Рішення № 91334387, 04.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/883/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Одеської митниці Держмитслужби в якому позивач просить:

визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500120/2019/000006/5 від 28.10.2019р.

визнати противоправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500120/2019/00041 від 28.10.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів № 01/07-19 від 01.06.2019, укладеного між ТОВ "Атаман і К" та ТОВ "Брокерська Експедиційна Компанія "Атаман Груп", брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО № 4 м/п "Чорноморський" Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 500120/2019/010395 від 26.10.2019, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту. Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання. Однак митним органом прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00041 від 28.10.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500120/2019/000006/5 від 28.10.2019. Позивач наголошує, що документи, подані декларантом для митного оформлення Товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів відповідно до ст. 54 МК України відсутні, у зв`язку із чим позивач вважає що, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації підлягають скасуванню. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом, а саме: 1) декларація митної вартості, 2) зовнішньоекономічний контракт 3) інвойс 4) транспортні (перевізні) документи які підтверджують витрати покупця на транспортування 5) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів (довідка ТИП) 6) специфікація 7) прайс-лист. При цьому, до розмитнення не надавалися: банківські платіжні документи не надавалися у зв`язку з тим, що згідно Контракту оплата товару здійснюється протягом 14 днів після розмитнення; ліцензія на імпорт товару, тому що імпорт товару, якій е предметом спору не підлягає ліцензуванню договір страхування, тому що постачання при базисі постачання FAS не підлягає страхуванню. Але, декларантом були надані усі наявні додаткові документи: специфікація, прайс-лист виробника товару, довідка ТПП щодо вартості товару.

Ухвалою суду від 10.02.2020 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАСУ).

12.03.2020 за вхід. № 11516/20 до суду від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500120/2019/010395 від 26.10.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500120/2019/010395 від 26.10.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС декларацією (МД) № UA500120/2019/010395 від 26.10.2019 містились розбіжності та були всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених ч.ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини згідно з п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є вищим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару було скориговано. У рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг 01.09.2019 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ "Атаман і К" або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було. Таким чином, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративній позову ТОВ "Атаман і К".

Ухвалою від 31.03.2020 провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 31.08.2020 провадження по справі поновлено.

31.08.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Атаман і К" надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 01.10.2019 між ТОВ "Атаман і К" та фірмою «TERA ASIUT COMPANI FOR IMPORT AND EXPORT» (Єгипет) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 14/19 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.

На виконання зазначеного контракту фірмою «TERA ASIUT COMPANI FOR IMPORT AND EXPORT» (Єгипет) на умовах поставки FAS - EG Alexandria ("Вільно вздовж борту судна - продавець вважається виконав своє зобов`язання по постачанню, коли товар розміщений уздовж борта номінованого покупцем судна (тобто на причалі або на баржі) в узгодженому порту відвантаження") поставлено на адресу позивача товар: гранати свіжі у пластикових ящиках - 3200 шт., врожай 2019 р. Країна виробництва - Єгипет, Виробник - фірма «TERA ASIUT COMPANI FOR IMPORT AND EXPORT» (Єгипет); вага "брутто" - 41600 кг; вага "нетто" - 38400 кг; на загальну суму 16704,00 доларів США, де 0,435 доларів США за 1 кг.

На підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів № 01/07-19 від 01.06.2019, укладеного між ТОВ "Атаман і К" та ТОВ "Брокерська Експедиційна Компанія "Атаман Груп", брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО № 4 м/п "Чорноморський" Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 500120/2019/010395 від 26.10.2019, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання послуг митного брокера та інші документі, які підтверджують митну вартість товару.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500120/2019/010395 від 26.10.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

27.10.2019 митний орган надіслав позивачу повідомлення, де було вказано, що подані документи містять наступні розбіжності та декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати пояснення щодо розбіжностей та надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та сумовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на вищевказане повідомлення щодо розбіжностей позивач надіслав до митниці лист № 27/10-02 від 27.10.2019, де надав пояснення щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, зазначених відповідачем та щодо надання додаткових документів.

Однак, 28.10.2019 митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500120/2019/000006/5, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

З огляду на матеріли справи, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA 500120/2019/010395 від 26.10.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 25.10.2019 № СИО-к №000401 відсутнє будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних онлайн майданчиків з аналогічними пропозиціями;

- наданий для розмитнення Контракт має ознаки підробки: підпис Продавця та Покупця є ідентичними;

- контрактом не обумовлена відхилення кількості Товару за інвойсом. А у п. 6.2 Контракту зазначено, що у випадку невідповідності кількості товару більш ніж на 3% покупець повинен залучити сюрвеєрну компанію для складання Акту;

- фактурна вартість товару, вказана у інвойсі не враховує вартість навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном;

- не надані документи, що підтверджують вартість страхування.

Встановивши в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № UA 500120/2019/010395 від 26.10.2019, розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 є більшим - МД від 25.09.2019 № UA125040/2019/220160 та від 28.09.2019 № UA500120/2019/030281 становить 1,4 дол. США/кг. ніж заявлено декларантом 0,55 дол. США/кг.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00041 від 28.10.2019.

Після винесення митницею рішення про корегування митної вартості товар розмитнено за новою декларацією зі сплатою фінансової гарантії у формі грошової застави - 431 235, 10 грн. (ввізне мито - 134 760, 97 грн., ПДВ - 296 474,13 грн.) для випуску товару у вільний обіг, замість 149 910,27 грн. (ввізне мито - 46 846,96 грн., ПДВ - 103063,97 грн.).

Не погоджуючись із прийнятими посадовими особами митниці карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UА 500120/2019/000006/5 від 28.10.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500120/2019/00041 від 28.10.2019 необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакування та маркування у наданих до митного оформлення документах, - до митного оформлення товару були надані усі документи, які підтверджують фактурну (інвойсну) вартість товару, а саме: Контракт с додатками, Інвойс, Специфікація, прайс-лист та калькуляція товару.

Згідно до умов Контракту, а саме п. 7.1 та п. 7.2, товар постачається у тарі Постачальника та обов`язок щодо маркірування та пакування покладається на Постачальника. Усе вищезазначене входить у вартість товару та відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягає. На підтвердження вищезазначеного до митного оформлення була надана Калькуляція вартості товару від 10.10.2019, де однієї зі статей зазначена вартість тари та пакування - 0,07 доларів США.

Щодо зауважень митного органу відносно фактурної вартості товару, яка вказана у інвойсі і не враховує вартість навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 368 МКУ фактурна вартість товарів, що переміщаються через митну границю України - це вартість товару зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Крім того, визначення фактурної вартості надається в Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадян, згідно наказу Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 581, а саме: фактурна вартість товару (контрактна) - це ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку - фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

Отже, фактурна вартість - це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті, або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів, і яка вказується в рахунку-фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу. Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іноземній та національній валюті за курсом НБУ на дату її подання до митного органу.

Відповідно до ст. 49 МКУ митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митна вартість використовується для визначення бази для нарахування ввізного мита та бази оподаткування ПДВ, що сплачується при імпорті.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Різниця між митною та фактурною вартістю полягає, передусім, у різній функціональній значущості. Якщо митна вартість є основною для системи митного оподаткування, то фактурна вартість є основою системи валютного контролю, а також базою для розрахунку митної вартості. Митна вартість розраховується в національних грошових одиницях, а фактурна - у вільноконвертованій валюті, яка зазначається у рахунку-фактурі.

Відповідно до Інкотермс 2010, ціна FAS означає, що фактурна (контрактна) ціна за товар включає в себе: вартість товару, включаючи тару, пакування/маркування товару (зазначена у інвойсі) + суму експортно-митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит І інших зборів + вартість доставки в порт + вартість розвантаження вантажу на причалі вздовж борту судна.

Навантаження товару на судно та перевезення товару за умовами FAS покладається на Покупця. Тому фактурна вартість товару не може враховувати навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, як це зазначено митним інспектором у якості порушення з боку ТОВ "Атаман і К" в п. 2 рішення про коригування митної вартості.

Отже, постачальник доставив товар до борта судна, де до покупця за умовою постачання FAS перейшли ризики втрати майна. На цьому обов`язок Постачальника щодо виконання поставки товару було виконано.

Покупець, шляхом укладання Договору транспортно - експедиторського обслуговування №01/09-19 від 01.09.2019р. з ТОВ «Атаман Імпорт» організував перевезення свого товару в Україну.

На підставі вищевказаного Договору ТОВ «Атаман Імпорт» в інтересах ТОВ «Атаман і К» уклала Контракт № 1744 від 27.09.2019 з морським перевізником на перевезення товару Позивача, у тому числі на здійснення вантажно-розвантажувальних робіт (ВРР), та здійснила оплату за фрахт з подальшим відшкодування цих витрат ТОВ «Атаман і К».

Відповідно до умов Договору транспортно- експедиторського обслуговування №01/09-19 від 01.09.2019р. (розділ 2 Договору) перевізник здійснив фрахт Товару (навантаження товару на борт судна та перевозку).

Вартість фрахту підтверджується рахунком № UAIMO 0326866 від 21.10.2019р. (від перевізника до ТОВ «Атаман Імпорт» ), платіжним доручення № 2049, рахунком № 1969 від 30.10.2019р., якій ТОВ «Атаман Імпорт» виставило ТОВ «Атаман і К» для відшкодування платежу за фрахт по рахунку №UAIMO0326866 від 21.10.2019р. та Актом наданих послуг №1969 від 30.10.2019р.

Отже, послуги з фрахту (basic ocean freight - основні морські перевезення) включають до себе: морський фрахт та вартість вантажно-розвантажувальних робіт у порту відправлення.

Відповідно до ст. 58 МКУ митної вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з п. 10 ст. 58 МКУ та Інкотермс 2010, до складу митної вартості товару при базисі постачання FAS входить: вартість товару - 16 704 доларів США (курс 25,067144) + фрахт до митної границі України (навантаження на борт судна та перевезення) 49748,06грн. (1 USD=24, 530600). Разом 468 439, 63 грн.

Отже, митна вартість товару, яка була вказана декларантом при розмитнені товару за 1 кг: 0, 4867 доларів США.

Щодо доводів митного органу про підробку Контракту.

Як зазначено у п. 2 Рішення про корегування , надані декларантом документи містять наявні ознаки підробки, а саме: Підпис Покупця та підпис Продавця на російському та англійському варіанті Контракту є дзеркальним відображенням та ідентичними.

В матеріалах справи наявний, Контракт з усіма додатковими угодами, який є зовнішньо - економічним, то законодавство потребує його укладання двома мовами. Отже, у колонці з правого боку зазначені реквізити Покупця російською мовою, а у колонці ліворуч зазначені реквізити Покупця англійською.

Таким чином у Контракті та у додаткової угоді відображені (ліворуч та праворуч) підписи Покупця ТОВ «Атаман і К».

Також відображена у Контракті підпис Постачальника Товару, яка с правого боку ідентична підписи Постачальника тій що знаходиться ліворуч.

При візуальному огляді Специфікації також видно що підпис Постачальника та Покупця принципово відрізняються одна від одної.

Тобто, думка інспектора митниці щодо ознак підробки документів, не підтверджені належними доказами.

Щодо страхування товару при базису постачання FAS.

Відповідно до Інкотермс 2010 базис поставки FAS покладає на Продавця обов`язки тільки по розміщенню Товару уздовж борта номінованого покупцем судна, а перевозка товару здійснюється за рахунок Покупця.

Однак Інкотермс 2010 при постачанні на умовах FAS не вимагає від Продавця обов`язкового укладання договору страхування на відміну від базису поставки CIF де є зобов`язання у Покупця щодо морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

У статті А 3 Інкотермс 2010 зазначено, що у продавця немає обов`язку перед покупцем на укладення договору страхування.

Стаття Б 3 Інкотермс 2010 зазначає, що у покупця також немає обов`язку перед продавцем на укладення договору страхування.

Таким чином, відсутні підстави для відмови в розмитнені товару на підставі того, що декларантом не був наданий договір страхування товару при умовах базису поставки FAS (Інкотермс - 2010), е не правомірним.

Що стосується зауважень митного органу з приводу того, що контрактом не обумовлення відхилення кількості товару за інвойсом, суд зазначає, що відповідно до п. 1.2 контракту, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами і визначається у замовленнях покупця. З кількості товару, зазначеного у інвойсі складається загальна вартість товару, якій поставлений за даним Контрактом.

Відповідно до Замовлення на товар № 1 від 09.10.2019р. Покупець замовив, а Постачальник прийняв таке замовлення шляхом виставлення Інвойсу (п. 4.5. Контракту) на постачання товару у кількості: вага «брутто» - 41600 кг., вага «нетто» - 38400 кг. на загальну суму: 16 704,00 доларів США.

Вага товару, що поставлений Постачальник також вказана у Специфікації № 1 від 01.10.2019р. та у Інвойсі на відправлену партію Товару та відомості щодо ваги товару не відрізняться у зазначених документах.

Більш того, саме вищевказана кількість товару була зазначена декларантом у МД № UA500120/2019/010492 за якою Товар був розмитнений за ст. 55 МКУ та митні платежі сплачені також відповідно до фактичної кількості Товару, зазначеної у МД.

Фактично Товар поставлений у кількості: вага «брутто» - 41600 кг., вага «нетто» - 38400 кг. на загальну вартість 16704,00 доларів США. Відповідно ввізне мито, що було сплачене за) Товару розмірі: 134 760,97 Грн., а ПДВ 296 474,13 Грн. Усього на загальну вартість 431 235,10 грн.

Поряд із тим, відсутність у контракті пункту щодо відхилення кількості товару за інвойсом не впливає на неможливість визначення вартості товару його митної вартості при наявності ціни за 1 кг; кількості товару, які вказані у специфікації, у інвойсі, прайс-листі, калькуляції вартості товару та з якої фактично сплачені митні платежі, а товар випущений у вільний обіг.

При цьому зауваження митниці щодо договірних відносин щодо права Покупця на залучення сюрвеерної компанії у разі невідповідності кількості товару більш ніж на 3% або її незалучення впливає на визначення митної вартості товару, коли стаття 6.2. Контракту стосується лише виключно питання щодо відшкодування Постачальником вартості Товару разі його постачання в іншої кількості ніж сторони домовлялися.

Відповідно до положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, утому числі свобода Контракту.

Отже, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови у розмитнені товару з мотивів зазначення чи відсутності певних відомостей у Контракті.

Що стосується сертифікату про походження товару, який за твердженням відповідача був непридатний для читання, то суд враховує доводи позивача про те, що листування між декларантом та відповідачем ведеться за допомогою системи, усі документі "MDDeclaration", які надаються митниці для розмитнення товару, скануються та відправляються через вищевказану систему. В матеріалах справи наявна саме така відсканована копія сертифікату А 0724504 (а.с. 46), яка цілком придатна для прочитання всього тексту.

При цьому, відповідно до частини першої статті 45 МК у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Отже, митний орган повинен у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності поданих документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів звертатися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, щодо кожного окремого випадку, із запитом про проведення перевірки поданих декларантом документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Таким чином митний орган не вжив будь-яких заходів щодо перевірки сертифікату з перевезення, до якості сканованої копії якого в останнього були зауваження. При цьому, як зазначено судом вище, відсканована копія сертифікату А 0724504, яка наявна в матеріалах справи, цілком придатна для прочитання всього тексту. Більш того, призначення сертифікату полягає не в підтвердженні вартості товару, а в наданні преференцій та пільг щодо сплати митних зборів, тобто в цьому аспекті доводи відповідача в контексті спірних правовідносин взагалі позбавлені сенсу.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - необґрунтованим.

Так, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 500120/2019/010395 від 26.10.2019.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.

Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин, під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 року по справі №815/4945/17 зазначено: «Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Проаналізувавши надані до митного оформлення документи та підстави для коригування митної вартості, викладені у спірному рішенні, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів».

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі "TOB "Полімерконтейнер" проти України", будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати "справедливого балансу" між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 року по справі №815/1935/16 вказав: «Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», п.29.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.

Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500120/2019/000006/5 від 28.10.2019р.

Визнати противоправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500120/2019/00041 від 28.10.2019 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» судові витрати у розмірі 6468,53грн. (шість тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 53 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атаман і К" - адреса: 21034, м. Вінниця, вул. Максима Шимка, буд. 56, телефон: НОМЕР_1

Одеської митниці Держмитслужби - 65078, м.Одеса, вул. Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459, телефон (048) 734-28-00, факс: (048) 734-28-05, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.