Ухвала суду № 91330808, 17.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/5971/20

Справа № 760/17862/20

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 слідчий суддя Солом`янський районний суд міста Києва Зелінська М.Б., при секретарі судових засідань - Чабанюк І.А., за участю прокурора - Литвиненка Д.В., захисника підозрюваного - адвоката Забуги А.І., підозрюваної - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП-1 Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Яворського І.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Литвиненка Д.В., на підставі матеріалів досудового розслідування № 12020100090004741, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мукачево Закарпатської області, громадянки України, без освіти, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м. Києві, раніше судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП-1 Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Яворського І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 43 940,00 грн.

З матеріалів клопотання вбачається, що відділом поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090004741 від 15.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про підозру 28.05.2019 Голосіївським УП ГУ НП у м. Києві в кримінальному провадженні №12019100010003585 від 26.04.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, обвинувальний акт по якому 30.05.2019 направлено до Голосіївського районного суду м. Києва в порядку ст. 291 КПК України, на шлях перевиховання та виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та повторно вчинила нове умисне корисливе кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб на території Солом`янського району м. Києва при наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , 15.08.2020, приблизно о 10:45 годин, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою при вході до приміщення закладу швидкого харчування «Макдональдс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ползунова, 6, побачила раніше не знайому їй жінку ОСОБА_2 , у якої на лівому плечі знаходилася сумка чорного кольору. В цей момент у ОСОБА_1 та невстановленої досудовим розслідуванням особи, виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 , про що вони вступили між собою в попередню змову та заздалегідь розподілили між собою злочинні ролі. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа прослідували за ОСОБА_2 та наблизились до неї позаду впритул.

В подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 , скориставшись сприятливою обстановкою для вчинення корисливого кримінального правопорушення, впевнившись, що за її злочинним діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні злочину, просунула свою ліву руку у одне із відділень вищевказаної сумки ОСОБА_2 , яка знаходилась у останньої на лівому плечі, звідки, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 , таємно викрала чуже майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: чорний шкіряний гаманець, вартістю 300 гривень, в якому знаходилися гроші в сумі 290 гривень, дві депозитні-знижкові картки, які матеріальної цінності для ОСОБА_2 не становлять. В той момент ОСОБА_1 перебувала разом із невстановленою особою поряд, прикривала своїм тілом дії останньої та спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб ніхто із сторонніх осіб їх дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна не викрив та не завадив у вчиненні крадіжки.

Після таємного викрадення вищевказаного чужого майна потерпілої ОСОБА_2 , невстановлена досудовим розслідування одразу ж передала його ОСОБА_1 з метою в подальшому спільно розпорядитися ним на свою користь. В той момент вказані злочинні дії ОСОБА_1 та невстановленої досудовим розслідуванням особи були помічені охоронником поряд розташованого готелю «Ібіс» ОСОБА_3 , яким в подальшому ОСОБА_1 було затримано поряд з місцем вчинення злочину з викраденим майном, а невстановлена досудовим розслідуванням особа з місця вчинення злочину втекла.

В результаті чого своїми злочинними діями ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа спричинила потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 590 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

15.08.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КПК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювана буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання офіційно не працевлаштована, не має постійного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою корисливу злочинну діяльність.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити як альтернативний запобіжний захід розмір застави в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала та просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Підозрювана підтримала свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 15 серпня 2020 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

15 серпня 2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.серпня 2020 року, часом фактичного затримання ОСОБА_1 є 11 год. 30 хв. 15 серпня 2020 року.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до неї запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчинених підозрюваною кримінальних правопорушень, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави їй раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваної ОСОБА_1 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 16 944,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та забезпечити, в подальшому, її належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП-1 Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Яворського І.А. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 серпня 2020 року 11:30 год.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 11:30 год. 13 жовтня 2020 року.

Визначити альернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 16 944 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 13 жовтня 2020р., включно.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя М.Б.Зелінська