Рішення № 91335583, 04.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 року м. Київ № 640/692/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% від сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення, згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018, з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно однією сумою;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018, з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно однією сумою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що дії відповідача з перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії із зменшеним відсотковим розміром пенсії з 80% до 70% вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки, за твердженням позивача, при здійсненні перерахунку пенсії останньому має застосовуватись норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла станом на момент призначення пенсії, а не її перерахунку. Також, за твердженнями позивача, відтермінування виплати суми підвищень пенсії суперечить ч. 3 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої, виплата пенсії провадиться за поточний місяць загальною сумою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання, з огляду на що, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Крім того, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії розрахунку пенсії за вислугу років для ОСОБА_1 (дата розрахунку 31.12.2017), основний розмір пенсії останнього становить 80% грошового забезпечення (вислуга років 30).

У той же час, згідно з наявними у матеріалах справи копіями розрахунків пенсії за вислугу років для ОСОБА_1 (дата розрахунку 01.01.2018, 01.01.2019 та 26.11.2019), основний розмір пенсії останнього становить вже 70% грошового забезпечення (вислуга років 30). Крім того, у вказаних розрахунках зазначено, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, підвищення до пенсії ОСОБА_1 становить 4 403,42 грн., з яких виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 2 201,71 грн., з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 3 302,57 грн.

Листом від 02.12.2019 №293014/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представника позивача про те, що з 01.05.2014 у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що загальний (з 29.04.2006 - максимальний) розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі викладеного, при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії ОСОБА_1 розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70% сум грошового забезпечення за його посадою, відповідно до редакції Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. На додаток зауважено, що зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано нечинними п.п. 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 щодо перерахунку пенсій з оновленого грошового забезпечення, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наразі відсутні правові підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після дати набрання вказаним рішення суду законної сили, не приймалось.

На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

08.11.2011 прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (надалі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, пп. 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч. 2 ст. 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (надалі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, п. 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, а саме: у ч. 2 ст. 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній з 01.01.2017, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (надалі - Постанова №704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Вказана Постанова набрала чинності з 01.03.2018.

У свою чергу, приписами п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова №103) визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови №704.

Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Порядок №45), відповідно до п. 3 якого, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням викладеного, слід зазначити, що ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01.03.2018 на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018.

Натомість, ст. 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст. 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст. 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18.

У свою чергу, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, нарахування та виплата належної позивачу пенсії здійснювалось з урахуванням положень п. 2 Постанови №103, якою передбачено, що виплата підвищень до пенсії здійснюється поетапно, а саме: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Разом з тим, суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням п. 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Відтак, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 підвищень до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, та, як наслідок, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 03.02.2020 №76723, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 536,80 грн., який, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, підлягає присудженню на користь останнього у розмірі 1 152,60 грн.

Крім того, у силу п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч.ч. 3 та 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу викладеного вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Івана Хомича» укладено договір про надання правової допомоги від 05.11.2019, умовами якого визначено, що за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокатському бюро суму у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі надання правничої допомоги №1/19 від 26.12.2019 до договору про надання правової допомоги від 05.11.2019, сторони погодили, що виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу щодо складання позову замовника до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію, а також представництва інтересів замовника у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, та інших органах державної влади, установах, організаціях. У даному акті вказано, що вартість наданої правничої допомоги виконавця у загальному розмірі становить 15 000,00 грн., що включає у себе консультацію з правових питань (2 000,00 грн.), правову оцінку та аналіз судової практики (2 000,00 грн.), збирання (отримання) доказів (4 000,00 грн.), написання позовної заяви (6 000,00 грн.), підготовку позовної заяви та копій документів до неї для направлення до суду (1 000,00 грн.).

На підтвердження оплати правової допомоги за договором від 05.11.2019 представником позивача надано до суду копію квитанції від 05.11.2019 №0.0.1513828159.1 на суму 15 000,00 грн. Заперечень від відповідача щодо розміру заявлених витрат на правову допомогу від відповідача не надходило.

Разом з тим, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягають присудженню витрати на правову допомогу у розмірі 11 250,00 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 132, 134, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення до 70% при обчисленні основного розміру пенсії, а також щодо не виплати ОСОБА_1 підвищень до пенсії у 100% розмірі, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 80% розміру відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 12 402,60 грн. (дванадцяти тисяч чотирьохсот двох грн. 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок