Рішення № 91334513, 04.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3851/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління патрульної поліції в Одеській області, про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

21 липня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (надалі - відповідач, Миргородський ВДВС) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 15.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №62335451; визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 15.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №62335451; визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 15.06.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №62335451.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавче провадження № 62335451 відкрито з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ - постанова Управління патрульної поліції в Одеській області № ЕАК 1901292 від 25.12.2019, пред`явлена до примусового виконання з порушенням встановленого ч. 1 ст. 303 КУпАП трьохмісячного строку, а також не містила гербової печатки всупереч вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". За таких обставин вважає незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження, а відтак і усі винесені в межах виконавчого провадження №62335451 постанови - про розмір мінімальних витрат і про стягнення виконавчого збору.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

02 вересня 2020 року судом отримано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2020 прийнята на підставі заяви стягувача Управління патрульної поліції в Одеській області від 31.01.2020 з метою примусового виконання постанови № ЕАК 1901292 від 29.12.2019 про стягнення штрафу в розмірі 850 грн із ОСОБА_1 , на підставі статей 3, 4, 26 Закону України "Про виконавче провадження". Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.06.2020 винесено згідно із вимогами статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, а постанову про стягнення виконавчого збору від 15.06.2020 - на підставі статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". Зауважував, що заява стягувача про примусове виконання надійшла до відділу 30.01.2020, однак у зв`язку із відсутністю технічної можливості доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, а також значним навантаженням на державного виконавця, заява зареєстрована пізніше.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с. 22/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Залучено до участі у справі №440/3851/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області. Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №62335451 /а.с.30-31/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

15 червня 2020 року старшим державним виконавцем Миргородського ВДВС Горбань Л.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої відкрито виконавче провадження № 62335451 з примусового виконання постанови № ЕАК 1901292, виданої 25.12.2019 Управлінням патрульної поліції в Одеській області, про стягнення штрафу в розмірі 850 грн із ОСОБА_1 /а.с. 49/.

При цьому заява Управління патрульної поліції в Одеській області про примусове виконання постанови від 25.12.2019 № ЕАК 1901292 із доданою постановою зареєстрована у Миргородському ВДВС 12.06.2020 вх. № 9665/6 /а.с. 45/.

Також 15.06.2020 старшим державним виконавцем Миргородського ВДВС Горбань Л.А. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника у виконавчому провадженні № 62335451 ОСОБА_1 загальну суму мінімальних витрат у розмірі 160 грн /а.с. 50/, постанову про стягнення виконавчого збору, за змістом якої стягнуто із боржника у виконавчому провадженні № 62335451 ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 85 грн /а.с. 51/.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими у межах виконавчого провадження № 62335451 постановами, оскаржив їх до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Умови та порядок примусового виконання судових рішень та інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIIІ (надалі - Закон 1404-VIIІ) .

Статтею 1 Закону 1404-VIIІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням такої засади як законність.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно із пунктом 6 частини1 статті 3 Закону 1404-VIIІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

В силу положень частини 1 статті 4 Закону 1404-VIIІ у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 3 статті 4 Закону 1404-VIIІ визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Порядок накладення адміністративних стягнень та виконання рішень про накладення адміністративних стягнень врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).

За змістом статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Згідно із положеннями статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Частиною 1 статті 308 КУпАП визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень передбачена статтею 303 КУпАП, за змістом якої не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону 1404-VIIІ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону 1404-VIIІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу вимог пункту 1 частини 1 статті 26 Закону 1404-VIIІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 статті 26 Закону 1404-VIIІ визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно із частиною 4 статті 4 Закону 1404-VIIІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2); виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6).

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону 1404-VIIІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За змістом частини 2 статті 27 Закону 1404-VIIІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 2 статті 42 Закону 1404-VIIІ встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно із пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/52, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців. Підставою для відкриття виконавчого провадження є надходження до виконавця виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону № 1404-VIII, із заявою стягувача про примусове виконання рішення, за відсутності обставин, передбачених частиною 4 статті 4 Закону № 1404-VIII, для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Як встановлено судом, спірну постанову від 15 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62335451 /а.с. 49/ прийнято старшим державним виконавцем Миргородського ВДВС Горбань Л.А. на підставі заяви Управління патрульної поліції в Одеській області про примусове виконання постанови № ЕАК 1901292, виданої 25.12.2019 Управлінням патрульної поліції в Одеській області, про стягнення штрафу в розмірі 850 грн із ОСОБА_1 .

В силу вимог статті 291 КУпАП постанова № ЕАК 1901292 набрала законної сили 25.12.2019, що також зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження. З урахуванням положень статті 12 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення вказаного документа до виконання становив три місяці та сплив 25.03.2020.

Суд бере до уваги, що заява Управління патрульної поліції в Одеській області про примусове виконання постанови від 25.12.2019 № ЕАК 1901292 із доданою постановою зареєстрована у Миргородському ВДВС 12.06.2020 вх. № 9665/6 /а.с. 45/, відомості про таку ж дату надходження виконавчого документа до виконавця містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень /а.с. 15 - 16/.

Таким чином, виконавче провадження із примусового виконання зазначеної постанови відкрито 15.06.2020 після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Державним виконавцем не враховано також приписи статті 303 КУпАП, за якими не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Зважаючи на те, що постанова № ЕАК 1901292 винесена 25.12.2019, станом на 15.06.2020 зазначена постанова не підлягала виконанню за спливом строку давності.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що заява стягувача про примусове виконання надійшла до відділу 30.01.2020, однак у зв`язку із відсутністю технічної можливості доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, а також значним навантаженням на державного виконавця, заява була зареєстрована пізніше, з огляду на те, що такі доводи не підтверджені належними і достатніми доказами.

Так, відповідно до положень частини 1 статті 8 Закону № 1404-VIII реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Згідно із пунктом 7 частини 2 статті 8 Закону автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема, реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження.

Пунктом 1 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, встановлено, що вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем, помічником або відповідальною особою приватного виконавця) і реєструється у Системі в день її надходження. У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється невідкладно після відновлення функціонування Системи.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів як на підтвердження іншої дати надходження постанови № ЕАК 1901292 від 25.12.2019, ніж внесеної до автоматизованої системи виконавчого провадження (12.06.2020), так і доказів, які свідчать про існування технічних підстав, що унеможливили роботу системи протягом періоду часу з 30.01.2020 по 12.06.2020, внаслідок чого надходження документа не було зареєстровано вчасно.

Надані третьою особою документи щодо направлення постанови № ЕАК 1901292 від 25.12.2019 на адресу Миргородського ВДВС також не є належними доказами фактичного надіслання постанови, оскільки не містять відміток поштового відділення щодо прийняття таких документів для надіслання, крім того, зазначені документи не дають можливості відстежити надходження документів до Миргородського ВДВС, оскільки пересилання оформлено простим відправленням.

Суд також враховує, що постанова № ЕАК 1901292 від 25.12.2019 як виконавчий документ не містила усіх необхідних реквізитів, передбачених частиною 1 статті 4 Закону № 1404-VIII, зокрема, дати набрання рішенням законної сили, строку пред`явлення рішення до виконання.

Суд відхиляє доводи позивача відносно невідповідності постанови ч. 3 статті 4 Закону 1404-VIIІ з огляду на відсутність гербової печатки, оскільки зазначеною нормою передбачено, що скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку, водночас нормами законодавства на управління патрульної поліції не покладено відповідний обов`язок.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2020 року, згідно із якою відкрито виконавче провадження № 62335451 з примусового виконання постанови № ЕАК 1901292 від 25.12.2019 про стягнення штрафу, яка не відповідала вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, та строк виконання якої сплинув, не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнята без урахування обставин, які мали значення для її прийняття, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 62335451 є протиправною, суд дійшов висновку, що прийняті в межах вказаного виконавчого провадження постанови старшого державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 15.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та від 15.06.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні також підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень належними та достатніми доказами, відтак суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1680 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 17.08.2020 /а.с.26/.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1680 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Гоголя, 165, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 34264469 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління патрульної поліції в Одеській області (вул. Академіка Корольова, 5, м. Одеса, 65114) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 15.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №62335451.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 15.06.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №62335451.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 15.06.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №62335451.

Стягнути з Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Гоголя, 165, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 34264469 ) на користь ( вул. Лугова, 10, с. Ярмаки, Миргородський район, Полтавська область, рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1680 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.В. Довгопол