адміністративного суду.

Одночасно зі зверненням з даним позовом до суду позивач заяву про поновлення процесуальних строків із зазначенням поважності причин пропуску не подавала.

Згідно з статтею 123 частиною 1,2 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду та подати відповідну заяву або докази того, коли саме він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- докази сплати судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення) або достатні докази того, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює сплату судового збору;

- копію позовної заяви з додатками для відповідача;

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надано копії постанови про накладення штрафу від 29 жовтня 2019 року;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Я. М. Калинич