Рішення № 91341647, 07.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Справа № 203/1595/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №203/1595/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про скасування заборгованості по сплаті ЄСВ,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до Державної податкової служби Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень від 09.07.2020 року просить суд:

- звільнити її від сплати боргу - недоїмки №Ф-7707-50/65У від 14.05.2019 року, сума боргу платника єдиного внеску у загальному складає 19268,26 гривень.

2. Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2020 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

3. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2020 року передано на розгляд судді Ількову В.В.

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 року справу №203/1595/20 прийнято до провадження, позовну заяву позивача, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.160,161 КАС України.

5. 06.07.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 26.05.2020 року.

6. 06.07.2020 року разом із уточненою позовною заявою, на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2020 року, позивачем до суду було подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

7. У подальшому 09.07.2020 року позивачем була подана уточнена позовна заява, разом із клопотанням про звільнення її від сплати судового збору.

8. Ухвалою суду від 10.07.2020 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову, було задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову у адміністративній справі №203/1595/20, відкрито провадження в адміністративній справі №203/1595/20 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.

9. Також, ухвалою суду від 10.07.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:

- вимогу/вимоги про сплату боргу (недоїдки) у загальному розмірі 19268,26 гривень (№Ф-7707-50/65У від 14.05.2020 року та №Ф-7707-50/65У від 13.08.2019 року);

- докази направлення цієї/цих вимоги/вимог про сплату боргу (недоїмки) на суму 19268,26 гривень;

- розрахунок суми боргу вимоги про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 19268,26 гривень;

- усі наявні документи, на підставі яких була прийнята вимога/вимоги про сплату боргу (недоїмки) на суму 19268,26 гривень;

- пояснення із підтверджуючими доказами, чи розглянута скарга на вимогу/вимоги про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 19268,26 гривень;

- пояснення із підтверджуючими доказами, на якій системі оподаткування перебувала позивач.

10. 13.07.2020 року позивачем долучено до матеріалів справи додаткові докази.

11. 28.07.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

12. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

15. Отже, рішення у цій справі приймається судом 07.09.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

16. У позовній заяві, позивач зазначив про те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області було сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 2457,18 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 року №Ф-7705-50/65 на суму 5211,36 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 7965,54 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 10719,72 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 року №Ф-7707-50/65 на суму 13473,90 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

17. Таким чином, позивач має борг.

18. На думку позивача, зазначені вище вимоги про сплату боргу (недоїмки) є такими, що винесені податковим органом протиправно та у порушення вимогам чинного законодавства України, з огляду на таке.

19. Позивач також зазначив, що дійсно має статус фізичної особи-підприємця, однак, з нею не здійснюється підприємницька діяльність, доходів вона від цієї діяльності не отримує, звітність до податкового органу не подає, на її думку правові підстави для сплати ЄСВ у неї відсутні.

20. Також, вказала, що з вересня 2016 року по 31.08.2019 року працювала викладачем у Комунальному закладі «Дніпропетровський коледж культури і мистецтв» Дніпропетровської обласної ради, а з 02.09.2019 року працює у приватному закладі освіти «Свято-Успенської школи». Цей факт підтверджується копією її трудової книжки.

21. Таким чином, на її думку, у період, за який відповідачем сформовано зазначені вище податкові вимоги про сплату недоїмки, позивач працювала в у закладах освіти, де отримувала заробітну плату, з якої утримувався єдиний внесок.

22. Позивач отримує заробітну плату, як найманий працівник, єдиний внесок сплачений її роботодавцем згідно положень Закону №2464-VІ, що також підтверджується довідкою закладу освіти №01-17/29 від 03.07.2020 року.

23. Отже, на її думку, позивач не є страхувальником в статусі фізичної особи-підприємця, одночасно, вона є застрахованою особою, та обов`язок по нарахуванню та сплаті єдиного внеску покладається відповідно на її роботодавця.

24. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 19268,26 грн. є протиправними та такими, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим вона звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

25. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

26. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

27. За даними інформаційної системи податкового органу, ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 , перебуває з 08.08.2018 року на податковому обліку в Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Центральний район м. Дніпра), як фізична особа -підприємець та застосовує загальну систему оподаткування.

28. Платником ФОП ОСОБА_1 17.04.2020 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою. На теперішній час платник перебуває в 11 стані - припинено, але не знято з обліку.

29. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема, в пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

30. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

31. Мінімальний страховий внесок в 2018 році - 819,06 грн. (3723,00 грн. (мінімальний розмір заробітної плати) * 22% (єдиний внесок).

32. Мінімальний страховий внесок в 2019 році - 918,06 грн. (4173,00 грн. (мінімальний розмір заробітної плати) * 22% (єдиний внесок).

33. Мінімальний страховий внесок в 2020 році - 1039,06 грн. (4723,00 грн. (мінімальний розмір заробітної плати) * 22% (єдиний внесок).

34. Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку, як платник єдиного внеску (пункт 3 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №449, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.07.2015 року №508/26953.

35. З 01.01.2017 року, відповідно до Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування та обчислення єдиного внеску.

36. Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464, у разі, якщо платник єдиного внеску, визначений пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

37. Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5і частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

38. Частиною 12 статті 9 Закону №2464, визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

39. З метою забезпечення обліку, Державною податковою службою України (далі - ДПСУ) розроблено алгоритм автоматичного розрахунку щоквартальних нарахувань сум єдиного внеску, для вищезазначеної категорії платників. Розраховані суми переносяться до інтегрованої картки платника за технологічним кодом 71040000 19 числом місяця, що настає за кварталом, за який він сплачується.

40. Вказали, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464.

41. Також частиною 3 статті 25 Закону №2464 визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

42. За даними інформаційної системи «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 по платнику ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 20.01.2020 року у сумі 13473,90 грн., а саме:

- за четвертий квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.01.2019 року;

- за перший квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.04.2019 року;

- за другий квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.07.2019 року;

- за третій квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.10.2019 року;

- за четвертий квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.01.2020 року.

43. Також, вказали, що на даний час тимчасово відсутні в картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 автоматично розраховані на центральному рівні квартальні нарахування єдиного внеску, які підлягають сплаті відповідно до Закону №2464, а саме:

- за серпень-вересень 2018 року - 1638,12 грн. (819,06 грн. * 2 місяця); термін сплати 19.10.2018 року;

- за перший квартал 2020 року - 3117,18 грн. (1039,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.04.2020 року;

- за квітень 2020 року - 1039,06 грн.; термін сплати до 16.05.2020 року, (30 календарних днів після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою).

44. Враховуючи вище зазначене загальна сума зобов`язань по сплаті єдиного внеску складає 19268,26 гривень.

45. Також, вказали, що за період 2019 - 2020 рр. по ФОП ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) у кількості 5 шт. та направлені на поштову адресу платника податків з рекомендованими повідомленнями про вручення, а саме: № Ф-7707-50/65 від 08.02.2019 на суму 2457,18 грн., № Ф-7707-50/65 від 14.05.2019 на суму 5 211,36 грн., № Ф-7707-50/65 від 13.08.2019 на суму 7 965,54 грн., № Ф-7707-50/65 від 07.11.2019 на суму 10 719,72 грн., № Ф-7707-50/65 від 12.02.2020 на суму 13 473,9 гривень.

46. Станом, на 24.07.2020 платник ФОП ОСОБА_1 не зверталась до Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області із заявою про списання боргу.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

47. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 (код ОКПП НОМЕР_1 ) з 08.08.2018 року перебуває на податковому обліку в Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Центральний район м. Дніпра), як фізична особа -підприємець та застосовує загальну систему оподаткування.

48. Як зазначило ГУ ДПС у Дніпропетровській області у поданому до суду відзиві на позовну заяву, відомості щодо припинення позивачем підприємницької діяльності по податкового органу не надходили. Вид діяльності згідно КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

49. Відповідно до наказу №60-к від 30.08.2016 року позивач прийнята на роботу на посаду викладача до Комунального закладу «Дніпропетровській коледж культури та мистецтв» Дніпропетровської обласної ради.

50. Наказом №97-к від 28.08.2019 року позивача звільнено із зазначеної вище посади.

51. Згідно наказу №9/06-001 від 30.08.2019 року позивач прийнята на посаду керівника гуртка до Приватного закладу освіти «Свято-Успенська школа».

52. Отже, починаючи з серпня 2016 року та по день подання цієї позовної заяви позивач була працевлаштована у зазначених вище закладах.

53. Вищевказане також підтверджується трудовою книжкою позивача, ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи.

54. Згідно довідки Приватного закладу освіти «Свято-Успенська школа» №01-17/29 від 03.07.2020 року, а також відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №55019 від 13.07.2020 року, роботодавцем позивача, сплачувалися страхові внески, згідно положень чинного законодавства.

55. Враховуючи відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про те, що позивачем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, керуючись Законом України №2464 контролюючим органом в автоматичному режимі нараховані ФОП ОСОБА_1 щоквартальні нарахування.

56. За даними інформаційної системи «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 по платнику ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 20.01.2020 року у сумі 13473,90 грн., а саме:

- за четвертий квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.01.2019 року;

- за перший квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.04.2019 року;

- за другий квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.07.2019 року;

- за третій квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.10.2019 року;

- за четвертий квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.01.2020 року.

57. Також, на цей час тимчасово відсутні в картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 автоматично розраховані на центральному рівні квартальні нарахування єдиного внеску, які підлягають сплаті відповідно до Закону №2464, а саме:

- за серпень-вересень 2018 року - 1638,12 грн. (819,06 грн. * 2 місяця); термін сплати 19.10.2018 року;

- за перший квартал 2020 року - 3117,18 грн. (1039,06 грн. * 3 місяця); термін сплати 19.04.2020 року;

- за квітень 2020 року - 1039,06 грн.; термін сплати до 16.05.2020 року, (30 календарних днів після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою).

58. Таким чином, з урахуванням наведеного вище, загальна сума зобов`язань по сплаті єдиного внеску складає 19268,26 гривень.

59. Враховуючи наявність боргу, керуючись абз.1 п. 4 р. VІ Інструкції №449 податковим органом, на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів, за якими розраховані нарахування єдиного соціального внеску, відповідачем були сформовані такі вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску:

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 2457,18 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (сума боргу визначена станом на 31.01.2019 року);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 року №Ф-7705-50/65 на суму 5211,36 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (сума боргу визначена станом на 30.04.2019 року);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 7965,54 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (сума боргу визначена станом на 31.07.2019 року);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 10719,72 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (сума боргу визначена станом на 31.10.2019 року);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 року №Ф-7707-50/65 на суму 13473,90 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску (сума боргу визначена станом на 31.01.2020 року).

60. Таким чином, з урахуванням наведеного вище, за період 2019 - 2020 рр. по ФОП ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) у кількості п`яти штук, а саме: № Ф-7707-50/65 від 08.02.2019 на суму 2457,18 грн., № Ф-7707-50/65 від 14.05.2019 на суму 5 211,36 грн., № Ф-7707-50/65 від 13.08.2019 на суму 7 965,54 грн., № Ф-7707-50/65 від 07.11.2019 на суму 10 719,72 грн., № Ф-7707-50/65 від 12.02.2020 на суму 13 473,90 гривень.

61. Як зазначає відповідач, вище зазначені вимоги були направлені на поштову адресу платника податків з рекомендованими повідомленнями про вручення, однак, поштові відправлення якими направлялися ці вимоги повернуті до податкового органу - у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

62. Позивач у позові зазначила, що про наявність існування податкового боргу вона дізналася вперше з листа виконавчої служби №9539/8 від 05.03.2020 року, який був надісланий на адресу її роботи разом із постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

63. Так, не погодившись із вищезазначеними вимогами про сплату боргу (недоїмки) щодо нарахованих сум податкового боргу у загальному розмірі 19268,26 грн., позивач звернулася до суду із цим позовом, посилаючись на безпідставне нарахування податковим органом зазначеної суми.

64. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам слід зазначити про таке.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

65. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

66. За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

67. Слід зазначити, що спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону №2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

68. Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

69. Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю "працівник" - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

70. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

71. Статтею 2 Закону № 2464-VI визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

72. Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI надано визначення поняттям:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

73. Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

74. Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

75. Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

76. У той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення підприємницької діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

77. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

78. Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

79. На підставі наведеного, можна зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

80. Отже, особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. У іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

81. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

82. Дослідивши докази по справі, встановлено, що позивач, ОСОБА_1 (код ОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 08.08.2018 року перебуває на податковому обліку в Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Центральний район м.Дніпра), як фізична особа -підприємець та застосовує загальну систему оподаткування.

83. Вид діяльності згідно КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

84. Згідно наказу №60-к від 30.08.2016 року позивач була прийнята на роботу на посаду викладача до Комунального закладу «Дніпропетровській коледж культури та мистецтв» Дніпропетровської обласної ради.

85. Наказом №97-к від 28.08.2019 року позивача звільнено із зазначеної вище посади.

86. Згідно наказу №9/06-001 від 30.08.2019 року позивач прийнята на посаду керівника гуртка до Приватного закладу освіти «Свято-Успенська школа».

87. Отже, починаючи з серпня 2016 року та по день подання цієї позовної заяви позивач була працевлаштована у зазначених вище закладах.

88. Вищевказане також підтверджується трудовою книжкою позивача, ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , копія якої міститься у матеріалах справи.

89. Також, згідно довідки Приватного закладу освіти «Свято-Успенська школа» №01-17/29 від 03.07.2020 року, а також відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №55019 від 13.07.2020 року, роботодавцем позивача, сплачувалися страхові внески, згідно положень чинного законодавства.

90. Таким чином, встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що роботодавцем позивача, було нараховано та своєчасно перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок.

91. До того ж, слід звернути увагу на те, що доказів отримання позивачем у спірний період доходів від провадження підприємницької діяльності не встановлено. Відповідач про наявність таких доходів не зазначав.

92. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

93. Факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

94. Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього у період, за який винесені оскаржувані вимоги (2019-2020 роки), нараховував та сплачував роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і, як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

95. Однак, позивачу, як фізичній особі-підприємцю, нараховувався до сплати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

96. Отже, за наведених вище мотивів, вказані вище вимоги податного органу не можна вважати правомірними.

97. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 листопада 2019 року (справа № 160/3114/19), від 04 грудня 2019 року (справа № 440/2149/19) та від 23 січня 2020 року (справа № 480/4656/18).

98. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги, винесені податковим органом, а саме № Ф-7707-50/65 від 08.02.2019 на суму 2457,18 грн., № Ф-7707-50/65 від 14.05.2019 на суму 5 211,36 грн., № Ф-7707-50/65 від 13.08.2019 на суму 7 965,54 грн., № Ф-7707-50/65 від 07.11.2019 на суму 10 719,72 грн., № Ф-7707-50/65 від 12.02.2020 на суму 13 473,90 грн. про сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

99. Враховуючи вищевикладене, для належного та повного захисту прав позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновків, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про скасування заборгованості по сплаті ЄСВ, підлягають частковому задоволенню та визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 2457,18 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 року №Ф-7705-50/65 на суму 5211,36 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 7965,54 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 10719,72 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнанню протиправною та скасуванню вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 року №Ф-7707-50/65 на суму 13473,90 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

100. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

101. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

102. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

103. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

104. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v.Turkey" №48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

105. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

106. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

107. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

108. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

109. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності нарахування ЄСВ в подвійному розмірі, позивачу ОСОБА_1 .

110. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про скасування заборгованості по сплаті ЄСВ, підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 2457,18 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 року №Ф-7705-50/65 на суму 5211,36 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 7965,54 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 10719,72 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску; визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 року №Ф-7707-50/65 на суму 13473,90 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

111. Щодо розплоду судових витрат.

112. За положеннями ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

113. Доказів понесення судових витрат, не пов`язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.

114. Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

115. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

116. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про скасування заборгованості по сплаті ЄСВ - задовольнити частково.

117. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 2457,18 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

118. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 року №Ф-7705-50/65 на суму 5211,36 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

119. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 7965,54 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

120. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-7707-50/65 на суму 10719,72 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

121. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 року №Ф-7707-50/65 на суму 13473,90 гривень недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.

122. У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

123. Судові витрати не розподіляти.

124. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

125. Відповідач: Головне управління ДПС України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

126. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

127. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

128. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

129. Повний текст судового рішення складено 07.09.2020 року.

Суддя В.В Ільков