Ухвала суду № 91343643, 07.09.2020, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/589/20

Провадження № 2 - з/368/5/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"07" вересня 2020 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицьким районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Гембар В.В.

- розглянувши заяву про вжиття заходів, - забезпечення позову, поданої позивачем, - ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, суд, -

В С Т А Н О В И В :

09.06.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Провести поділ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільного майна подружжя, що належить до спільної сумісної власності та було набуте ними за час шлюбу, а саме:

- автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2007 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку площею 0,2484 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287601:01:086:0011;

- незавершений будівництвом житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

2. Призначити по справі судову будівельну та земельно-технічну експертизу. Поставити на вирішення експертів наступні запитання:

- Яка вартість житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на час проведення експертизи?

- Яка ступінь готовності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ?

- Чи є, у разі необхідності, технічна можливість довести до кінця будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ?

- Чи можливо визначити окремі частини, що підлягають виділу у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 ?

- Які можливі варіанти поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 відповідно до належних часток співвласників, а саме 1/2 та 1/2?

- Які необхідно провести будівельні роботи по переобладнанню житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з одноквартирного в двоквартирний та яка вартість таких робіт.

3. Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, тел. 044 553 26 11).

4. Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

09.06.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

07.09.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду в загальному порядку, призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 12.10.2020 року.

Одночасно, а саме, 09.06.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, подана позивачем, - ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій позивач просить суд винести ухвалу, на підставі якої:

1. Накласти арешт та заборони відчуження на майно, що зареєстрована на ОСОБА_2 , а саме:

- автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2007 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку площею 0.2484 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287601:01:086:0011;

- незавершений будівництвом житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

09.06.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання заяви про забезпечення позову був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

Судове засідання щодо вирішення питання по заяві про забезпечення позову суд здійснив без виклику відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу в частині вирішення питання про забезпечення позову без виклику, та, відповідно, - без участі осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову задовольнити частково, шляхом винесення ухвали про забезпечення позову, як окремого процесуального документу, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені судом при розгляді заяви про забезпечення позову.

ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернулась до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі-Відповідач) про поділ спільного майна подружжя.

Позивачем та Відповідачем за час спільного шлюбу було набуто спільне майно, а саме:

- автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2007 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку площею 0.2484 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287601:01:086:0011.

Що стосується незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , то на даний час суд процесуально не може розглядати дане питання, так як позивачем до матеріалів справи не додано декларації про початок будівництва, а тому де – юре таке будівництво має статус самочинного, та не може бути предметом розгляду в даній цивільній справі, а тому в частині накладення арешту на самочинне будівництво слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним майном у виді автомобіля у власних цілях та на власний розсуд користується Відповідач, чим позбавляє Позивача можливості використовувати спільний автомобіль в інтересах сім`ї.

Також, на даний час, через погіршення взаємовідносин, Позивач та Відповідач не можуть дійти згоди щодо поділу вказаного автомобіля. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач використовує автомобіль самостійно, чим перешкоджає Позивачу користуватись спільним майном та порушує на думку позивача її право на спільне майно.

Крім того, право власності на земельну ділянку оформлено на Відповідача, який на даний час не визнає права Позивача на земельну ділянку, що порушує її право власності на спільне майно.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, все спільне майно, яке набуте за час шлюбу між сторонами, - зареєстровано за Відповідачем та перебуває у його розпорядженні і користуванні. При цьому, Відповідач не погоджується з тим, що Позивач має право на частину спільного майна та проти його поділу, вважаючи, що воно є його особистим.

Таким чином, вищевказані обставини викликають у Позивача обгрунтоване побоювання про можливе відчуження Відповідачем спільного майна без згоди Позивача.

Відповідно, суд вважає, що існує реальна загроза унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.

Враховуючи те. що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача (відчуження спільного майна), що може ускладнити виконання прийнятого судом рішення, тому до ухвалення судом рішення за даним позовом необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спільне майно та встановлення заборони на його відчуження.

Норми процесуального та матеріального права, використані судом при вирішенні питання про забезпечення позову.

Рішення Конституційного суду України.

В п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1 -33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Норми ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вважаю, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам ч. 2 ст. 441, ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Смлід зазначити, що копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Згідно ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні в разі неявки всих учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Норми ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , надалі – Постанова.

Згідно п. 1 Постанови звернути увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (далі - ЦПК) єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 2 Постанови вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК ( 1618-15 ) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Судам слід ураховувати, що у справах окремих категорій позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів (наприклад, ст. 53 Закону України від 23 грудня 1993 р. N 3792-ХІІ ( 3792-12 ) в редакції Закону від 11 липня 2001 р. N 2627-ІІІ ( 2627-14 ), з наступними змінами) "Про авторське право і суміжні права".

Згідно п. 4 Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 6 Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необгрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК ( 1618-15 ) вправі покласти на позивача обов`язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Якщо заходи забезпечення позову вживаються за ініціативою прокурора або осіб, яким за законом надано право звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, то їх заява має бути у будь-який спосіб підтверджена особою, в інтересах якої вони діють, оскільки відшкодування можливих збитків і його забезпечення здійснюється лише за рахунок цієї особи.

Норми Європейського права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ЕТS N 005 (далі - Конвенція) та практика Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір шодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України” зазначив, шо засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як неодноразово наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, враховуючи об`єктивні обставини справи, які викладені позивачем в мотивувальній частині заяви про вжиття заходів про забезпечення позову, та які судом наведені вище, керуючись вищевказаними нормами права, оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, оцінюючи ризики невиконання рішення суду, в разі гіпотетичного задоволення позову, з метою забезпечення виконання рішення суду, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд, вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню, шляхом – заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, Літ. А), код – 39592941, вчиняти будь – які дії, направлені на примусове припинення газопостачання будинку, в якому проживає ОСОБА_3 (ІПН – НОМЕР_3 ), за адресою: АДРЕСА_2 ), - до виконання рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи, так як слід вважати, що, в подальшому, у разі невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Окрім того, суд зазначає в даному випадку, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що вищевказані заходи забезпечення позову застосовуються з урахуванням вимог необхідності, достатності, та є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ЕТS N 005 (далі - Конвенція), практикою Європейського суду з прав людини, як джерела права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1 -33/, п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003, п.п. 1, 2, 4, - 6 ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 153, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 – 261, 441 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення позову, подану позивачем, - ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом:

Накласти арешт та заборонити відчуження майна, що зареєстроване на ОСОБА_2 , а саме:

- автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2007 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- земельну ділянку площею 0.2484 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222287601:01:086:0011;

В задоволенні решти вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, - відмовити.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала на підставі п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 сст. 354 ЦПК України подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частинісдового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 35 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редкцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження даної ухвали не зупиняє її дії.

Суддя: О.В. Закаблук