Рішення № 91333173, 04.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року Справа № 160/5246/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку письмового провадження в м.Дніпрі адміністративну справу №160/5246/20 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Новомосковськ, вул. Шевченка, буд. 7; код ЄДРПОУ 04052324) про визнання протиправними та скасування розпорядження і наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 17.03.2020 р. №13-к «Про внесення змін до розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 23 грудня 2019 року №137-к «Про внесення змін до розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 жовтня 2019 року №104-к «Про внесення змін до розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 24.06.2019 №63-к»;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Новомосковської районної державної адміністрації від 16.04.2020 р. №Н-25 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Новомосковську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань цивільного захисту райдержадміністрації, з якої позивач був звільнений 17 квітня 2020 р.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у період з 29.04.2016 р. по 17.04.2020 р. проходив державну служби на посаді керівника структурного підрозділу категорії «Б» у Новомосковській районній державній адміністрації. 19.03.2020 р. позивач отримав направлене засобами поштового зв`язку повідомлення про вивільнення із посади, а 17.04.2020 р. на підставі розпорядження №13-к наказом №Н-25 від 16.04.2020 р. був звільнений з роботи згідно з п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» і п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із скороченням штату працівників й неможливістю подальшого працевлаштування. ОСОБА_1 вважає власне звільнення передчасним та необґрунтованим. Позивач звертає увагу суду не те, що є учасником бойових дій та інвалідом війни 2 групи, тому, як наслідок, має пільги встановлені п. 13 ст. 12 і п. 14 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», до яких серед іншого належить й переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації. Також у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що у ч. 7 ст. 5 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено заборону об`єднання мобілізаційних підрозділів органів державної влади, інших державних органів з іншими структурними підрозділами цих органів та сумісництво працівників з питань мобілізаційної роботи, а також покладання на них функцій, які не пов`язані з розв`язанням поточних проблем мобілізаційної підготовки. При цьому, позивач зауважує, функції та обов`язки структурних підрозділів сектору з питань цивільного захисту та мобілізаційних підрозділів (працівників з питань мобілізаційної роботи) райдержадміністрацій носять різний характер, у зв`язку з чим відповідач за розпорядженням №13-к, на думку позивача, незаконно, в порушенням вимог ч. 5 ст. 7 Закону №3543-ХІІ передав функції завідуючого сектора з питань цивільного захисту шляхом сумісництва головному спеціалісту з питань мобілізаційної роботи, та ліквідовано з перевищенням повноважень передбачений та обов`язковий сектор з питань цивільного захисту, як структурний підрозділ райдержадміністрації згідно постанови Кабінету Міністрів України №606 від 28.04.2012 р.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/5246/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Позовна заява ОСОБА_1 була подана з порушенням вимог ст. 160 і не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 р. була залишена без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви.

05 червня 2020 р. на виконання ухвали суду від 15 травня 2020 р., позивач виправив вказані недоліки позовної заяви, надавши до суду належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи та заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав.

За результатами розгляду даної заяви суд ухвалою від 09 червня 2020 р. визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та ухвалив поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/5246/20.

Також ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5246/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

07 липня 2020 р. та 08 липня 2020 р. до суду надійшли направлені засобами електронного та поштового зв`язку ідентичні за своїм змістом відзиви на позовну заяву, в яких Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (далі - Новомосковська РДА, райдержадміністрація, відповідач) заперечила проти задоволення заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог. Так, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 за розпорядженням голови Новомосковської РДА №95-К від 29.04.2016 р. прийнято на посаду завідувача сектору взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи райдержадміністрації з 29.04.2016 р. й у подальшому згідно наказу керівника апарату №Н-77 від 23.07.2018 р. на посаду головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації увільнивши його з посади старшого інспектора сектору взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи райдержадміністрації призначено ОСОБА_2 . Відповідач зауважує, що ОСОБА_1 посилається лише на формальні норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», обґрунтовуючи тим, що розпорядження прийняте з начебто перевищенням повноважень, в той час як позивач на вказаній посаді виконував функції з питань мобілізаційної роботи починаючи з моменту його призначення та до призначення іншої посадової особи більше двох років та жодних заперечень і пропозицій з його боку не надходило. Твердження позивача стосовно передачі функцій шляхом сумісництва головному спеціалісту з питань мобілізаційної роботи відповідач вважає є недоречним та необґрунтованим, оскільки виконання відповідних функцій головним спеціалістом ОСОБА_2 є основною роботою згідно посадових інструкції та норм чинного законодавства, а покладання таких обов`язків було пов`язане зі зміною істотний умов праці державної служби, які відбулись у райдержадміністрації після затвердження нової структури від 17.03.2020 р., про що зазначена особа була повідомлена за 30 днів у письмовому виді. Також відповідач звертає увагу суду на те, що 31.12.2019 р. у зв`язку із скорочення штату та чисельності працівників та згідно наказу керівника апарату Новомосковської РДА №Н-191 від 31.12.2019 р. позивача було переведено на посаду завідувача сектору з питань цивільного захисту райдержадміністрації, на якій він працював до звільнення. Відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що виникла виробнича необхідність та з метою оптимізації структури, штату та чисельності працівників райдержадміністрації виникло питання щодо зміни структури райдержадміністрації, однак у цьому випадку виникла також необхідність скорочення посади старшого інспектора сектору цивільного захисту райдержадміністрації, яку обіймала особа, що перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_3 та згодом згідно наказу №Н-193 від 31.12.2019 р. була переведена на посаду старшого інспектора сектору з питань цивільного захисту райдержадміністрації, оскільки вивільнення таких працівників у відповідності до ст. 40 КЗпПУ з ініціативи роботодавця у зв`язку зі скороченням чисельності працівників заборонено, ОСОБА_3 02.03.2020 р. повідомлено засобами телефонного зв`язку про заплановане вивільнення та 16.03.2020 р. від ОСОБА_3 надійшли заява про переривання відпустки з наданням дозволу на допуску до роботи з 08.04.2020 р. та заява про те, що вона дає згоду на переведення її на посаду провідного інспектора райдержадміністрації, за результатами розгляду яких у структуру було введено посаду провідного інспектора та на підставі вказаних заяв керівником апарату райдержадміністрації видано наказ №Н-16 від 18.03.2020 р. про переведення вказаної особи на посаду провідного інспектора райдержадміністрації з 18.03.2020 р. та у подальшому згідно наказу керівника апарату райдержадміністрації №Н-23 від 30.03.2020 р. ОСОБА_3 допущено до роботи з 08.04.2020 р., у зв`язку з перериванням відпустки. Як стверджує відповідач, з огляду на вищезазначені обставини, після затвердження нової структури та штатного розпису вакантні посади в Новомосковській РДА на той час були відсутні, що унеможливлювало запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу з урахуванням рівня його кваліфікації, спеціалізації та його професійних навичок, у зв`язку з чим позивача було завчасно попереджено про наступне вивільнення та перед звільненням позивачу проведено усі виплати у відповідності до чинного законодавства.

21 липня 2020 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 зазначив, що головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження №Р-557/0/3-19 від 08.10.2019 р. та пізніш № Р-654/0/3-19 від 21.11.2019 р., якими було внесено зміни до розпорядження голови облдержадміністрації «Про структуру обласної державної адміністрації» №Р-830/0/3-12 від 08.11.2012 р. згідно з додатком. У додатку 16 до вказаних розпоряджень визначено граничну чисельність працівників, в тому числі й Новомосковської районної державної адміністрації, в кількості 69 осіб (включаючи апарат райдержадміністрації -15 осіб), тобто, як стверджує позивач, у жовтні та листопаді 2019 року визначена гранична чисельність працівників не змінювалась. 23.12.2019 р. головою Новомосковської районної державної адміністрації видано розпорядження №137-к, пунктом 20 якого реорганізовано сектор взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи у сектор з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області скоротивши посади «завідувача сектора» у кількості 1 штатної одиниці та «старшого інспектора» у кількості 1,5 штатної одиниці та введено у сектор з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області посади «завідувач сектора» у кількості 1 штатної одиниці та «старший інспектор» у кількості 1 штатної одиниці. Отже, граничну чисельність працівників залишено без змін, а позивача з 01.01.2020 р. відповідно до розпорядження №104-к за наказом керівника апарату Новомосковської РДА №Н-191 від 31.12.2019 р. переведено на посаду завідувача сектора з питань цивільного захисту райдержадміністрації. Водночас, позивач вважає, що головою Новомосковської РДА було безпідставно та в порушення норм законодавством прийнято розпорядження №13-к від 17.03.2020 р., яким внесені зміни до розпорядження №104-к та зменшено чисельність працівників Новомосковської РДА на 1 одиницю, замінено у пункті 11 розпорядження слова «головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи» на слова «головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи», а також ліквідовано сектор з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області скоротивши посади «завідуючий сектора» та «старший інспектор» у кількості 2 штатних одиниць та введено у структуру Новомосковської РДА посаду «провідний інспектор» у кількості 1 штатної одиниці, внаслідок чого позивача було звільнено. ОСОБА_1 стверджує, що розпорядження №13-к видано з єдиною метою - позбутися принципового працівника та здійснено з грубим порушенням чинного законодавства України, а саме: п. 5 ст. 42 КЗпПУ, п. 13 ст. 12, п. 14 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо встановлення гарантій учасникам бойових дій та інвалідам війни. Також позивач зазначає, що неодноразово звертався до керівництва Новомосковської РДА із службовими записками щодо питання усунення порушень з боку райдержадміністрації та пропозиції щодо оптимізації роботи.

27 липня 2020 р. до суду надійшли від Новомосковської РДА заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що на подані позивачем службові записки останньому були надані обґрунтовані роз`яснення, а на службових записках від 19.12.2019 р., від 16.03.2020 р., від 30.03.2020 р. взагалі відсутні відомості щодо їх надходження до відповідача. Додатково відповідач наголосив, що ОСОБА_1 просить поновити його на посаді завідувача сектору з питань цивільного захисту Новомосковської РДА та не зважає на те, що на даний час структурний підрозділ із такою посадою є ліквідованим за розпорядженням Новомосковської РДА від 17.03.2020 р. Окремо відповідач підкреслив, що підставою для скорочення чисельності та штату працівників Новомосковської РДА була виробнича необхідність та оптимізація структури працівників, про що ОСОБА_1 було повідомлено завчасно з дотриманням вимог ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу». При цьому, відповідач наголосив, що із позивачем були проведені усі виплати, які гарантовані працівникам при скороченні у відповідності до ч. 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу» та ч. 1 ст. 83 Кодексу законів про працю України, що затверджуються наказом про звільнення. Відповідач зауважує, що у зв`язку з ліквідацією сектору цивільного захисту Новомосковської РДА, в якому працював позивач на посаді завідуючого та з урахуванням відсутності на той час вакантних робочих місць - питання щодо переважного права на залишення позивача на роботі не розглядалось. З огляду на викладене, відповідач стверджує, що Новомосковською РДА було чітко дотримано процедуру звільнення ОСОБА_1 .

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 29.04.2016 р. по 17.04.2020 р. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) працював у Новомосковській РДА.

У відповідності до посвідчень серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій та для ветеранів війни-інвалідів війни.

За даними трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 :

- 29.04.2020 р. позивач був прийнятий на роботу до Новомосковської РДА та призначений на посаду завідувача сектору взаємодій з правоохоронними органами, цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи Новомосковської райдержадміністрації згідно розпорядження №95-к від 29.04.2016 р.;

- 01.01.2020 р. позивач був переведений на посаду завідувача сектору з питань цивільного захисту райдержадміністрації згідно наказу №Н-191 від 31.12.2019 р.;

- 17.04.2020 р. позивача звільнено з посади у зв`язку із скороченням штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпПУ згідно наказу №Н-25 від 16.04.2020 р.

Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації №Р-557/0/3-19 від 08.10.2019 р. внесено зміни до розпорядження голови облдержадміністрації «Про структуру обласної державної адміністрації» №Р-830/0/3-12 від 08.11.2012 р. згідно з додатком, в якому, зокрема, граничну чисельність працівників Новомосковської РДА у загальній кількості 69 осіб (в т.ч. в апараті райдержадміністрації у кількості 15 осіб).

23 грудня 2019 р. з метою оптимізації структури та граничної штатної чисельності працівників апарату та структурних підрозділів Новомосковської РДА з 01.01.2020 р., зважаючи на постанови Кабінету Міністрів України за №179 від 12.03.2005 р. і за №91 від 24.03.2014 р. та розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації за №Р-830/0/3-12 від 08.11.2012 р. (зокрема, зі змінами, внесеними згідно розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації за №Р-557/0/3-19 від 08.10.2019 р.), головою Новомосковської РДА прийнято розпорядження «Про внесення змін до розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 22 жовтня 2019 року №104-к «Про внесення змін до розпорядження Новомосковської райдержадміністрації від 24.06.2019 №63-к» за №137-к (далі - розпорядження №137-к), яким затверджено нову структуру Новомосковської РДА.

Згідно розпорядження №137-к, зокрема, виведено з апарату райдержадміністрації одну штатну одиницю за посадою «головний спеціаліст з питань мобілізаційної роботи» та введено окрему штатну одиницю у структурі Новомосковської РДА за посадою «головний спеціаліст з питань мобілізаційної роботи».

Крім того, у відповідності до розпорядження №137-к, зокрема, реорганізовано сектор взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи зі скороченням посад «завідувач сектору» (1 штатна одиниця) і «старший інспектор» (1,5 штатних одиниці) у сектор з питань цивільного захисту із введенням посад «завідувач сектору» (1 штатна одиниця) і «старший інспектор» (1 штатна одиниця).

З огляду на вищевикладені зміни у структурі Новомосковської РДА та згідно заяви особистої заяви позивача від 23.12.2019 р. за наказом керівника апарату Новомосковської РДА №Н-191 від 31.12.2019 р. ОСОБА_1 з посади «завідувач сектору взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи райдержадміністрації» з 01.01.2020 р. переведено на посаду «завідувач сектору з питань цивільного захисту райдержадміністрації».

17 березня 2020 р. головою Новомосковської РДА винесено розпорядження «Про внесення змін до розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 23 грудня 2019 року №137-к «Про внесення змін до розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 жовтня 2019 року №104-к «Про внесення змін до розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 24.06.2019 №63-к» за №13-к від 17.03.2020 р. (далі - розпорядження №13-к), яким внесено зміни до розпорядження №137-к від 23.12.2019 р., а саме:

- у пункті 11 розпорядження слова «головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи» замінити на слова «головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи».

- пункт 20 розпорядження викладено у такій редакції: «20. Ліквідувати сектор з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації, скоротивши посади: завідувача сектора у кількості 1 штатної одиниці; старшого інспектора у кількості 1 штатної одиниці. Ввести у структуру Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області посаду: провідного інспектора у кількості 1 штатної одиниці.»;

- викласти у новій редакції структуру Новомосковської РДА (додаток до розпорядження №13-к).

У відповідності до додатку до розпорядження №13-к у Новомосковській РДА затверджено наступну структуру:

а) апарат райдержадміністрації (загальна кількість працівників апарату - 15 штатних одиниць), що складається із наступних структурних підрозділів та окремих штатних одиниць:

- керівництво (у даному підрозділі обліковується 4 штатні одиниці за посадами: керівник райдержадміністрації, перший заступник голови райдержадміністрації, заступник голови райдержадміністрації, керівник апарату райдержадміністрації);

- сектор по роботі зі зверненнями громадян, контролю та діловодства (у даному підрозділі обліковується 2 штатні одиниці за посадами: завідувач; головний спеціаліст);

- сектор планування видатків бюджету та фінансового забезпечення (у даному підрозділі обліковується 2 штатні одиниці за посадами: завідувач-головний бухгалтер; головний спеціаліст);

- відділ ведення Державного реєстру виборців (у даному підрозділі обліковується 3 штатні одиниці за посадами: начальник; головний спеціаліст; спеціаліст);

- окрема штатна одиниця в апараті РДА за посадою «головний спеціаліст з питань правового забезпечення»;

- окрема штатна одиниця в апараті РДА за посадою «головний спеціаліст з питань персоналу»;

- окрема штатна одиниця в апараті РДА за посадою «головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції»;

- окрема штатна одиниця в апараті РДА за посадою «головний спеціаліст з питань організаційної роботи та доступу до публічної інформації»;

б) управління, відділи, сектори райдержадміністрації (загальна кількість працівників - 68 штатних одиниць), а саме:

- фінансове управління, в якому обліковується 5 штатних одиниць за посадами: начальник управління; заступник управління; головний спеціаліст; головний спеціаліст-головний бухгалтер;

- управління соціального захисту населення, в якому обліковується 24 штатні одиниці;

- служба у справах дітей, в якій обліковується 3 штатні одиниці за посадами: начальник; головний спеціаліст з питань профілактики бездоглядності та безпритульності; головний спеціаліст з питань опіки, піклування, усиновлення та фінансів;

- відділ культури, туризму, національностей та релігій, в якому обліковується 1 штатна одиниця;

- окрема штатна одиниця за посадою «головний спеціаліст з питань молоді, спорту і охорони здоров`ю»;

- відділ освіти, в якому обліковується 1 штатна одиниця;

- відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля, економічного та агропромислового розвитку, в якому обліковується 6 штатних одиниць за посадами: начальник відділу; заступник начальника; головний спеціаліст-головний архітектор Новомосковського району; завідувач сектору з питань агропромислового розвитку; головний спеціаліст;

- окрема штатна одиниця за посадою «головний спеціаліст з питань взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи»;

- окрема штатна одиниця за посадою «провідний інспектор»;

- окрема штатна одиниця за посадою «водій легкового автомобіля»;

- відділ з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно, в якому обліковується 7 штатних одиниць за посадами: начальник (1 особа); адміністратор (3 особи); головний спеціаліст (3 особи);

- архівний відділ, в якому обліковується 2 штатні одиниці за посадами: начальник відділу; головний спеціаліст.

Згідно змісту повідомлення про вивільнення, складеному щодо завідувача сектору з питань цивільного захисту райдержадміністрації ОСОБА_1 , що у зв`язку з скороченням штату, відповідно до розпорядження голови Новомосковської РДА №13-к від 17.03.2020 р. останнього повідомлено про майбутнє звільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпПУ (п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»), яке відбудеться 17.04.2020 р. та зазначено, що звільнення обумовлено неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку з її відсутністю.

Згідно запису у повідомленні про вивільнення позивач зазначив, що ознайомився із ним 19.03.2020 р.

Водночас, судом встановлено, що у період з 16.03.2020 р. по 27.03.2020 р. позивач перебував на лікарняному, на підтвердження чого ОСОБА_1 надав до суду копію листка непрацездатності серії АДЮ №114435 від 16.03.2020 р.

З огляду на перебування позивача на лікарняному, 17.03.2020 р. відповідач направив останньому повідомлення про вивільнення засобами поштового зв`язку (штрих код поштового відправлення - 5120601770826), яке згідно даних веб-сайту АТ «Укрпошта» та наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано ОСОБА_1 19.03.2020 р.

16 квітня 2020 р. керівником апарату райдержадміністрації, керуючись Законом України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 17, ч. 4 ст. 87 Закону України «Про держану службу», п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та розпорядженням голови Новомосковської РДА №13-к від 17.03.2020 р., було винесено наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » за №Н-25 від 16.04.2020 р.

За змістом даного наказу завідувача сектору з питань цивільного захисту райдержадміністрації ОСОБА_1 наказано звільнити 17.04.2020 р., у зв`язку із скороченням штату працівників та неможливістю подальшого працевлаштування.

17 квітня 2020 р. фахівцями Новомосковської РДА складено Акт «Передачі справ, документів і майна сектору з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, у зв`язку з ліквідацією структурного підрозділу Новомосковської райдержадміністрації», згідно з яким з огляду на розпорядження голови Новомосковської РДА №104-к від 22.10.2019 р. (у редакції розпорядження №13-к) та зважаючи на ліквідацію сектору з питань цивільного захисту Новомосковської РДА із скороченням посад «завідувач сектору» і «старший інспектор» у загальній кількості 2 штатні одиниці й на виконання розпорядження голови Новомосковської РДА «Про створення Комісії з питань передачі справ і майна завідувачем сектору з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області» №17-к від 30.03.2020 р. протягом 15.04.2020 р.-17.04.2020 р. завідувачем сектору з питань цивільного захисту Новомосковської РДА ОСОБА_1. здійснено прийом-передач справ, документів і довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна головному спеціалісту з питань мобілізаційної роботи ОСОБА_2 , а останнім прийнято справи, документи і довірене у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майно.

Не погодившись із власним звільнення та з метою захисту власних порушених прав, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стосовно питання правомірності оскаржуваного розпорядження голови Новомосковської РДА №13-к від 17.03.2020 р. слід зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 118 Конституції України - виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації» №586-XIV від 09 квітня 1999 р. (далі - Закон №586) (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), статтею 1 якого встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Статтею 5 Закону №586 визначено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ст. 6 Закону №586).

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень (ст. 7 Закону №586).

У відповідності до ст. 13 Закону №586, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв`язку; науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей; використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; зовнішньоекономічної діяльності; оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Згідно із приписами статті 27 Закону №586, місцева державна адміністрація: забезпечує виконання законодавства про військовий обов`язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями; здійснює заходи, пов`язані з мобілізаційною підготовкою, цивільним захистом на відповідній території; забезпечує виконання законодавства про пільги, встановлені для ветеранів війни та прирівняних до них осіб, військовослужбовців, звільнених з військової служби, а також про пільги і допомогу сім`ям військовослужбовців строкової служби; сприяє підготовці молоді до військової служби, проведенню призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу; вживає заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій врегульовано статтею 39 Закону №586, в якій визначено, що голови місцевих державних адміністрацій, зокрема: очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень; призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону; призначають на посади та звільняють з посад керівників апаратів місцевих державних адміністрацій; затверджують положення про апарат місцевої державної адміністрації та положення про її структурні підрозділи тощо.

У разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації(ч. 3 ст. 39 Закону №586).

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку (абз. 3 ст. 43 Закону №586).

У відповідності до положень статей 44 і 47 Закону №586, для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень місцевої державної адміністрації, подання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату.

Фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників і витрати на утримання місцевих державних адміністрацій та їх апаратів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій» за №606 від 18.04.2012 р. (далі - постанова №606) затверджено рекомендаційні переліки структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій згідно з додатками 1 і 2.

Пунктом 4 постанови №606 передбачено, що структура апарату місцевої державної адміністрації та статус його структурних підрозділів визначаються головою обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації з урахуванням вимог частини першої статті 44 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та інших нормативно-правових актів щодо утворення апарату для правового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, проведення кадрової роботи, здійснення документообігу та контролю, розгляду звернень громадян, роботи патронатної служби, забезпечення мобілізаційної роботи, запобігання та виявлення корупції, доступу до публічної інформації, адміністрування (ведення) Державного реєстру виборців, забезпечення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації тощо.

Додатком 2 до постанови №606 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №923 від 03 листопада 2019 р.) визначено Рекомендаційний перелік структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, який передбачає створення таких структурних підрозділів:

1. архівний (крім районної у м. Києві держадміністрації); житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля; культури, молоді та спорту; освіти; соціального захисту населення; фінансів; з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації; з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами.

2. Служба у справах дітей.

У примітках до вказаного додатку зазначено, що вид структурних підрозділів (управління, відділ, сектор) та їх статус як юридичних осіб публічного права визначається головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації залежно від ступеня складності завдань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» №179 від 12 березня 2005 р. (далі - постанова №179)

За приписами п. 3-1 постанови №179 - у складі місцевих державних адміністрацій утворюються такі структурні підрозділи (якщо інше не передбачено законодавчими актами):

департамент - структурний підрозділ обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (крім їх апаратів), що утворюється для виконання основних завдань високого ступеня складності (багатогалузевість, багатофункціональність), координації роботи, пов`язаної з виконанням таких завдань, за умови, що в його складі буде не менш як два управління;

управління - структурний підрозділ місцевої державної адміністрації одногалузевого або однофункціонального спрямування, до складу якого входить не менш як два самостійних відділи;

відділ - структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності місцевої державної адміністрації з штатною чисельністю не менше ніж п`ять одиниць в обласній державній адміністрації та не менше ніж три одиниці у районній державній адміністрації;

сектор - структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності місцевої державної адміністрації, функції якого неможливо поєднати з функціями інших структурних підрозділів, з штатною чисельністю не менше ніж дві одиниці.

У складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в районах та містах обласного значення можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відділи з штатною чисельністю не менш як 3 одиниці та сектори з штатною чисельністю не менш як 2 одиниці (п. 4 постанови №179).

В разі недоцільності утворення у складі апарату місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, зазначених у пункті 3-1 цієї постанови, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади підрозділів, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів (п. 2 постанови №179).

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 р. (далі - Закон № 3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

У статті 1 Закону №3543 визначено, що мобілізаційний план - це сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, системи забезпечення життєдіяльності населення на функціонування в умовах особливого періоду; мобілізаційні завдання (замовлення) - окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності до статті 5 Закону №3543, організація здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації і контроль за здійсненням цих заходів в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які мають мобілізаційні завдання (замовлення), покладаються на їх мобілізаційні підрозділи або призначених працівників з питань мобілізаційної роботи.

Мобілізаційні підрозділи (працівники з питань мобілізаційної роботи) є складовою частиною системи управління мобілізаційною підготовкою.

Структура і штати мобілізаційних підрозділів центральних і місцевих органів виконавчої влади визначаються з урахуванням характеру та обсягу мобілізаційної роботи керівником відповідного органу виконавчої влади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Мобілізаційні підрозділи та працівники з питань мобілізаційної роботи підпорядковуються безпосередньо керівникам відповідних органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Забороняється об`єднання мобілізаційних підрозділів органів державної влади, інших державних органів з іншими структурними підрозділами цих органів та сумісництво працівників з питань мобілізаційної роботи, а також покладання на них функцій, які не пов`язані з розв`язанням поточних проблем мобілізаційної підготовки.

Порядок утворення, функції, права та обов`язки мобілізаційних підрозділів органів державної влади, інших державних органів, а також функції, права та обов`язки працівників з питань мобілізаційної роботи визначаються відповідно до цього Закону в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №587 від 27 квітня 2006 р., відповідно до статті 5 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» затверджено Типове положення про мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу (далі - Положення №587).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №587 від 27 квітня 2006 р. встановлено, що в органі державної влади, у тому числі в урядовому органі державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади, а також в іншому державному органі (далі - державний орган), мобілізаційний підрозділ утворюється, якщо орган має мобілізаційне завдання (замовлення) або якщо цього вимагає характер та обсяг мобілізаційної роботи. В іншому разі у зазначених органах призначається окремий працівник з питань мобілізаційної роботи.

Згідно із п.п. 1, 4 Положення №587, мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу (далі - мобілізаційний підрозділ) є самостійним структурним підрозділом у складі апарату такого органу, який утворюється керівником цього органу та підпорядковується йому безпосередньо.

Основними завданнями мобілізаційного підрозділу є організація заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації і контроль за їх здійсненням у відповідній сфері управління, галузі національної економіки чи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Приписами статті 10 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що ланки територіальних підсистем створюються, зокрема, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями - у районах, районах у містах Києві та Севастополі.

Положення про ланку територіальної підсистеми затверджується органом, що її створив.

Безпосереднє керівництво територіальною підсистемою, її ланкою покладається на посадову особу, яка очолює орган, що створив таку підсистему, ланку.

Статтею 19 Кодексу цивільного захисту України встановлено перелік повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту, зокрема забезпечення виконання завдань створеними ними територіальними підсистемами та їх ланками.

Постановою Кабінету Міністрів України №11 від 09.01.2014 р. затверджено Положення про єдину державну систему цивільного захисту (далі - Положення №11).

Постійно діючими органами управління цивільного захисту, до повноважень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту, на підставі п. 10 Положення №11 на місцевому рівні, зокрема, є районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного і районного значення) рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, виконавчі органи селищних та сільських рад, підрозділи територіальних органів ДСНС.

Суд зазначає, що основним системним нормативно-правовим актом, що встановлює правовий статус, принципи діяльності, повноваження, відповідальність місцевої РДА є Закон №586.

За змістом цього закону визначення структури РДА належить до компетенції її голови (ст. 5 Закону №586) та деталізовано у постанові №606 в частині переліку структурних підрозділів (рекомендаційного характеру), постанови №179 у частині упорядкування структури апарату РДА, Положення №887 у частині затвердження типового положення про структурний підрозділ та у межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій.

Так, у постанові №606 рекомендовано створення структурного підрозділу з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, однак у примітках визначено, що вид такого структурного підрозділу визначається головою РДА залежно від ступеня складності завдань відповідно до постанови №179.

Постанова №179, окрім переліку видів структурних підрозділів, які можуть утворюватися в апараті, зокрема, в рамках РДА містить положення, що якщо створення відповідного підрозділу не є доцільним, то для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів.

При цьому, слід зауважити, що постанова №606 містить рекомендаційний перелік структурних підрозділів та не регулює випадки, коли створення певного структурного підрозділу у рамках РДА не є доцільним.

Натомість, актом вищої юридичної сили, тобто Законом №586, встановлено дискреційне право голови РДА визначати структуру РДА.

Зі змісту оскаржуваного розпорядження №13-к слідує, що відповідачем введено посаду, якою передбачено виконання функцій щодо взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи.

При цьому суд також бере до уваги, що Закон №586 у статтях, які визначають повноваження РДА у певних сферах, зокрема цивільного захисту, певні повноваження відображенні у статті, що стосується оборонної роботи, яке включає в собі здійснення заходів, пов`язаних з мобілізаційною підготовкою, цивільним захистом на відповідній території.

Отже, напрям діяльності є поняттям системним та включає в себе різновиди діяльності у певних споріднених сферах.

Визначення та поєднання напрямів діяльності певного відділу у рамках РДА є дискреційним повноваженням цього органу, що ґрунтуються на положеннях Закону №586 та його бюджетних асигнуваннях.

Отже, основним системним нормативно-правовим актом, що встановлює правовий статус, принципи діяльності, повноваження, відповідальність місцевої РДА є Закон №586.

За змістом цього закону визначення структури РДА належить до компетенції її голови (ст. 5 Закону №586) та деталізовано у постанові №606 в частині переліку структурних підрозділів (рекомендаційного характеру), постанови №179 у частині упорядкування структури апарату РДА, Положення №887 у частині затвердження типового положення про структурний підрозділ та у межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій.

Дійсно, Постановою №606 рекомендовано створення структурного підрозділу з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, однак у примітках визначено, що вид такого структурного підрозділу визначається головою РДА залежно від ступеня складності завдань відповідно до постанови №179.

При цьому потрібно взяти до уваги, що постанова №606 містить рекомендаційний перелік структурних підрозділів та не регулює випадки, коли створення певного структурного підрозділу у рамках РДА не є доцільним. Натомість актом вищої юридичної сили Законом №586 встановлено дискреційне право голови РДА визначати структуру РДА.

В свою чергу постанова №179, окрім переліку видів структурних підрозділів, які можуть утворюватися в апараті, зокрема, в рамках РДА містить положення, що якщо створення відповідного підрозділу не є доцільним, то для виконання окремих функцій вводяться посади відповідних спеціалістів.

Наведене узгоджується із положеннями, як постанови №606, так і постанови №179.

Таким чином, введення головою Новомосковської РДА посади головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи узгоджується з положеннями Закону №586.

Позаяк, суд зауважує, що визначення та поєднання напрямів діяльності певного відділу у рамках РДА є дискреційним повноваженням цього органу, що ґрунтуються на положеннях Закону №586 та його бюджетних асигнуваннях.

Водночас, суд, як орган судової влади, перевіряє дотримання органом виконавчої влади вимог закону, а не ефективність/доцільність урядування.

Щодо питання необхідності дотримання вимог Закону №3543 та Типового положення №587.

Перш за все потрібно звернути увагу, що Закон №3543 встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади тощо.

З метою реалізації мобілізаційних завдань та організації здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації створюються мобілізаційні підрозділи або призначається працівник з питань мобілізаційної роботи, функції яких забороняється об`єднувати з іншими структурними підрозділами. (ст. 5 закону Закону №3543).

У цьому ж контексті необхідно зазначити, що Закон №586 регламентує повноваження місцевого органу виконавчої влади з питань оборонної, у т.ч. мобілізаційної роботи (ст.27 Закону №3543).

Отже, позивачем помилково ототожнено реалізацію повноважень РДА із питань мобілізаційної роботи на підставі положень Закону №586 із необхідністю дотримання вимог Закону №3543.

Також суд звертає увагу, що як скорочений сектор, так введена посада створені відповідно до положень Закону №586, а не положень Закону №3543.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що відповідач під час винесення розпорядження №13-к діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 6 статті 43 Конституції України, якій кореспондує стаття 51 Кодексу законів про працю України, гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

При цьому, підстави позову в частині порушення трудових прав позивача зводяться виключно до наведеної вище незгоди із змінами в структурі апарату Новомосковської РДА.

У відповідності до положень ч. 1 і ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 р. (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Судом встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді завідувача сектору з питань цивільного захисту Новомосковської РДА, однак за розпорядженням №13-к від 17.03.2020 р. зазначений сектор ліквідовано та скорочено посади «завідувач сектора» (1 штатна одиниця) і «старший інспектор» (1 штатна одиниця).

Водночас, про наступне вивільнення з посади позивач, з огляду на перебування на лікарняному, був повідомлений шляхом направлення 17.03.2020 р. повідомлення засобами поштового зв`язку, яке ОСОБА_1 отримав 19.03.2020 р.

Вищенаведене свідчить про дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

При цьому, слід зауважити, що у повідомленні керівника апарату райдержадміністрації ОСОБА_1 повідомлено про майбутнє звільнення, яке обумовлено неможливістю переведення позивача на іншу роботу у зв`язку з її відсутністю.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2020 р. ОСОБА_3 було подано до відповідача заяву, в якій зазначено про згоду даної особи на переведення її на посаду провідного спеціаліста райдержадміністрації, на підставі якої керівником апарату Новомосковською РДА винесено наказ «Про переведення ОСОБА_3 » за №Н-16 від 18.03.2020 р.

Окрім того, 16.03.2020 р. ОСОБА_3 подано Новомосковської РДА заяву про переривання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 08.04.2020 р., за результатами якою відповідачем винесено наказ «Про переривання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_3 » за №Н-23 від 30.03.2020 р.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач зауважує щодо недоречності та необґрунтованості доводів позивача щодо передачі функцій взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи райдержадміністрації шляхом сумісництва головному спеціалісту з питань мобілізаційної роботи.

У відзиві зазначено, що відповідно до наказу керівника апарату райдержадміністрації №Н-77 від 23.07.2018 р. ОСОБА_2 призначено на посаду головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації, увільнивши останнього з посади старшого інспектора сектору взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи райдержадміністрації.

Надалі ОСОБА_2 , як головного спеціаліста з питань мобілізаційної роботи райдержадміністрації ознайомлено 17.03.2020 р. із повідомленням про зміну істотних умов державної служби, в якому останнього попереджено про скорочення штату згідно розпорядження №13-к та повідомлено про зміну істотних умов державної служби згідно ст. 43 Закону України «Про державну службу» з 17.04.2020 р. у вигляді розширення або звуження посадових обов`язків, умов (системи та розмірів) оплати праці, що обумовлено введенням нової структури та штатного розпису райдержадміністрації та запропоновано переведення на посаду головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи райдержадміністрації.

Відповідно до частини 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України №43 від 28.06.1993 р., сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву пояснив, що передача ОСОБА_2 функцій взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи райдержадміністрації не було пов`язано із сумісництвом, оскільки виконання таких функцій головним спеціалістом ОСОБА_2 є основною роботою, згідно посадових інструкції та норм чинного законодавства, а покладання таких обов`язків було пов`язане зі зміною істотних умов державної служби, які відбулись в Новомосковській РДА після затвердження нової структури від 17.03.2020 р., про що ОСОБА_2 повідомлено за 30 днів у письмовому вигляді.

Враховуючи вищенаведену норму та надану відповідачем до суду копію повідомлення ОСОБА_2 про зміну істотних умов державної служби, суд приходить до висновку, що передача відповідних функцій ОСОБА_2 не було пов`язано із сумісництвом.

17 квітня 2020 р. фахівцями Новомосковської РДА складено Акт «Передачі справ, документів і майна сектору з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у зв`язку з ліквідацією структурного підрозділу Новомосковської райдержадміністрації», згідно з яким з огляду на розпорядження голови Новомосковської РДА №104-к від 22.10.2019 р. (у редакції розпорядження №13-к) та зважаючи на ліквідацію сектору з питань цивільного захисту Новомосковської РДА із скороченням посад «завідувач сектору» і «старший інспектор» у загальній кількості 2 штатні одиниці й на виконання розпорядження голови Новомосковської РДА «Про створення Комісії з питань передачі справ і майна завідувачем сектору з питань цивільного захисту Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області» №17-к від 30.03.2020 р. у період з 15.04.2020 р. по 17.04.2020 р. завідувачем сектору з питань цивільного захисту Новомосковської РДА ОСОБА_1 здійснено прийом-передач справ, документів і довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна головному спеціалісту з питань мобілізаційної роботи ОСОБА_2 , а останнім прийнято справи, документи і довірене, у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, майно.

Вищенаведені обставини свідчать про надання ОСОБА_2 згоди на переведення на посаду головного спеціаліста з питань взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи райдержадміністрації.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення його на роботі, як такого, що був протиправно звільнений із займаної посади у Новомосковській РДА.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вищевказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Новомосковськ, вул. Шевченка, буд. 7; код ЄДРПОУ 04052324) про визнання протиправними та скасування розпорядження і наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко