Ухвала суду № 91341621, 04.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 вересня 2020 року Справа № 160/9382/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана та підписана через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 її представником - Акерманом Олегом Матвійовичем позовна заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №2332 від 26.02.2018 р. про відмову у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витребувати електронну пенсійну справу, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати призупинення з нарахування компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, учаснику війни та дитині війни та виплачувати на визначеній пенсіонером банківський рахунок.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9382/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 р. адміністративний позов залишено без руху у зв`язку із недотриманням вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву від імені позивача (договору про надання правової допомоги, оригінал апостилю тощо) та документу про сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 840, 80 грн. за відповідними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору.

01 вересня 2020 р. через систему "Електронний суд" до суду надійшла подана Акерманом О.М. заява про усунення недоліків, до якої останнім додано відскановані документи на підтвердження повноважень представника (зокрема, засвідчення справжності підпису №99/18, апостіль від 31.01.2018 р., довіреність, виписану ОСОБА_1 29.01.2018 р.), а також клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування даного клопотання заявник посилався на відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №60341 від 16.04.2020 р., які підтверджують відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року й зазначає, що станом на 15.04.2020 р. у позивача доходи відсутні. Заявник стверджує, що позивач в Ізраїлі не працює та отримує лише соціальну допомогу, яка не є доходом й зауважив, що іншу інформацію про доходи в Ізраїлі надає відомство національного страхування (Бітуах Леумі), однак на даний час у зв`язку з протиепідемічними заходами особам похилого віку заборонено залишати місця проживання. Заявник зазначає, що позивачем на даний час не може отримати самостійно та надати суду інформацію про те, що ОСОБА_1 не працює і не отримує дохід на даний час неможливо. З огляду на викладене, представник позивача просить витребувати у відомстві національного страхування Ізраїлю (Бітуах-Леумі) (адреса: АДРЕСА_1 ) інформацію про доходи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Слід зазначити, що статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням приписів з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним позовну заяву у встановлений законом порядку, а саме, у наданій представником позивача довідці зазначено про відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 на території України, проте, як вбачається із позовної заяви, позивач постійно проживає на території держави Ізраїль, але інформації про доходи в Ізраїлі представником не надано.

Щодо посилання заявника на зобов`язання суду витребувати у відомстві національного страхування Ізраїлю (Бітуах-Леумі) інформацію про доходи ОСОБА_1 , суд зазначає, що наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

Оскільки обставини, які зазначив представник позивача у вищезазначеному клопотанні, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для відстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору, зокрема, представником позивача не надано відомостей отримання доходів за місцем проживання, то суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 04 вересня 2020 р. позивач не виправив недоліки позовної заяви належним чином та у визначений судом в ухвалі суду від 14 серпня 2020 р. спосіб та строк.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.5 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко