Ухвала суду № 91333059, 04.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

04 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12793/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АВАНТА” про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АВАНТА” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АВАНТА” (далі – ТзОВ “Торговий дім “АВАНТА”, товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування розпорядження від 13 серпня 2020 року №63 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; рішення про застосування фінансових санкцій від 13 серпня 2020 року №000300-32.

Одночасно із позовною заявою ТзОВ “Торговий дім “АВАНТА” подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження від 13 серпня 2020 року №63 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову товариство зазначило, що внаслідок анулювання спірним розпорядженням ліцензій йому завдаються значні збитки, а для продовження торгівлі підакцизними товарами необхідно звернутися до органів ліцензування за місцезнаходженням торгівельного закладу та внести плату за ліцензію, при цьому розмір додаткових витрат становить 20000,00 грн. Вважає, що за умови звернення за одержанням нових ліцензій товариство до моменту їх отримання буде позбавлене можливості здійснювати належну торгівельну діяльність орієнтовно на строк до трьох календарних тижнів. ТзОВ “Торговий дім “АВАНТА” також повідомило, що з 27 серпня 2020 року Головне управління ДПС у Волинській області розпочало фактичну перевірку магазину “Еко-маркет” (місто Луцьк, вулиця Воїнів Інтернаціоналістів, 7), підставою для якої слугував факт скасування ліцензій згідно з розпорядженням від 13 серпня 2020 року №63, а тому крім матеріальних збитків та додаткових витрат товариство зазнає фіскального тиску зі сторони контролюючого органу. Товариство просило врахувати, що спірне розпорядження прийняте з мотивів наявності, на думку контролюючого органу, факту продажу 11 березня 2020 року у вказаному магазині алкогольних напоїв неповнолітній особі. Однак на очевидну протиправність такого розпорядження вказує те, що за відсутності розрахунково-касових документів контролюючим органом не наведено законодавчо визначених фактів для прийняття розпорядження.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведених положень заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, якими порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Відповідно до частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Отже, саме на позивача покладено обов`язок навести доводи та надати докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд також звертає увагу, що саме по собі оскарження в судовому порядку рішення суб`єкта владних повноважень не має мати наслідком забезпечення позову шляхом зупинення його дії. Позивач повинен вказати наявність підстав для забезпечення позову, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому, вирішуючи відповідну заяву про забезпечення позову, суд має встановити, у чому саме полягає реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав або інтересів позивача та чим саме може бути завдано шкоди правам та інтересам позивача без вжиття таких заходів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підставі акта перевірки від 12 березня 2020 року №03/61/32-05/35495114 Головне управління ДПС у Волинській області прийняло розпорядження від 13 серпня 2020 року №63 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами з підстав порушення ТзОВ “Торговий дім “АВАНТА” вимог статті 15-1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481-95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і а плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” (із змінами та доповненнями) щодо продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

На думку суду, мотиви, наведені товариством у заяві про забезпечення позову, не свідчать про настання внаслідок невжиття таких заходів обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Можливе настання негативних наслідків (понесення збитків внаслідок неможливості продовжувати продаж підакцизних товарів без ліцензії або додаткових витрат у зв`язку із придбанням нових ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами) не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Аргументи товариства про фіскальний тиск контролюючого органу внаслідок проведення нової фактичної перевірки у господарській одиниці ТзОВ “Торговий дім “АВАНТА”, яка уже розпочата, також не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки у разі незгоди із проведенням податкової перевірки чи прийнятими за наслідками її неправомірними рішеннями порушені права можуть бути відновлені шляхом адміністративного чи судового оскарження.

Відповідно до Рекомендації №R(89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

На переконання суду, із спірного розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області неможливо зробити однозначний висновок про його протиправність, виходячи із доводів виключно позивача. При цьому до позовної заяви не долучено інші документи, оформлення та збирання яких передбачено під час проведення фактичної перевірки (акта перевірки, письмових пояснень уповноважених осіб суб`єкта господарювання, розрахункових документів тощо, що як правило, є додатками до такого акта перевірки). Сама лише незгода заявника із рішенням (діями) суб`єкта владних повноважень та його оцінка фактів і обставин не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. З огляду на предмет позову суд не вдається до аналізу ознак протиправності спірного розпорядження, встановлення яких є завданням судового розгляду справи по суті.

Таким чином, з поданої заяви про забезпечення позову, позовної заяви та доданих до неї документів суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, а отже у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АВАНТА” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ж.В. Каленюк