Рішення № 91345715, 07.09.2020, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1030/20

Номер провадження 2-а/555/21/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року м. Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Собчука А. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко О.Л.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову винесену старшим сержантом поліції Новоград-Волинського ВП Андрощуком Віталієм Вікторовичем від 15.06.2020 року серії БАА № 009380 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження у справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 червня 2020 року близько 14 години 00 хвилин, він керуючи транспортним засобом, автомобілем марки «Volkswagen LT 35», що має реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Новоград-Волинський по вул.Шевченка, Житомирської області, був безпідставно зупинений поліцейським Андрощуком В.В. та звинувачений у керуванні автомобілем, який рухався по крайній лівій полосі при вільній правій полосі. Отримавши посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, поліцейський виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КК України. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що він здійснив маневр (об`їзд) випередження велосипедиста, який рухався по правій смузі для руху по середині проїзної частини дороги, що ліва смуга для руху була в цей час вільна для транспортних засобів, окрім його, інші учасники дорожнього руху об`їжджали даного велосипедиста та він випередивши вказаного велосипедиста мав намір повернутися на займану смугу, при цьому від`їхав від велосипедиста на відстань близько 20-30 метрів, щоб не створити йому перешкоди. Відповідач не відреагував та проігнорував його пояснення, не відібрав пояснення у велосипедиста та свідка, який знаходився у його автомобілі. Також відповідач не зібравши доказів вчинення ним правопорушення відразу надав йому копію постанови.

Вважає, що постанова є протиправною та незаконною. Поліцейським не взято до уваги його пояснення, не встановлено та не відібрано пояснення у свідків події, не здійснено фото- відео фіксації вчинення адміністративного правопорушення. Вважає, що факт зазначений у постанові не відповідає дійсності, оскільки поліцейським для підтвердження порушення, мав би бути наданий відеозапис події згідно зі ст.251 КУпАП. На підставі викладеного, просить суд скасувати постанову серії БАА №009380 від 15.06.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 25.06.2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання позивачем оригіналу документа про сплату судового збору та подання позовної заяви в новій редакції та її копій із зазначенням належних відповідачів у справі та своїх ідентифікуючих даних.

28.07.2020 року на виконання ухвали суду позивачем було надано позовні заяви у новій редакції та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 29.07.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не подав, жодних клопотань не заявляв. Копію даної ухвали відповідач отримав 31.07.2020 року, однак відзив на адресу суду у визначений ухвалою строк наданий не був.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

15 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 , старшим сержантом поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП у Житомирській області Андрощуком В.В. було винесено постанову серії БАА № 009380 від 15.06.2020 року про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Однак, з винесеною постановою про адміністративне правопорушення позивач не погоджується.

Із дослідженої в судовому засіданні постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 15 червня 2020 року о 14 год. 05 хв. у м.Новоград-Волинський по вулиці Шевченка по дорозі, яка має дві смуги руху водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen LT 35», що має реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по крайній лівій при вільній правій полосі, чим порушив п.п 11.2, 11.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та надані докази, суд вважає необхідним задовольнити позов з наступних підстав.

Не погодившись з постановою від 15.06.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесеної старшим сержантом поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП у Житомирській області Андрощуком В.В., позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На виконання цих завдань адміністративного судочинства України, суд при вирішенні публічно-правового спору виходить з наступного.

Згідно ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Як зазначено в ст. 14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

За змістом статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Всупереч даним вимогам, відповідачем об`єктивних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбачених ст. 251 КУпАП, не надано.

Поліцейський не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення.

Згідно з п.1.2 Правил дорожнього руху в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

Відповідно до вимог п.11.2 Правил дорожнього руху на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засобі повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Пунктом 11.5 Правил дорожнього руху встановлено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , він здійснив маневр випередження велосипедиста, який рухався по правій смузі для руху по середині проїзної частини дороги.

Проте вказаний факт поліцейським не був взятий до уваги.

Оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 , оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У відповідності до п. п. 4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України). Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності.

В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Об`єктивних доказів, необхідних для вирішення справи про наявність обставин вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем зібрано не було та не надано суду.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується належними та допустимими доказами.Відповідач відзив на позов не подав, жодних клопотань не заявляв.

Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова, винесена старшим сержантом поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП у Житомирській області Андрощуком В.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 009380 від 15 червня 2020 року, згідно якої застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, із зазначених вище підстав є протиправною, тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст.ст. 139, 245, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 241-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову винесену старшим сержантом поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП у Житомирській області Андрощуком Віталієм Вікторовичем серії БАА № 009380 від 15 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.Ю. Собчук