Ухвала суду № 91343794, 05.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10963/20

Провадження №1-кс/369/2219/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Рябець А.В.,

за участю прокурора Пінчука О.П.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області Макарової І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020110200003007 від 03.09.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася з клопотанням слідча СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області Макарова І.С., за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Пінчуком О.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020110200003007 від 03.09.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що незаконними діями ОСОБА_1 , заподіяв матеріального збитку потерпілій ОСОБА_2 , на загальну суму 405 грн.00 коп..

04.09.2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об`єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 , запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти клопотання.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12020110200003007 від 03.09.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами ч. 1 ст.177 КПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, оскільки не має постійного місця проживання та реєстрації, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд приходить до висновку, що вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт або особисте зобов`язання.

Між тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 , вважаю за необхідне визначити помірний для підозрюваного розмір застави у кримінальному провадженні з урахуванням ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, та покласти на останнього зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про застосування застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 40 540 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 206, 309 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі» Міністерства юстиції України строком на 60 діб.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 40 540 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119; Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 02 листопада 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали суду.

Слідчий суддя Л.М. Ковальчук