Ухвала суду № 91333122, 02.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2020 року Справа №160/8359/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі №160/8359/20 за позовом Приватного підприємства «Стройавтосервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2020 року Приватне підприємство «Стройавтосервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.06.2020 №1672410/35163747 про відмову у реєстрації податкової накладної ПП «Стройавтосервіс» від 06.05.2020 №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПП «Стройавтосервіс» від 06.05.2020 №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 відкрито провадження у справі №160/8359/20 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28 серпня 2020 року до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (вх.№53111/20) від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому представник відповідача -1 просить суд розгляд справи №160/8359/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження із повідомленням сторін, а у разі відмови по першому пункту, просить розглядати дану справу за правилами спрощеного провадження, але з викликом сторін.

В обґрунтування означеного клопотання представник відповідача-1 зазначив, що у випадку розгляду справи в порядку загального позовного провадження, учасники справи матимуть право на касаційне оскарження судового рішення. Окрім того, предмет спору даної справи є новим, відповідно розгляд справи в загальному провадженні або в спрощеному провадженні з викликом сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання.

Вирішуючи зазначене клопотання представника відповідача-1, суд доходить до висновку про його необґрунтованість, з урахуванням такого.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина 6 статті 12 КАС України передбачає перелік справ, які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.

Зокрема, пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом спору у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.06.2020 №1672410/35163747 про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.

Крім іншого, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germani» заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд відзначає, що клопотання представника відповідача-1 не містить обґрунтування необхідності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, відповідач не навів та не надав суду доказів того, що зазначена справа має виняткове значення, як безпосередньо для нього, так і для правозастосовної практики у майбутньому, окрім того, представником відповідача не наведено підстав для призначення розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників у цій справі та з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи № 160/8359/20 в порядку загального позовного провадження із повідомленням сторін та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

З урахуванням означеного, клопотання представника відповідача-1 про розгляд справи № 160/8359/20 за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 248, 257, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі №160/8359/20 за позовом Приватного підприємства «Стройавтосервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Надіслати копію ухвали сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Царікова