Рішення № 91334071, 04.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3751/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.02.2020 про перерахунок пенсії щодо зарахування до пільгового стажу період роботи з 05.02.1992 по 25.02.1996 на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» на посаді слюсаря-ремонтника.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахування пільгового стажу роботи по Списку № 1 - 16 років 0 місяців 24 дні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 11.07.1997 йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. 07.02.2020 позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії. Згідно з відповіддю відповідача ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні додаткового стажу та перерахунку пенсії. Позивач вважає, що йому протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи з 05.02.1992 по 25.02.1996 на посаді слюсаря-ремонтника на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря». Позивач зазначає, що трудовою книжкою підтверджено стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а інших доказів для підтвердження пільгового стажу непотрібно. Також вказує, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09.03.2004 встановлено факт відношення робочого місця слюсаря-ремонтника на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» в період з 05.02.1992 по 25.02.1996 до категорії з шкідливими, важкими умовами праці.

Ухвалою судді від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач 16.06.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивач із заявою встановленого зразка про зарахування до пільгового стажу період роботи з 05.02.1992 по 25.02.1996 на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» на посаді слюсаря-ремонтника не звертався. Відповідач вказує, що відповідь на звернення ОСОБА_1 не є рішенням про відмову у зарахуванні відповідного стажу й така носить інформативних характер, тому не може бути предметом оскарження щодо зарахування пільгового стажу. Відповідач наголосив також, що у записах трудової книжки та у довідці, виданій Харківським машинобудівним заводом «Світло шахтаря» за період роботи з 05.02.1992 по 25.11.1996, відсутні відомості щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. Тож на думку відповідача роботу із шкідливими і важкими умовами праці в період з 05.02.1992 по 25.11.1996 не підтверджено за результатами атестації робочих місць, тому в ГУПФ України у Львівській області відсутні правові підстави для зарахування даного періоду роботи позивача до пільгового стажу.

06.07.2020 представником позивача подано відповідь на відзив.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

На підставі положень ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 03.02.1997 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».

07.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу період роботи з 05.02.1992 по 25.02.1996 на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» на посаді слюсаря-ремонтника.

Листом від 28.02.2020 №1300-0208-8/9032 відповідач повідомив позивача, що відповідно до копії трудової книжки та представлених документів, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 45 років 3 місяці 9 днів, в тому числі 12 років 0 місяців 4 дні - стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, розмір пенсії ОСОБА_1 становить 4415,99 грн. Також заначено, що оскільки за період роботи з 05.02.1992 по 25.11.1996 на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» атестація не проводилась, тому відсутні правові підстави для зарахування цього періоду до пільгового стажу роботи.

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 у спірний період з 05.02.1992 по 25.11.1996 позивач працював на посаді слюсаря-ремонтника на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря».

У довідці, виданій Харківським машинобудівним заводом «Світло шахтаря» та акті від 11.06.1997, складеному працівником Жовтневого відділу соціального захисту населення м.Харкова, зазначено, що позивач з 01.08.1985 по 25.11.1196 працював на вказаному підприємстві, в тому числі в період з 05.02.1992 по 25.11.1996 на посаді слюсаря-ремонтника. Атестація робочих місць не проводилась у зв`язку з відсутністю коштів на це.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09.03.2004 у справі № 2-1205/2004 встановлено факт відношення робочого місця слюсаря-ремонтника на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» в період з 05.02.1992 по 25.02.1996 до категорії з шкідливими, важкими умовами праці.

Неврахування відповідачем спірного періоду роботи з 01.01.1992 по 25.11.1996 на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» вважає незаконним, що й стало підставою для звернення до суду.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі по тексту - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі по тексту - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з ст. 98 Закону №1788-ХІІ перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до заяви від 07.02.2020 позивач просив відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії та додатково врахувати період праці ОСОБА_1 з 05.02.1992 по 25.02.1996 на посаді слюсаря-ремонтника на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря», відповідно до рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09.03.2004 у справі № 2-1205/2004.

Як вже зазначалось, цим рішенням Червоноградський міський суд Львівської області встановив, що посада слюсаря-ремонтника, яку позивач займав на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» у період з 05.02.1996 по 25.11.1996, відноситься до категорії посад з шкідливими, важкими умовами праці.

Ця обставина не заперечується відповідачем.

Позиція відповідача щодо відсутності підстав для врахування цього періоду роботи при обрахунку пільгового стажу позивачу зводиться лише до того, що у спірний період на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» не проводилась атестація робочих місць.

З цього приводу суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та розроблених на виконання цієї постанови Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Отже, суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у врахуванні цього стажу при обрахунку пільгового стажу.

Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі 520/15025/16-а.

Тому, відсутність атестації робочого місця позивача у період з 05.02.1992 по 25.11.1996 не може бути підставою для відмови в зарахуванні цього періоду роботи до пільгового стажу.

Згідно із записами у трудовій книжці, позивача у період з 05.02.1992 по 25.11.1996 працював на посаді слюсаря-ремонтника на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря».

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідного запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у зв`язку з чим положення вказаного Порядку застосуванню у даному випадку не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу період роботи позивача з 05.02.1992 по 25.11.1996 на посаді слюсаря-ремонтника на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря», оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці. Підстав для перевірки такого запису судом не встановлено, оскільки обґрунтувань невідповідності записів відповідачем не наведено, а тому позов є таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову належними та допустимими доказами, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 122, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття рішення на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.02.2020 про перерахунок пенсії та зарахування до пільгового стажу період роботи з 05.02.1992 по 25.11.1996 на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» на посаді слюсаря-ремонтника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) з зарахуванням до пільгового стажу по Списку №1 періоду роботи з 05.02.1992 по 25.11.1996 на Харківському машинобудівному заводі «Світло шахтаря» на посаді слюсаря-ремонтника.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кузан Р.І.