Рішення № 91335617, 04.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 року м. Київ № 640/11906/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу пенсії по втраті годувальника відповідно до п. «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% від грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного станом на 01 грудня 2016 року з усіма надбавками, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27 листопада 2019 року;

зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію по втраті годувальника відповідно до п. «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% від грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного станом на 01 грудня 2016 року з усіма надбавками, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27 листопада 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на отримання пенсії по втраті годувальника від останнього розміру нарахованої пенсії померлому годувальнику.

Незважаючи на отримання 09 червня 2020 року відповідачем ухвали суду та позовної заяви з додатками, останнім не надано до суду відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію в разі втрати годувальника за померлого ОСОБА_2 у розмірі 70% грошового забезпечення, що складає 4 407,20 грн.

Вважаючи, що вказаний розмір пенсії є меншим від нарахованого померлому годувальнику, позивач звернулась до відповідача з заявою (т. 1 а.с. 6) про проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника з урахуванням грошового забезпечення померлого годувальника, яке дійсне на 01 грудня 2016 року.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач повідомив позивачу листом (т. 1 а.с. 7), що, зокрема, пенсія виплачується відповідно до норм чинного законодавства, оскільки пенсія позивачу призначена з грошового забезпечення ОСОБА_2 за відповідною посадою на 26 серпня 1998 року (день звільнення зі служби) у розмірі 6 296 грн.

Не погоджуючись з такою відмовою та здійсненим нарахуванням пенсії, позивач звернулась до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Як встановлено судом, згідно з вказаною нормою позивачу призначена пенсія з грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 .

Водночас, відповідно до частини 3 статті 43 вказаного Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові (частина 1 статті 45 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

При цьому, відповідно до абзацу 4 пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» членам сім`ї померлих пенсіонерів з числа зазначених військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та осіб, зазначених у пункті «ж» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії обчислюються з окладів грошового забезпечення, з яких була обчислена (перерахована) або підлягала перерахуванню пенсія годувальнику.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що членам сім`ї пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за названим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено (перераховано) пенсію годувальникові, тобто з останнього розміру пенсії годувальника.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 01 грудня 2016 року (т. 1 а.с. 8) вбачається, що розмір його пенсії складає 12 704,88 грн., а не 6 296 грн., з яких відповідачем здійснено нарахування пенсії позивачу.

За вказаних обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу пенсії по втраті годувальника відповідно до п. «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% від грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного станом на 01 грудня 2016 року з усіма надбавками, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27 листопада 2019 року.

З огляду на наведене, позовна вимога про зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію по втраті годувальника відповідно до п. «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% від грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного станом на 01 грудня 2016 року з усіма надбавками, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27 листопада 2019 року, як похідна, також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки з матеріалів справи вбачається вчинення відповідачем протиправних дій, які не відповідають наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям.

З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, останній не підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до п. «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% від грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного станом на 01 грудня 2016 року з усіма надбавками, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27 листопада 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до п. «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 70% від грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного станом на 01 грудня 2016 року з усіма надбавками, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27 листопада 2019 року.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк