Рішення № 91343289, 04.09.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/929/20

Провадження № 2/288/325/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , останнє місце проживання якої було АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем померлої за законом та спадщину після смерті матері прийняла.

Інші спадкоємці, крім позивача, відсутні.

До складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , ввійшло право на земельну частку (пай), реформованого КСП «Жовтень» Андрушківської (колишньої Василівської) сільської ради, за межами села Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 4,06 в умовних кадастрових гектарах, на яке, за життя, мати прийнявши спадщину, не оформила свої спадкові права та яке належало рідній тітці померлої матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до інформації наданої Відділом у Попільнянському районі Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 , включена до уточненого списку громадян - членів КСП «Жовтень», які мають право на отримання земельної частки (паю), а розмір земельної частки (паю), згідно сертифікату становить 4,06 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та доводилась матері позивача ОСОБА_2 рідною тіткою.

Факт родинних відносин між матір`ю позивача та ОСОБА_3 було встановлено рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 01 листопада 2019 року по справі № 288/1416/19, яке набрало законної сили 02.12.2019 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її рідна сестра, а рідна баба позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ст. 530 ЦК УРСР (друга черга спадкоємців за законом), при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого, як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Таким чином, прийнявши спадщину після смерті рідної сестри ОСОБА_4 , за життя, не оформила свої спадкові права на належне ОСОБА_3 право на земельну частку (пай).

ОСОБА_4 , рідна баба позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її спадкоємцем за законом, була мати позивача, ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину та оформила свої спадкові права на належне ОСОБА_4 майно.

Проте за життя, а ні ОСОБА_4 , а ні ОСОБА_2 , не оформили свої спадкові права на належне ОСОБА_3 право на земельну частку (пай).

З метою оформлення спадщини на земельну частку (пай), позивач звернулась до приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу, проте, отримала відмову через відсутність сертифікату про право на земельну частку (пай), виданого на ОСОБА_3 .

Вартість земельної частки (паю) згідно сертифікату по реформованому КСП «Жовтневе» становить 16 842 гривні 00 копійок.

Позивач просить визнати за нею, право на земельну частку (пай), реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень», Андрушківської сільської ради, за межами села Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 4,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте за життя не оформила свої спадкові права на вказане право на земельну частку (пай). Судові витрати покладає на себе.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги визнають.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21 листопада 2019 року Виконавчим комітетом Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 53.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі виданого 28 лютого 2020 року Попільнянською державною нотаріальною конторою Житомирської області, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу, спадкодавцем вказана ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер у Спадковому реєстрі: 65602103.

Довідкою № 283 від 19 листопада 2019 року Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка села Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, дійсно постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживала одиноко.

Згідно довідки № 224 від 08 жовтня 2019 року Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняла спадщину після рідної сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як фактично вступила в володіння та розпорядження спадковим майном.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 лютого 1963 року Василівською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , запис за № 7.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 10 жовтня 1981 року Василівською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 10 жовтня 1981 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », запис за № 9.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 01 листопада 2019 року встановлено факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , 1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , доводилась ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженці та жительці села Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, рідною тіткою.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 05 грудня 2003 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємицею майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадкове майно складається з земельних ділянок площею: 2,7321 га та 0,9042 га; права на пайовий фонд майна КСП «Жовтень» с. Василівка, Попільнянського району, Житомирської області; вкладів із нарахованою компенсацією, що знаходяться в Попільнянській філії 8093/0133 Корольовського ощадного банку м. Житомир та вкладів, що знаходяться в Попільнянському відділені Житомирського регіонального управління ЗАТ КБ «ПиватБанк».

Довідкою № 287 від 28 вересня 2018 року Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_3 до дня смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки № 289 від 28 вересня 2018 року Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, мама ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка села Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала та була зареєстрована до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , проживала разом з дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та вели спільне господарство.

Відповідно до повідомлення № 29-6-0.31-619/116-20 від 14 липня 2020 року відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, згідно «Документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Жовтень», с. Василівка, Василівської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області», державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 0403000002, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Жовтень», с. Василівка, Попільнянського району, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності за №1 від 27.10.1994 року та витягу з протоколу № 2 від 29.06.1996 року загальних зборів членів КСП «Жовтень» ОСОБА_3 включена до уточненого списку громадян - КСП «Жовтень» , які мають право на отримання земельної частки (паю) за № 331 з приміткою «померла». Розмір земельної частки (паю) по сертифікату по реформованому КСП «Жовтень» становить 4,06 умовних кадастрових гектарів, вартість земельної частки (паю) становила 16842 гривень (без врахуванням коефіцієнтів індексації).

Згідно повідомлення Попільнянської державної нотаріальної контори № 1056/01-16 від 02 липня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), реорганізованого КСП «Жовтень» після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 являлась спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої заведена спадкова справа № 597, за даними якої спадкоємцем за законом на все майно є ОСОБА_2 . ОСОБА_4 являлась спадкоємцем за законом після смерті рідної сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, проте за життя не оформила своїх спадкових прав на належне ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) реорганізованого КСП «Жовтень». Проте заявником не надано документів, що підтверджують право ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну д частку (пай) члена КСП «Жовтень».

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV, визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , за життя, правомірно набула права на земельну частку (пай) розміром 4,06 в умовних кадастрових гектарах, як член Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень», за межами села Василівка, Попільнянського району, Житомирської області. А тому, право на вказану земельну ділянку увійшло до складу її спадщини.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай), реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень», Андрушківської сільської ради, за межами села Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 4,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте за життя не оформила свої спадкові права на вказане право на земельну частку (пай).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник