Рішення № 91333988, 03.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4045/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) код ЄДРПОУ 43317547, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Шашкевича, 1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- скасувати постанову від 06.05.2020 ВП № 60486861 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою від 06.07.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 27.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки рішення суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010 повністю виконано позивачем 22.10.2019 та надано ОСОБА_1 відповідь на його заяву з урахуванням висновків суду.

10.08.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач не виконав рішення суду та не врахував висновків суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010, а тому відповідач правомірно виніс постанову про накладення штрафу.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014; визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області від 31.01.2019 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 18.04.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

16.10.2019 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №1.380.2019.001010 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду.

Позивач листом від 22.10.2019 №28176/03.29-16 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки його пенсія призначена після введення в дію Закону України №2262, а звернення особи із заявою про перерахунок пенсії у такому випадку не передбачено.

06.11.2019 відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження.

На адресу відповідача надійшла відповідь позивача від 19.12.2019 №35162/03.29-15 про те, що провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наказу МНС України від 25.04.2012 №719 та наказів ДСНС України від 23.04.2013 №183 та від 01.02.2014 №60 не вбачається можливим.

21.02.2020 відповідач скерував на адресу позивача вимогу державного виконавця, в якій вказано про зобов`язання виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду.

12.03.2020 на адресу відповідача надійшла відповідь позивача такого ж змісту, як відповідь від 19.12.2019 №35162/03.29-15.

У зв`язку з невиконанням вимог виконавчого документа, відповідач прийняв постанову про накладення штрафу від 06.05.2020 ВП № 60486861 у розмірі 5100,00 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як встановив суд 06.11.2019 відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №59260610 на виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 №1.380.2019.001010 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає, що вказане рішення є рішенням немайнового характеру, а тому його виконання регулюється, зокрема, розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").

Як встановив суд, позивач на виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 №1.380.2019.001010 надіслав на адресу відповідача лист від 19.12.2019 №35162/03.29-15, в якому вказав про те, що провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наказу МНС України від 25.04.2012 №719 та наказів ДСНС України від 23.04.2013 №183 та від 01.02.2014 №60 не вбачається можливим. Зазначив, що звернення особи із заявою про перерахунок пенсії не передбачено, оскільки пенсія позивача призначена після введення в дію Закону України №2262.

21.02.2020 відповідач скерував на адресу позивача вимогу, в якій вказав про обов`язок виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду.

12.03.2020 на адресу відповідача надійшла відповідь позивача такого ж змісту, як відповідь від 19.12.2019 №35162/03.29-15.

Суд зазначає, що спірним у справі є врахування позивачем при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 висновків суду, викладених у рішенні від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010.

Суд встановив, що у вказаному рішенні суд не взяв до уваги посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на те, що повідомлення з Пенсійного фонду України, щодо змін у грошовому забезпеченні з числа військовослужбовців ДСНС на підставі наказу МНС України від 25.04.2012 року № 719, та наказів ДСНС України від 23.04.2013 № 183 та від 01.02.2014 № 60 в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходило, а тому підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає. Крім цього, суд звернув увагу на те, що неналежна взаємодія державних органів при виконанні покладених них повноважень не може ставитись в провину особі, у спірному випадку ОСОБА_1 , оскільки всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Таким чином, суд вважає, що позивач не врахував вказаних висновків суду, а тому відповідач дійшов обґрунтованого висновку про невиконання рішення суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010.

Суд зауважує, що позивач не навів жодних обставин, які б свідчили про поважність причин невиконання рішення суду.

З огляду на викладене, на думку суду, у відповідача були наявні підстави для винесення постанови про накладення на позивача (боржника у виконавчому провадженні) штрафу на невиконання без поважних причин рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що постанова про накладення штрафу від 06.05.2020 ВП № 60486861 прийнята у відповідності та на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», спрямована на забезпечення ефективного права особи на доступ до правосуддя та відповідає засадам виконавчого провадження.

Таким чином, постанова про накладення штрафу від 06.05.2020 ВП № 60486861 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому є правомірною.

Вказаний висновок суду свідчить про відсутність підстав для скасування постанови про накладення штрафу від 06.05.2020 ВП № 60486861.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 3 вересня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик