Рішення № 91334141, 04.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 р. № 400/1817/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2017 № 694-13, від 21.05.2019 № 0067699-5106-1411,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 21.05.2019 Баштанським управлінням Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0067699-5106-1411;

визнати протиправним та скасувати прийняте 06.06.2017 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 694-13.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що належна йому на праві власності нежитлова будівля (корівник) використовується ним (як сільськогосподарським товаровиробником) безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, тому, в силу підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно.

У відзиві (арк. спр. 44-48) Управління вимоги позову заперечило, вказало, що позивач не здійснював підприємницьку діяльність, не отримував дохід від сільськогосподарського товаровиробництва, не звертався до контролюючого органу із заявою про застосування відповідної пільги. На думку відповідача, за таких обставин, ОСОБА_1 мав сплачувати податок.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Як встановлено судом, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (арк. спр. 49-51) наявні відомості про реєстрацію у березні 2009 року права позивача на нежитлову будівлю (корівник) площею 775,7 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог статті 266 Податкового кодексу України та з урахуванням рішень Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 08.07.2015 № 2, від 14.03.2017 № 6, від 19.12.2017 № 3 «Про встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території сіл Кашперо-Миколаївської сільської ради» (арк. спр. 54, 55, 56), податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2017 № 694-13 (надалі - Рішення 1, арк. спр. 8) Управління визначило суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік - 10 689,15 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2019 № 0067699-5106-1411 (надалі - Рішення 2, арк. спр. 7) Баштанське управління Управління визначило суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 з того ж податку на 2017 рік - 12 411,20 грн., за 2018 рік - 8 663,79 грн.

Правильність розрахунків вказаних сум позивач не заперечив.

Спір між сторонами виник з приводу того, чи є належна ОСОБА_1 будівля об`єктом оподаткування.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у 2016-2019 роках), база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Як вказано вище, Управління для обчислення бази оподаткування використало дані відповідного реєстру прав.

Пунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до контролюючого органу з документами на підтвердження права на користування пільгою із сплати податку.

За таких обставин, суд визнав, що:

а) у контролюючого органу були законні підстави для визначення позивачу сум податкового зобов`язання;

б) позивач не довів наявність обставин, за яких відповідач був зобов`язаний скасувати Рішення.

Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у 2016-2018 роках), не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

На думку позивача, він користувався пільгою, оскільки корівник є будівлею сільськогосподарського призначення.

Виходячи з тексту відзиву, Управління не ставить під сумнів те, що належний позивачу корівник є будівлею сільськогосподарського призначення. Проте, відповідач, як вказано вище, зазначив, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником.

До позову ОСОБА_1 додав копію складеного 21.10.2019 комісією у складі депутата Кашперо-Миколаївської сільської ради, мешканки с. Кашперо-Миколаївка «Акта обстеження нежилої будівлі - корівника», в якому зазначено, що «… дана будівля використовується для зберігання сільськогосподарської продукції: зерно, солома, сіно з часу придбання будівлі з 05.02.2009 року …» (арк. спр. 9).

Суд зазначив, що цей документ не відповідає вимогам до доказів, що встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, га яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд врахував, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що він є сільськогосподарським товаровиробником, тобто особою, яка займається сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування Рішень.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна