Рішення № 91334377, 04.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5331/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.03.2020 за №2001-2042/Г-02/8-1500/20 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах, з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, з березня 2020 року.

Позов вмотивовано наступним.

04.03.2020 р. звернувся із заявою про призначення пенсії до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області.

Листом від 16.03.2020 за № 2001-2042/Г-02/8-1500/20 повідомлено про необхідність подання заяви до відділу обслуговування громадян сервісного центру.

01.06.2020 року за допомогою Порталу електронних послуг з використанням ЕЦП позивач звернувся до відділу обслуговування громадян у Кілійському районі Одеської області, додавши скан - копії документів.

09.06.2020 у своєму електронному кабінеті на сайті Порталу електронних послуг позивач побачив, що йому відмовлено у призначення пенсії. Співробітник усно по телефону повідомив, що у позивача відсутнє право на пенсію на пільгових умовах у зв`язку з не проведенням атестації робочих місць.

Вважаю відмову протиправною з огляду на наступне.

По перше, не проведення атестації робочих місць з вини роботодавця не впливає на призначення пільгової пенсії (постанова Великої палата Верховного суду по справі №520/15025/16-а від 19.02.2020).

По друге, до загального трудового стажу повинно бути зараховано навчання в середньому професійно-технічному училищі №23 в місті Кілія Одеської області та служба в Радянській Армії.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 25.06.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАСУ).

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі від 25.06.2020 року отримано представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 02.07.2020 р., що підтверджується розпискою про отримання нарочно копії судового рішення, ухвали.

30.07.2020 року за № 29620/20 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за підписом представника О. Щербини надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

04.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з заявою довільної форми, в якій просив призначити йому пенсію.

16.03.2020 року вказана заява була розглянута у порядку та строки, визначені ЗУ «Про звернення громадян», за результатами якої позивачу роз`яснено порядок звернення до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та умови за яких набувається право на призначення пільгової пенсії за списком №2.

01.06.2020 року Позивач звернувся з відповідною заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами).

Рішенням №155950007052 від 01.06.2020 року Головним управлінням відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю 30 років страхового стажу.

Згідно розрахунку стажу у позивача в наявності є лише страховий стаж у розмірі 29 років 05 місяців.

Приймаючи рішення про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління діяло згідно вимог чинного законодавства. Зазначаємо, що відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року мають чоловіки після досягнення 55 років, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджено КМУ, і за результатами атестації робочих місць, при стажі роботи не менше 27 років, з них 12 років 06 місяців на зазначених роботах, у позивача відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №2.

Вважаємо, позовні вимоги щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах необгрунтованим, незаконним та таким, що не підлягають задоволенню.

Також 30.07.2020 року за № 29658/20 на виконання ухвали від 08.07.2020 року надано належним чином завірені копії рішення про відмову у призначенні пенсії №155950006269 від 01.06.2020 року та документи, які стали підставою для прийняття рішення.

29.07.2020 року за вхід. № ЄС/425/20 засобами електронної пошти позивач надіслав відповідь на відзив, яка обґрунтована наступним.

По перше, відповідачем зазначено, що я звернувся із заявою про призначення пенсії у довільній формі.

Тоді як, згідно висновків апеляційного суду КАС у своїй постанові зазначив, що відповідно до п. 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, яка є додатком до вказаного порядку.

Проте, зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), які подаються саме при призначенні пенсії.

Отже відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій) Постанова (ВС/КАС по справі №748/696/17 від 27.11.2019)

По друге, з приводу відсутності пільгової довідки для призначення пенсії

«Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном».

Отже, пільгову довідку необхідно надавати у випадку відсутності записів у трудовій книжці.

31.08.2020 року за № 34126/20 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зокрема зазначено.

Відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року мають чоловіки після досягнення 55 років, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджено КМУ, і за результатами атестації робочих місць, при стажі роботи не менше 27 років, з них 12 років 06 місяців на зазначених роботах, у позивача відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №2. Тому, вважаємо, позовні вимоги щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах необгрунтованим, незаконним та таким, що не підлягають задоволенню.

Пільгова довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Позивачем не була надана. Отже, зарахувати наведені Позивачем період роботи до пільгового стажу не має законних підстав.

Управлінням всебічно і повно з`ясовані всі фактичні обставини справи. Документи про атестацію робочих місць, табелі обліку робочого часу, наряди на видачу спецодягу, наряди на виконання робіт, відомості щодо додаткових виплат за шкідливі умови праці тощо не надходили ані до відповідача, а ні до суду.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що страховий стаж позивач становить 29 роки 05 місяців, вказане також зазначено у рішенні № №155950007052 від 01.06.2020 року.

Крім того, право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.03.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою.

Листом від 16.03.2020 року за № 2001-2042/Г-02/8-1500/20 звернення розглянуто та повідомлено:

«…На Ваше звернення щодо пенсійного забезпечення повідомляємо.

Умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат встановлені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Згідно з ч. 2 ст. 114 Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах з 01.04.2018 по 31.03.2019 мають чоловіки після досягнення 55 років, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, при стажі роботи не менше 27 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, на підставі яких визначається право особи на цей вид пенсії. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що заява про призначення пенсії разом з документами, перелік яких визначений цим Порядком, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до відділу обслуговування громадян (сервісного центру).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з п. 1 розділу II Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, прийом громадян здійснюється протягом робочого часу органу Пенсійного фонду без поділу за територіальним (зональним, дільничним) принципом в межах території обслуговування відповідного органу Пенсійного фонду.

У зв`язку із зазначеним, із заявою та документами для призначення пенсії Ви маєте право звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) за Вашим вибором.

Також інформуємо, що особам, у яких наявний електронний цифровий підпис, надано можливість подання заяви про призначення пенсії через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України за технологією "Єдиний дотик". При цьому потрібно заповнити заяву в розділі "Щодо пенсійного забезпечення"…».

01.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) через відділ обслуговування громадян (сервісного центру), що підтверджується роздруківкою з порталу pfu.gov.ua. (а/с. 27-28):

Дата звернення: 01.06.2020 р. 15:27

Номер звернення: 170

Тип звернення: заява

Статус звернення: виконано

Джерело: портал

Орган ПФУ: управління ПФУ в Кілійському районі Одеської області

Тема: призначення пенсії

Результат обробки звернення:

Текст відповіді: відмовлено

Дата відповіді: 09.06.2020

Скановані копії приєднаних документів:

- паспорт ОСОБА_1 ;

- довідка про ІНН;

- трудові договори;

- трудова книжка;

- свідоцтво про страхування;

- свідоцтво про народження;

- заява про призначення;

- диплом про освіту;

- фото;

- військовий квиток;

- фото пенсіонера;

- підпис;

- заява на виготовлення ЕПП/ППП.

Рішенням 155950007052 від 01.06.2020 року Головним управлінням відмовлено у призначенні пенсії за віком:

«…У відповідності п.5 статті 45, Закону України. "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" N9 1058-ГУ (зі змінами 2148) документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня надходження приймає рішення про призначення або відмову в призначені пенсії.

Розглянувши заяву № 170 від 01.06.2020 р. щодо призначення пенсії за віком та надані документи: паспорт та ідентифікаційний код; трудова книжка НОМЕР_2 від 23.03.1982 р., диплом N8 НОМЕР_3 від 15.07.1981 р.; свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 26.12.1963р.; трудовий договір від 28.03,1980 року, трудовий договір від 27.02 1985 року довідка від 27.08.1996 року.; довідка від 05.08.1996року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . у відповідності до ст. 26 та п.5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1056-ІV (зі змінами) в призначені пенсії відмовлено.

У відповідності до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами 2148) право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років.

Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-1V (зі змінами ) право на призначення пенсії Ви набудете в 60 років, за умови наявності 30 років страхового стажу.

У разі незгоди з прийнятим рішенням воно може бути оскаржено до Пенсійного фонду України відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 12 10.2017 № 18-6 про Порядок розгляду скарг на рівнях органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення чи в судовому порядку відповідно до КАС України.»

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник, на думку позивача, щодо протиправності прийнятого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.03.2020 за №2001-2042/Г-02/8-1500/20 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і як наслідок зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, з березня 2020 року.

Позивач в поданому адміністративному позові просить

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.03.2020 за №2001-2042/Г-02/8-1500/20 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області призначити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, з березня 2020 року.

Суд звертає увагу, що підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутись до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Зміст - це суб`єктивні права, обов`язки, повноваження, відповідальність суб`єктів правовідносин, а також структура змісту - спосіб взаємозв`язку, що виникає на підставі суб`єктивних прав, обов`язків, повноважень, відповідальності.

Структура змісту правовідносин утворює не зв`язок її змістовних елементів (суб`єктивних прав, обов`язків, повноважень, відповідальності), а той правовий зв`язок, який виникає на їх підставі з приводу домагання чогось.

Це юридичне взаємне становище суб`єктів, яке визначає, формує їх поведінку через кореспондуючі один одному права і обов`язки заради задоволення їх інтересів.

Підставою виникнення спірних правовідносин на думку позивача, стало прийняття рішення від 16.03.2020 за №2001-2042/Г-02/8-1500/20 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Тоді як, з матеріалів справи вбачається що ГУ ПФУ в Одеській області прийнято лише одне рішення про відмову у призначенні пенсії №155950007052 від 01.06.2020, яке ОСОБА_1 не оскаржується.

В свою чергу про існування вказаного рішення, позивачу було відомо, оскільки ним додано до матеріалів справи роздруківку з Порталу УПФУ станом на 17.06.2020 року, з якої вбачається інформація про розгляд заяви №170 про призначення пенсії та її результат (а/с. 27-28).

Крім того, позивачем отриманий відзив до якого долучено належним чином засвідчену копію рішення №155950007052 від 01.06.2020 р., яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2 - 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає також законний інтерес.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі №522/3665/17 визначив, що законний інтерес має такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її");

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Відтак, Верховний Суд, з метою дотримання принципу юридичної визначеності, конкретизував складові «законного інтересу», які повинні мати місце, для розуміння як судом, так і суб`єктами звернення до суду, коли може мати місце порушення «законного інтересу».

Аналізуючи вказані складові, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення (2001-2042/Г-02/8-1500/20 від 16.03.2020) не порушує законного інтересу ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком.

При цьому, задоволення адміністративного позову і скасування спірного рішення жодним чином не змінює права ОСОБА_1 на призначення пенсії, так як не призводить а ні до виникнення права на призначення пенсії, а ні до можливості реалізації права шляхом звернення до ГУПФУ із заявою про призначення пенсії.

У спірних правовідносинах позивач не зазначив, яке благо він отримає зазначивши, що його реалізація була б можлива у разі скасування рішення.

Крім цього, відповідно до ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 року по справі №821/3514/15-а звернув увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин) та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Позивачем по справі заявлено вимогу про скасування рішення від 16.03.2020 за №2001-2042/Г-02/8-1500/20 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак, вказаним листом роз`яснено порядок звернення із заявою про призначення пенсії, що в подальшому і було зроблено позивачем.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», п.29.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язати вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_5

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса:65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.