Рішення № 91333249, 04.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року Справа № 160/6734/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» (вул. Заводська, 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 00130820) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0039135530 від 02.06.2020 року, винесене на підставі Акту № 24385/04-36-55-30/00130820 від 30.04.2020 року «Про результати камеральної перевірки АТ «Дніпровська ТЕЦ з питань порушення термінів сплати (перерахування) рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що камеральну перевірку здійснено з порушенням строків, визначених ст. 76 ПК України, з використанням документів, які не є податковими деклараціями в розумінні п. 75.1 ст. 75. ПК України. Рентна плата за воду за період ІІІ квартал 2018 року по ІІІ квартал 2019 року сплачено з дотриманням граничних строків. Крім того, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6734/20 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, в якому наполягав на тому, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Згідно з п. 102,3 ст. 102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків. Відповідно до ухвали № 904/10198/15 від 17.12.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій. 19.12.2019 року проведено припинення мораторію. Затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі про банкрутство № 904/10198/15 від 13.11.2018 року. Тобто, контролюючий орган мав законні підстави нараховувати штрафні санкції за спірний період. Даними, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах підтверджено порушення строків сплати екологічного податку за І квартал 2015 року та рентній платі за спеціальне використання води.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатом камеральної перевірки АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» з питання порушення терміну сплати рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку складено акт від 30.04.2020 № 24385/04-36-55-30/00130820, у якому встановлено порушенням вимог, визначених п. 57.1, 57.3 ст. 57, ст. 257 та п. 250,2 ст. 250 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2020 року № 0039135530, яким за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 33977,37 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 6 795,46 грн за платежем – рентна плата за спеціальне використання води.

Не погодившись із податковим-повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, доводи позивача щодо відсутності у контролюючого органу повноважень під час камеральної перевірки дослідження своєчасності сплати податків, спростовуються нормою пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, якою передбачено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

При цьому, жодного доводу стосовно того, що податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0009321504 від 31.07.2015 та податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0011331504 від 18.09.2015 не набули статусу узгодженого податкового боргу, позивачем суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем проведено перевірку на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, перевірено лише сплату узгодженої суми податкового боргу, відповідач, перевіряючи під час проведення камеральної перевірки своєчасність сплати рентної плати за спеціальне використання води, діяв у відповідності до приписів Податкового кодексу України.

Щодо строків проведення перевірки, суд зазначає таке.

Приписами п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, п. 102.3 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Так, судом встановлено, сторонами не заперечується, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 року у справі № 904/10198/15 порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 року у справі № 904/10198/15 закрито провадження у справі № 904/10198/15 про банкрутство Акціонерного товариства «Дніпровська Теплоелектроцентраль» та скасовано мораторій, введений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.15 р.

Камеральну перевірку проведено щодо своєчасності сплати податкових зобов`язань з рентної плати за:

Декларацією рентної плати за ІІ квартал 2018 року;

Декларацією рентної плати за ІV квартал 2018 року;

Декларацією рентної плати з-а І квартал 2019 року;

Декларацією рентної плати за І квартал 2015 року;

Уточненою декларацією рентної плати за І півріччя 2015 року;

Податковим повідомленням-рішенням № 0009321504 від 31.07.2015 року;

Декларацією рентної плати за І півріччя 2015 року;

Податковим повідомленням-рішенням № 0011331504 від 18.09.2015 року;

Декларацією рентної плати за ІІІ квартал 2015 року;

Декларацією рентної плати за І квартал 2019 року;

Декларацією рентної плати за ІІІ квартал 2019 року.

Таким чином, порушення строків проведення відповідної перевірки судом не встановлено.

Щодо доводів позивача про підтвердження своєчасного факту сплати узгодженої суми податкового боргу, що підтверджено платіжними дорученнями, суд зазначає таке.

Платіжне доручення № 3301 від 18.11.2019 року не містить періоду, за який проведено оплату рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 45 893,09 грн., тому вказаний доказ не є належним та таким, що підтверджує доводи поводи позовної заяви.

Щодо інших оплат, суд зазначає, що за нормами п. 87.9 ст. 87 Податкового боргу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Наведені позивачем постанови Верховного Суду для застосування відповідної практики, судом не можуть бути враховані, оскільки предмети спору у вказаних рішеннях відрізняються від предмету спору у справі № 160/6734/20.

З урахуванням зазначеного, на підставі досліджених доказів в їх сукупності, системного аналізу норм законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна