Рішення № 91337146, 04.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2020 Справа № 908/1694/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/1694/20

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Вознесенівського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)

до відповідача: Міського комунального підприємства "Основаніє" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А)

про стягнення 36 707,35 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Вознесенівського району звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № б/н від 03.07.2020 до Міського комунального підприємства "Основаніє" про стягнення основного боргу в сумі 36 707,35 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 204200 від 13.02.2019.

Разом з тим, в пункті 1 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1694/20, присвоєно справі номер провадження 12/123/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

14.07.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Міського комунального підприємства "Основаніє" надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній зазначає, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та не відмовляється від виконання своїх зобов`язань щодо сплати на користь позивача заборгованості по договору № 204200 за період з січня 2020 по березень 2020 в розмірі 36707,35 грн., яка склалась внаслідок скрутного фінансового становища МКП «Основаніє». Просить прийняти до початку розгляду справи по суті заяву про визнання відповідачем позовних вимог в розмірі 36707,35 грн. в повному обсязі та, посилаючись на ч. 1 ст. 130 ГПК України, просить вирішити питання про повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову та стягнення з відповідача 50% судового збору.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Заперечень щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.09.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 13.02.2019 між Міським комунальним підприємством "Основаніє", далі Споживач, та Концерном "Міські теплові мережі", далі Теплопостачальна організація, був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 204200, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором Теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води (далі - теплову енергію) Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти теплову енергію в обсязі і порядку постачання теплової енергії згідно Договору та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами), і дотримуватися передбаченого Договором розподілу і режиму використання теплової енергії, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання (тепловикористального обладнання).

Згідно із п. 1.4. Договору Теплопостачальна організація відпускає, а Споживач зобов`язаний прийняти в поточному році з « 01» жовтня 2018 по « 01» жовтня 2019 теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення об`єктів Споживача, розташовані за адресою: вул. Патріотична, буд. 64 приміщення 27 (першого поверху літ. А-5), договірне теплове навантаження 0,039510 Гкал./год.

Підпунктами 3.2.6., 3.2.24. п. 3.2. Договору передбачені обов`язки Споживача, а саме: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, та щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (далі - Акт).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що облік теплової енергії на потреби опалення здійснюється за місцем виконання зобов`язань на підставі показів вузла комерційного обліку, встановленого у будівлі обладнаній окремим інженерним вводом. Обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщеннями споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню.

Умовами п. 6.1., 6.4. - 6.5. Договору сторони визначили, що розрахунки за даним договором здійснюються виключно в грошовій формі, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла комерційного обліку. Розрахунки в іншій формі допускаються, якщо вони не суперечать чинному законодавству, та повинні бути оформлені окремою додатковою угодою. Розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому Теплопостачальна організація відпускає теплову енергію на опалення, та/або надає послугу з гарячого водопостачання Споживачу. Споживач зобов`язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку: розрахунки за договором здійснюються споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку за відповідний місяць, який вручається Споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому Договору адресою. У разі неотримання рахунку до 12-го числа місяця наступного за розрахунковим, Споживач (його представник) зобов`язаний прибути в приміщення Теплопостачальної організації не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим та отримати рахунок на оплату. Нез`явлення Споживача (його представника) до встановленої дати у Теплопостачальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови від оплати за теплову енергію.

Згідно із п. 6.6. - 6.7. Договору приймання-передача теплової енергії, відпущеної та спожитої споживачем у відповідному розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг теплової енергії у відповідному розрахунковому місяці встановлюється відповідно до умов цього договору та додатків до нього. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, 4, тел. 222-72-95 документи за розрахунковий період:

- рахунок;

- акт приймання-передачі теплової енергії.

Теплопостачальна організація надає складені в електронній формі, зареєстровані та оформлені відповідно до вимог податкового законодавства податкові документи на всю суму зобов`язань, що виникли не пізніше 15-ти календарних днів від дати виникнення податкових зобов`язань, згідно вимог Податкового кодексу України.

Пунктами 6.8., 6.9. Договору передбачено, що Споживач зобов`язується повернути не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, Теплопостачальній організації: підписаний та скріплений печаткою Споживача (у разі наявності та використання печатки) один примірник акта приймання-передачі теплової енергії, де зазначаються фактичні обсяги спожитої теплової енергії згідно з цим договором у розрахунковому місяці, її фактична ціна та вартість. У разі неподання або несвоєчасного подання споживачем Теплопостачальній організації підписаного акта приймання-передачі теплової енергії, такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від підписання акту приймання-передачі теплової енергії за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому:

1) споживач визначає, що даний акт приймання-передачі теплової енергії вважається підписаним в односторонньому порядку та погодженим ним за обсягом та вартістю у відповідному розрахунковому періоді;

2) споживач не має права заперечувати проти обсягів відпущеної та спожитої ним теплової енергії за цим договором за відповідний розрахунковий період;

3) споживач не заперечує та визнає, що він зобов`язаний оплатити Теплопостачальній організації вартість теплової енергії в розмірі, визначеному в акті приймання-передачі теплової енергії в строки, визначені цим договором;

4) сторони погодили перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для розрахунків за теплову енергію;

5) рахунок на оплату за відповідний місяць, який виставляється згідно п. 6.5.2. договору.

Відповідно до п. 6.10. Договору у разі коли під час складання (підписання) акта приймання-передачі теплової енергії у сторін виникають розбіжності щодо обсягів, вартості та якості теплової енергії, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов цього договору або в порядку, передбаченому законодавством. До врегулювання сторонами розбіжностей обсяги спожитої теплової енергії споживачем встановлюються відповідно до даних, зазначених Теплопостачальною організацією у акті приймання-передачі, розрахованих згідно з п. 1.4. вартість теплової енергії розраховується Теплопостачальною організацією відповідно до умов, зазначених у даному договорі.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання, або припинення його дії. У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між Споживачем і Теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання з 01.10.2018 року.

В матеріалах справи міститься лист відповідача за вих. № 106/01-05 від 12.03.2020, в якому останній просить позивача розірвати договір № 204200 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 13.02.2019 з 01.04.2020 у зв`язку з передачею об`єкта Комунальному підприємству «Наше місто» Запорізької міської ради (рішення ВК ЗМР № 53 від 24.02.2020 «Про передачу житлового приміщення № 27 першого поверху/літ. А-5 житлового будинку № 64 по вул. Патріотичній в господарське відання Комунальному підприємству «Наше місто» Запорізької обласної ради.

Втім, докази укладення сторонами додаткової угоди про розірвання Договору у справі відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що об`єктом теплопостачання за Договором є нежитлове приміщення № 27 першого поверху / літ. А-5 по вул. Партіотичній, 64, яке за рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 108/9 від 23.03.2018 було передане в господарське відання Міському комунальному підприємству "Основаніє".

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2020 по березень 2020 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 36707,35 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії, зокрема:

акт приймання-передачі теплової енергії № 204200 від 31.01.2020 - на суму 11873,17 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 204200 від 29.02.2020 - на суму 15429,15 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії № 204200 від 31.03.2020 - на суму 9405,03 грн.;

Втім, акти приймання передачі теплової енергії за період з січня 2020 по березень 2020 відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу та жодних заперечень до них відповідач не надав.

На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані рахунки на оплату № 204200 від 31.01.2020, 29.02.2019, 31.03.2020.

На підтвердження факту відправлення на адресу відповідача вищевказаних актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період та рахунків позивач надав до позову реєстри відправлених актів та рахунків від 10.02.2020, 10.03.2020, 15.05.2020.

Позивач в позові вказує, що відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених в рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії не повернув, тобто фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами, нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди. Зазначає, що відповідач за спірний період не здійснив оплату боргу, таким чином заборгованість за період з січня 2020 по березень 2020 складає 36707,35 грн.

В матеріалах справи міститься претензія за вих. № 428/05-юр, в якій позивач вимагає відповідача терміново вирішити питання погашення заборгованості і добровільно сплатити заборгованість в сумі 36707,35 грн. за відпущену теплову енергію за договором № 204200 від 13.02.2019.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб`єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів. Статтями 13, 14, 21-22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 року передбачені умови укладення договорів на теплопостачання.

Умовами п. 6.5. Договору визначено, що Споживач зобов`язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку: розрахунки за договором здійснюються споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку за відповідний місяць, який вручається Споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому Договору адресою.

Факт надання позивачем відповідачу теплової енергії за період з січня 2020 по березень 2020 на загальну суму 36707,35 грн. підтверджується оформленими актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками.

Разом з тим судом враховано, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнав наявність боргу перед позивачем в сумі 36707,35 грн. за Договором.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту за загальний період з січня 2020 по березень 2020 теплову енергію в повному обсязі, а наявність заборгованості за договором в сумі 36707,35 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором щодо нездійснення оплати за спожиту теплову енергію, та що строк її оплати настав, а наявність заборгованості в сумі 36707,35 грн. підтверджена актами приймання-передачі теплової енергії, виставленими до оплати рахунками за загальний період з січня 2020 по березень 2020, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором суду не надав, заявлені до нього вимоги визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб суд дійшов висновку про задоволення позову.

За таких обставин, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Вознесенівського району до Міського комунального підприємства "Основаніє" про стягнення основного боргу в сумі 36707,35 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви в сумі 3842,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 22502 від 25.07.2019 та № 22522 від 25.07.2019.

Проте за розгляд заявлених в даній справі позовних вимог позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач в даній справі визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд на підставі приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, який позивач повинен був сплатити при поданні позову, в сумі 1051,00 грн.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 1051,00 грн. покладаються на відповідача - Міське комунальне підприємство "Основаніє" відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 130, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Вознесенівського району до Міського комунального підприємства "Основаніє" задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Основаніє" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 20485152) на користь:

- Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, ідентифікаційний код 32121458) основний борг в сумі 36707 (тридцять шість тисяч сімсот сім) грн. 00 коп. на р/р № НОМЕР_1 у Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», код МФО 313957, видавши наказ.

3. Стягнути з Міського комунального підприємства "Основаніє" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 20485152) на користь:

- Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, ідентифікаційний код 32121458) витрати зі сплати судового збору в сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп. на р/р № НОМЕР_2 , ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, видавши наказ.

4. Повернути Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, ідентифікаційний код 32121458) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1051,00 грн., про що винести відповідну ухвалу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 04.09.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.