Рішення № 91332842, 25.08.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 440/1747/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2020 Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба (далі - Університет) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу в Університеті з 26.08.2019 по 27.02.2020 на посаді курсанта.

Наказом від 26.02.2020 № 47 ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання у зв`язку із розірванням контракту, через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, припинено чинність дії контакту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, з 27.02.2020.

Після розриву контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право на звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався відшкодувати витрати на утримання в Університеті не пізніше п`ятнадцяти днів з дати видання наказу про звільнення, про що свідчить його особистий підпис на загальному розрахунку № 144 від 27.02.2020, проте кошти не відшкодував.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Університету суму у розмірі 101946,51 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 58-60).

19.05.2020 Полтавський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про передачу даної справи за підсудністю для розгляду до Волинського окружного адміністративного суду (а. с. 80-81).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 прийнято справу до провадження, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, у справі призначено судове засідання на 11:00 10.07.2020 (а. с. 92), а в подальшому ухвалою суду від 10.07.2020 розгляд справи було відкладено на 14:30 25.08.2020 (а. с. 92).

В судове засідання, призначене на 14:30 25.08.2020, представник позивача не прибув, проте від Університету надійшла заява від 29.07.2020 № 350/176/11-882/494 про розгляд справи за відсутності представника (а. с. 115).

Відповідач ОСОБА_1 у вказане судове засідання не прибув. При цьому, повістка про виклик до суду була скерована відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ), згідно із відомостями підрозділу УДМС України у Волинській області (а. с. 91), відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 (а. с. 39 зворот). Проте, поштове відправлення з повісткою повернулося до суду як не вручене адресату з незалежних від суду причин (а. с. 101), а відтак, в розумінні частини четвертої статті 124, частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається, що повістка відповідачу вручена належним чином.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням приписів пункту 1 частини третьої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд дійшов висновку про здійснення судового розгляду справи по суті в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 27.08.2019 між Міністерством оборони України в особі начальника Університету та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, пунктом 1 якого передбачено, зокрема, що молодший сержант ОСОБА_1 добровільно бере на себе зобов`язання проходити військову службу (навчання) в Університеті, а також відшкодувати Міністерству оборони витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а. с. 5).

14.01.2020 курсант 232/2 навчальної групи 3 курсу факультету № 2 молодший сержант ОСОБА_1 звернувся із рапортом про відрахування (а. с. 12).

Наказом начальника Університету від 26.02.2020 № 47 (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 , курсанта 233/2 навчальної групи 3 курсу (набору 2019 року) інженерно-авіаційного факультету відраховано від подальшого навчання у зв`язку із розірванням контракту, через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, припинено чинність дії контакту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, з 27.02.2020, утримано суму у розмірі 101946,51 грн. за період навчання в Університеті, з 27.02.2020 виключено зі списків змінного складу Університету, всіх видів забезпечення (а. с. 6).

Згідно із загальним розрахунком № 144 від 27.02.2020 коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , фактичні витрати, пов`язані з утриманням складають: по грошовому забезпеченню - 74927,63 грн., по продовольчому забезпеченню - 13966,68 грн., по речовому забезпеченню - 8620,56 грн., по медичному забезпеченню - 244,85 грн., по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв -4186,79 грн., всього - 101946,51 грн. При цьому, на вказаному розрахунку наявний підпис відповідача про ознайомлення 27.02.2020 з ним та про зобов`язання добровільно відшкодувати витрати на утримання не пізніше п`ятнадцяти днів з дати видання наказу про відрахування (а. с. 7).

Крім того, в матеріалах справи наявні детальні розрахунки на відшкодування витрат по кожному з видів забезпечення (а. с. 7 зворот - 10).

Станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази відшкодування відповідачем коштів в сумі 101946,51 грн.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

За правилами підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Згідно із пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Пунктом 3 Порядку № 964 передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

За приписами пунктів 4, 7 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2017 № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за № 863/14130, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Пунктом 2.3 цього ж Порядку визначено, що у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки у відповідача відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-ХІІ виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Університеті, при цьому, відповідач не подав заперечень щодо наявності такого обов`язку чи неправильного розрахунку витрат, не надав суду доказів добровільного відшкодування таких витрат, тому позовні вимоги про стягнення зазначених сум витрат підлягають до задоволення.

Крім того, при вирішенні даного спору суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, які полягають у тому, що спори у справах про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи під час навчання у вищому навчальному закладі, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Суд також звертає увагу, що відповідача було відраховано від подальшого навчання наказом від 26.02.2020 № 47, а позивач звернувся до суду з цим позовом 26.03.2020, чим дотримав місячний строк звернення, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На думку суду, оскільки у даній справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 2102,00 грн. згідно із платіжним дорученням від 26.03.2020 № 22 (а. с. 22) з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, ідентифікаційний код 24980799) кошти в розмірі 101946 гривень 51 копійка (сто одна тисяча дев`ятсот сорок шість гривень п`ятдесят одна копійка) на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складений 31 серпня 2020 року